Євген СЕКІРКО: «В серії з Донбасом не вистачило везіння»

Український нападник підвів підсумки минулого сезону та поділився планами на майбутнє

– Якщо підбивати підсумки минулого сезону,то в цілому вважаю, що для його команди можна однозначно занести в актив. У нас була по справжньому робоча команда,а головне був дружний і згуртований бойовий колектив, а це найважливіше ! Але і звичайно все таки якийсь осад залишився,це пов’язано з тим, що ми поступилися у фіналі хокейного клубу «Донбас» . Вважаю, що команда суперника заслужено перемогла, але й ми були не так вже й погані протягом всієї серії, особливо засмутив той факт що ми програли серію з рахунком 0-4 . Це було дійсно дуже не приємно для всієї команди та тренерського штабу. Особливо якщо згадати кожну з ігор, то все було зовсім не так просто, як це може відображати рахунок у серії! Вважаю, у нас були хороші шанси виграти саме в перших двох іграх серії на виїзді, але нам десь не пощастило, десь в деяких моментах фактор судді позначився не в нашу сторону. Ну і, звичайно ж, потрібно віддати належне самій команді суперника, де грало дуже багато досвідчених і досвідчених хлопців, все це в цілому і вилилося в те, що Донбас став заслуженим чемпіоном України! В цілому я вважаю, що фінал був гідним у будь-якому випадку, ми теж гідно грали і як мінімум заслужили на одну або дві перемоги в цій серії, але це спорт і нічого не поробиш. Це вже минуле і я з оптимізмом дивлюся в майбутнє, бо як поразки теж дуже корисно впливають на кар’єру будь-якого спортсмена, у будь-якому виді спорту. Вони дають привід задуматися, все переосмислити і бути по-спортивному злішими надалі!

– Ваше видалення в першій грі з Донбасом в Дружківці як прокоментуєте?

– Моє видалення в овертаймі першої гри від Максима Орда, до цих пір залишається загадкою для мене (Посміхається).

– Чого Вам не вистачило у фінальній серії проти Донбасу?

-Важке питання,так одразу важко сказати. Знову ж повторюся, тут напевно все в комплексі. Де то можливо фарту і везіння не вистачило, особливо у виїзних матчах, не без цього звичайно. Але і в цілому якщо бути відвертим, то напевно все-таки індивідуальної майстерності і досвіду в цілому у команди суперника було трішки, але побільше. Хоча в нашій команді по грі особисто у мене нікому претензій бути не може, всі билися до останнього і віддавали на полі все, що могли, по-цьому в роздягальні після фінальної гри ми дивилися один одному в очі відкрито і чесно!

– Вам вдалося в минулому сезоні у складі Дженералз заробити 34 очки. Як оціните свій виступ?

– Свій виступ ніяк не оцінюю! Не можу відповісти однозначно, погано чи добре це. Вважаю, що міг і повинен був набрати більше очок, але для мене це не настільки важливо, якщо чесно. Хокей це командний вид спорту,як не крути. Це ж не теніс, не боротьба, не бокс. Я би з радістю відмовився і від цих окулярів на благо команди, лише б ми прийшли до спільної мети всією командою і стали чемпіонами!

– Як воно працювати під керівництвом Вадима Шахрайчука?

– Було цікаво попрацювати під керівництвом Вадима Валерійовича , адже в минулому він був видатним хокеїстом, з хорошим послужним списком команд і в цілому дуже яскравою кар’єрою. Про це знають всі і це не для кого не секрет. Мені дуже сподобалося, що він проповідує сучасний хокей, максимально жорсткий з постійним тиском на суперника. Що стосується безпосередньо моєї роботи під його керівництвом ,то у нас були деякі нюанси звичайно, чисто всередині-командні, але це нормальне явище…не більше ніж робоча обстановка. У будь-якому випадку, який би характер не був у гравця або тренера, дуже важливо розділяти саме ці позиції. Є тренер, є гравець. Добре що я почав усвідомлювати це вже будучи в 28-річному віці, тому що раніше з-за мого характеру, це давалося мені набагато складніше!

– З ким із екс партнерів по Дженералз Вам краще

всього працювалося?

– Прізвищ нікого не хочу виділяти і переходити на особистості. Я не прихильник цього. Можу сказати що в нашій команді було дуже багато висококваліфікованих, досвідчених гравців, які пограли на різних рівнях. Дуже приємно грати і перебувати в команді з такими партнерами, це дає стимул ще більше розвиватися і працювати над собою!

– Команда Дженералз в минулому сезоні зазнала найбільше критики з боку вболівальників та експертів. Як Ви

– Найголовніше, щоб ця критика виходила дійсно від тих людей ,які компетентні і вони розуміють що говорять, і навіщо. Будь-яка критика має місце бути, але вона повинна бути адекватна, виважена і по справі, як по відношенню до мене особисто, так і по відношенню команди в цілому.

– Як вийшло Вам перейти до складу дебютанта чемпіонату України криворізький Кривбас?

– У кінці квітня у мене закінчився контракт з ХК Дженералз, а на початку травня зі мною зв’язався Юрій Дмитрович Гунько, поцікавився про мої плани на майбутнє і запропонував мені попрацювати в новому клубі! Сказав що збирається нова команда під назвою « Кривбас», що він буде помічником головного тренера Олександра Петровича Куликова і вони хотіли б бачити мене в складі команди.

– Цей перехід можна назвати новою історією у Вашій кар’єрі?

– Я б не сказав, що це прямо нова історія в моїй кар’єрі, як то дуже голосно звучить, але виразно це новий виклик для мене і мені дійсно хотілося б попрацювати під керівництвом цього фахівця, який ставить перед собою тільки найвищі завдання, принаймні мені дуже цікаво! У всякому разі все покаже час, упевнений у мене все повинно вийти в новому колективі.

– Які очікування від переходу і які завдання ставите перед собою в новому сезоні?

– Ну задачі безпосередньо вже будуть оголошувати нам тренерський штаб і керівництво на початку сезону на загально-командному зборах. Що стосується моїх очікувань, то особисто я очікую гарного, добротного робочого сезону і сподіваюся, що в цьому році все скластися максимально в кращу сторону для мене і моєї команди! Принаймні буду робити для цього все від мене залежне, щоб приносити максимальну користь команді.

– Вже Вам вдалося поспілкуватися з головним тренером команди?

– Так з головним тренером я зустрічався, вдалося поспілкуватися з ним вже безпосередньо при підписанні контракту, ну і з деякими хлопцями по команді вдалося поспілкуватися теж (посміхається).

– Оцініть перспективи українського хокею.

– Оцінювати перспективи українського чемпіонату потрібно дуже обережно! Я як і всі люблять цей вид спорту в нашій країні, дуже сподіваюся, що рік за роком ми будемо розвиватися з позитивною динамікою! Дуже б хотілося, щоб наш внутрішній чемпіонат рік від року ставала більш сильним і конкурентоспроможним !

– Ви стежили за виступами нашої збірної на Чемпіонаті Світу? І оціните шанси наших хлопців на потрапляння в Еліту.

– Так стежив, не за всіма матчами, але самі основні намагався дивитися! З приводу шансів, це питання не до мене, а швидше до тренерського штабу збірної. Дійсно рівень хокею в цілому і зокрема в групі 1А дуже виріс за останні роки…І вже немає явних аутсайдерів, або ж явно виражених фаворитів, практично будь-яка команда в змозі обіграти будь-яку!У будь-якому випадку завжди потрібно прагнути тільки до найсильнішим і найкращим. Я думаю що при правильному підході федерації, при правильному і стабільному розвитку внутрішнього чемпіонату всі шанси повернутися в еліту світового хокею у нас є, але ви ж самі розумієте що це справа не одного дня і навіть не одного року. Чудес не буває !Потрібно дуже багато працювати, причому все в комплексі федерації, тренерам, гравцям. І думаю, що крок за кроком поступово ми повернемося туди, звідки вилетіли майже десять років тому, принаймні нам всім дуже цього хотілося б!

– Євген ви готові допомогти збірній України в найближчому часі і стоїть у вас в цілях потрапити до складу національної

збірній?

– Звичайно завжди почесно і престижно представляти свою країну на міжнародній арені, будь-який спортсмен гордий тим, коли одягає футболку своєї національної збірної і я не виняток! Бажання є величезна, і я завжди готовий допомогти збірній, але знову ж таки все залежить від мене це максимальна віддача і працездатність на льоду, а тренера,ні про те і тренера щоб дивитися і аналізувати, і тільки їм вирішувати я готовий або не готовий допомогти збірній. Буду робити все можливе, щоб у майбутньому звернути на себе увагу і по праву завоювати місце в збірній команді.

– Який вид спорту вам подобається, крім хокею? І який вид спорту ви б пішли якщо не склалося б у хокеї?

– Кожен вид спорту за своїм специфічний. Цікавлюся

багатьма видами спорту, зокрема дуже подобатися спостерігати за тенісом, вважаю цей вид спорту одним з найбільш інтелектуальних в ігровому плані! Ну і звичайно дуже подобаються силові види спорту. Бокс, боротьба, змішані єдиноборства. Дуже багато хлопців, знайомих ,друзів які професійно займаються саме в цих дисциплінах і вони мені дуже імпонують! У який вид спорту пішов би в не хокею-важко сказати, найімовірніше це був би однозначно силовий вид спорту.

– Чи доводилося Вам брати участь у бійках на льоду і не пропонували Вам за вашу кар’єру роль тафгая в команді?

– В ролі тафгая мені ніхто не пропонував бути в команді. Та й я особливо ніколи і не претендував на цю роль

(Посміхається) Битися доводилося іноді, але це нормальні речі в хокеї, тут йде чоловіча гра, боротьба характерів, в цьому немає нічого страшного. Точно так само можна йти по вулиці вночі і життя змусить тебе битися. Хочеш ти цього чи ні.

У будь-якому випадку незалежно від того тафгай ти чи ні, вважаю, що будь-який поважаючий себе чоловік завжди і в будь-якій ситуації повинен бути готовий постояти за себе, незалежно на льоду або ж просто в побуті!

– Чим зараз

займаєтеся під час міжсезоння?

– Зараз поки відпочиваю і паралельно намагаюся ходити в зал і басейн, проводжу активний відпочинок так сказати. А так в цілому намагаюся проводити час у колі сім’ї і з друзями.

Заряджаюся позитивними емоціями перед початком важкої і тривалої роботи!

Источник