Amnesty: тортури в Україні не зникли

В зоні проведення АТО тортури та інші військові злочини Amnesty International фіксує з обох сторін конфлікту.

Правозахисна організація Amnesty International в Україні заявила, що більша частина українців не вірять у те, що правоохоронні органи здатні розслідувати такі злочини, як тортури і жорстоке поводження з людьми.

Про це свідчать результати всеукраїнського опитування, проведеного в червні міжнародним дослідницьким агентством IFAK Institut у всіх регіонах України, зокрема на тимчасово неконтрольованих урядом територіях.

Результати дослідження представили на прес-конференції в п’ятницю.

Поширені і шокуючі злочини

Як заявила директор Amnesty International в Україні Тетяна Мазур, в зоні проведення АТО тортури та інші військові злочини фіксуються з обох сторін конфлікту.

Правозахисник стверджує, що представники Amnesty постійно відвідують той регіон, збирають інформацію з відкритих джерел, так і розмовляючи безпосередньо з жертвами тортур. За словами Мазур, “важко говорити про якусь статистику”, тому що вся інформація отримана різними способами і з різних джерел. Вона наполягає, що “мовою цифр повинні говорити правоохоронні органи”.

Згідно висновкам Amnesty International, описані колишніми полоненими знущання включають побиття з переломом кісток, тортури електричним струмом, удари холодною зброєю, підвішування до стелі, позбавлення сну протягом декількох днів, погрози смертю, відмова невідкладної медичної допомоги та імітації страт.

“Наші дослідження, проведені на сході України, свідчать, що тортури по відношенню до затриманих під час конфлікту є як поширеними, так і шокуючими. Понад 30 колишніх полонених з обох сторін конфлікту надали нам ґрунтовні і жахливі свідчення порушень з боку своїх викрадачів”, – заявляв раніше заступник директора програми Amnesty International по Європі та Центральній Азії Денис Кривошеєв.

Amnesty International також задокументувала принаймні три інциденту, коли бійці так званих ДНР/ЛНР застосували позасудові страти у відношенні як мінімум восьми військових української армії, і ці факти підтверджені свідченнями очевидців, медичною документацією, доказами, розміщеними в соцмережах і ЗМІ.

Amnesty International виявила, що обидві сторони довільно затримують цивільних, які не вчинили жодного злочину, але сочувствували протилежній стороні. Представники організації поспілкувалися з цивільними, яких затримали і побили тільки за те, що у них були фотографії акцій евромайдана на телефонах або телефонні номери сепаратистів.

Як представники української влади, так і прихильники самопроголошених ДНР і ЛНР звинувачують один одного у військових злочинах, але обидві сторони ці звинувачення заперечують.

У Міністерстві оборони України раніше заявляли, що військові діють відповідно до законодавства, а в СБУ – що готові до діалогу з Amnestу про умови перебування затриманих в Україні.

“Терпимість до тортур”

Правозахисників турбують також результати опитувань, згідно з якими 38% респондентів виправдовують застосування тортур стосовно збройних прихильників так званих ДНР/ЛНР “в окремих випадках”.

“Ми змушені з жалем констатувати, що серед українців спостерігається певна ступінь терпимості по відношенню до тортур. Це тільки доводить, наскільки адекватними є дії влади по запобіганню катуванням. Це тривожний сигнал, що вимагає від влади продемонструвати безкомпромісну позицію щодо абсолютної заборони катувань”, – сказала директор Amnesty International в Україні Тетяна Мазур.

“Незважаючи на міф, що озвучується деякими українськими політиками, про те, що на війні немає законів, в ході збройного конфлікту на сході України застосовуються норми міжнародного гуманітарного права, що забороняють тортури та інші військові злочини. Влади повинні переслідувати винних у цих злочинах”, – додала правозахисниця.

Органи прокуратури у Донецькій і Луганській областях заявляють, що розслідувати злочини, вчинені на тимчасово непідконтрольної території, неможливо. Тисячі злочинів тільки реєструються за повідомленнями ЗМІ і заявами громадян.

Поки найгучнішою справою, розслідуваною Генеральною прокуратурою, є справа про діяльність колишнього керівника батальйону “Айдар”, депутата парламенту Сергія Мельничука. Його підозрюють у скоєнні тяжких злочинів, зокрема жорстокому поводженні з людьми. Сам він звинувачення заперечує.

Поза зони АТО

Правозахисники кажуть, що українці все ще не довіряють міліції

Переважна більшість українців засуджують тортури і подібні злочини за межами зони АТО, однак не довіряють чинній системі їх розслідування.

За даними Amnesty, разюче багато людей стикалися з цією проблемою і знають про неї від близьких.

“Ми були вражені тим, наскільки українцям знайома тема тортур. Дві третини опитаних відповіли, що, на їх думку, тортури точно або ймовірно застосовуються в правоохоронній системі України”, – сказав на прес-конференції представник Amnesty International в Україні Богдан Овчарук.

“Лише 6% відповіли, що таких порушень немає. А кожен третій українець прямо або побічно стикався з тортурами – особисто знає про цю проблему від родичів, знайомих, друзів”, – додав він.

“Той факт, що кожен третій українець боїться тортур у разі затримання правоохоронцями, вказує на неспроможність влади захистити права своїх громадян і виконати вимоги міжнародного та національного законодавства”, – заявив прес-секретар.

Що можуть влада і правоохоронні органи

Amnesty International констатувала, що незважаючи на зміну влади в Україні більше року тому, Генеральна прокуратура і міліція в очах українців не стали більш авторитетними і ефективними.

Тетяна Мазур нагадує, що причинами протестів восени і взимку 2013-2014 років були, зокрема, тотальна корупція, свавілля і безкарність правоохоронних органів.

Правозахисники говорять про недостатність зусиль влади і правоохоронних органів щодо подолання таких злочинів, як тортури і приниження

Однак, каже вона, за час після закінчення евромайдана ставлення громадян майже не змінилася: лише 5% українців вважають, що правоохоронці завжди будуть відповідати перед законом.

Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков всіляко рекламує реформу правоохоронної системи в Україні.

Він ще в 2014 році обіцяв підбір кадрів на основі тестування на детекторі брехні, “тотальну атестацію всіх співробітників, що, на думку головного міліціонера, кардинально змінить ситуацію в правоохоронних органах ситуацію. На сьогоднішній день МВС скоротило близько 20 тисяч співробітників.