Анатолій ДЕМ’ЯНЕНКО: «Динамо не боявся нікого»

Ветеран київського клубу поділився спогадами про завоювання Кубка Кубків у 1986-му році

Капітан київського «Динамо» зразка 1986 року, підняв над головою Кубок володарів Кубків, взяв участь у прес-конференції, присвяченій 30-річчю другого тріумфу «біло-синіх» на євроарені.

– Звичайно, такі події залишаються в пам’яті на все життя. Якщо пам’ятаєте, фінал состоялсявсего через кілька днів після Чорнобильської трагедії. Коли ми прилетіли до Франції на матч, у нас аж мурашки побігли по шкірі від почутого. Адже у нас по телебаченню одне говорили, а там розповідали, що половина Європи постраждає, і ми зрозуміли масштаби трагедії. Настрій у нас був божевільний. Ми повинні були обов’язково виграти для нашої країни, нашого народу.

Як капітану команди, мені на все життя запам’яталося, як Артеміо Франкі мені вручав Кубок. Було все – і радість, і сльози. Передати словами ці відчуття неможливо.

Команда була дуже дружня, добра. У нас була така психологія, що ми нікого не боялися, а просто грали у свій футбол. Велике спасибі вам за те, що пам’ятаєте ту команду, яка багато зробила для країни. Якщо пам’ятаєте, у збірної СРСР на чемпіонаті світу в Мексиці 12 гравців представляли «Динамо» Київ.

– Розкажіть про епізод з нокдауном, який стався з вами в фінальному матчі.
– Так там було невелике зіткнення головами. Буквально кілька секунд пройшло, я стріпнувся і продовжив гру, як ні в чому не бувало.

– Чи Переживали ви перед поєдинком у Ліоні?
– Природно, переживали. Як будь-яка нормальна людина, все-таки фінал є фінал. Але вийшли на поле, і ці переживання тут же пішли. Колектив у нас був хороший, була впевненість у своїх силах, команда була дуже добре підготовлена. По тій грі у «Атлетіко» не було шансів. У нас була впевненість у своїх силах.

Источник