Артем ФЕДЕЦЬКИЙ: Пишаюся тим, що можу захищати честь країни

Захисник «синьо-жовтих» розповідає про завдання збірної України на Євро-2016

Правий захисник збірної України Артем Федецький провів 11 матчів у кваліфікації, пропустивши тільки домашню зустріч з Люксембургом.

В ексклюзивному інтерв’ю UEFA.com гравець «Дніпра» розповів, що команда Михайла Фоменка просто не могла програти Словенії у «стиках», а також пояснив, чому вона повинна виходити з групи З у Франції.

– Підсумковим результатом кваліфікації ви, зрозуміло, залишилися задоволені. А що скажете про гру збірної України?
–

Знаєте, перед стартом відбіркових матчів складалося враження, ніби путівка на ЄВРО вже у нас в кишені. Чомусь вважалося, що у нас слабка група, і ми просто зобов’язані вийти з неї. Проте перший же матч проти Словаччини,

який ми програли, показав силу цієї команди і дав зрозуміти, що це реальний претендент на поїздку у Францію.

Звичайно, той фарт, який супроводжував словакам в Києві, в якійсь мірі залишався з ними до кінця кваліфікації. Але і ми, врешті-решт, показали хороший футбол і виконали завдання – нехай і тільки через «стики». Звичайно, нашим уболівальникам довелося спалити трохи більше нервових клітин, як і нам, втім. Тим яскравіше були емоції після зустрічі зі Словенією.

– Наскільки особливим для вас був успіх у протистоянні зі словенцями в стикових матчах?
–

Це бар’єр, який ми зобов’язані подолати. Ми розуміли, що індивідуально сильніші за суперників. Але в нашій історії вже траплялося: у 1999-му у збірної України був просто шалений потенціал, і всі її вже бачили на ЄВРО-2000, але в підсумку вона програла саме Словенії. І ми десь хотіли виправити це вже у наш час. Слава Богу, вдалося! Ми показали дійсно класний футбол

у першому матчі

у Львові.

У Словенії ж, мабуть, заважала неймовірна відповідальність за себе, команду і, звичайно ж, наших уболівальників, весь народ. В цей непростий для нашої країни період ми дуже хотіли подарувати їй таку важливу перемогу, тому, повторюся, просто не могли програти.

– Ви відчуваєте, як з кожним днем зростає ажіотаж серед українських вболівальників?
–

Безумовно! Кінець сезону нагадував період перед «стиками»: куди не вийдеш, наприклад, в парк з дитиною, до тебе підходили, бажали удачі, говорили, що вірять в нас. Ось з вами розмовляю – і мурашки по шкірі біжать. Це був такий адреналін! У нас був такий настрій, що тепер я розумію: у Словенії просто не було шансів. Своєю грою і виконаною роботою ми заслужили вихід у фінальну частину. Скажу чесно, вже давно я кожен день засинаю і прокидаюся з думкою про ЄВРО. Важко навіть уявити, що буде перед самим турніром. Впевнений, кров вирувати і у нас, і у вболівальників. Хоч ми і граємо далеко від дому, але не сумніваюся, що у Франції у нас буде фантастична підтримка.

–

Не секрет, що у збірної України в першу чергу виділяють Євгена Коноплянку та Андрія Ярмоленка. Наскільки ці виконавці важливі для команди?
–

Всі знають, що це гравці з неймовірною технічною базою. Мені дуже пощастило грати на правому фланзі безпосередньо з Андрієм, адже це дійсно футболіст топ-рівня. Від нього і від Жені у багато залежить весь малюнок гри збірної України. Саме через них багато суперники вже сприймають нас фаворитами. Я кажу не про ЄВРО, де рівень команд дуже високий. Але в деяких матчах опоненти діють від оборони чи навіть глухий захисту, побоюючись індивідуальної майстерності Ярмоленка та Коноплянки.

Втім, у нас є й інші гравці, які здатні перевернути хід матчу. Загалом, на інших позиціях у нас теж відмінні футболісти, готові віддати все заради команди, підстрахувати партнера. На мій погляд, нинішній склад – один з найкращих за всю історію збірної України.

– Як би ви описали Михайла Фоменка, його методи і принципи?
–

Насамперед – дисципліна. Дисципліна і самовіддача – тут я не скажу нічого нового. Для Михайла Івановича дуже важливо чітке виконання тренерської установки з першої і до останньої хвилини. Він не дуже експресивний, але в душі, повірте, у нього теж киплять емоції. Він може і не кричати, але одного його погляду іноді досить, щоб ми зрозуміли, що він хотів сказати.

– ЄВРО-2016 для вас розпочнеться матчем проти Німеччини. Чого очікуєте від зустрічі з чинними чемпіонами світу?
–

У цьому матчі для нас головне – дотримуватися наших принципів, про які я говорив вище: це максимальна дисципліна і неймовірна самовіддача. Звичайно, ми розуміємо, що таке збірна Німеччини. Це машина, в якій все працює майже ідеально. Ми повинні діяти дуже зосереджено на протязі всієї гри, повністю віддаватися на полі і використовувати свої шанси.

Також дуже важлива взаимоподстраховка. Адже ти відповідаєш не тільки за себе, але і за свого партнера. Якщо нам це вдасться, то ми вправі розраховувати на хороший результат, незалежно від того, хто нам протистоїть – Німеччина чи інша топова збірна.

– Що ви думаєте про інших суперників – Польщі та Північної Ірландії? І як узагалі оціните

свою групу?
–

Якщо в двох словах, то з такої групи ми повинні виходити. Так, це хороші команди, але з Польщею ми двічі грали в попередньому циклі і обидва рази перемогли. Звичайно, там багато сильних гравців, а фігура номер один – Роберт Левандовскі, який забиває майже в кожному матчі. Парі наших центральних захисників доведеться добре попрацювати, щоб впоратися з ним, але вони вже показували, що здатні на це.

Що стосується північноірландців, то це менш відома команда, але її в жодному разі не можна недооцінювати. Вона практикує силовий футбол, з великою кількістю середніх і довгих передач. Так що в матчі проти неї головним буде виграти боротьбу. Якщо зробимо це і виграємо центр поля, той результат, думаю, буде на нашу користь.

– Перед збірною України стоять конкретні цілі на ЄВРО-2016? Наскільки далеко може дійти ваша команда?
–

Перше завдання – вийти з групи. Якщо вийде, то далі кожен з нас повинен показати максимум, на що здатний.

– Що для вас особисто означає можливість виступити на ЄВРО-2016 зі збірною України?
–

В цьому плані я б не став виділяти ЄВРО-2016. Головне – що для мене означає можливість грати за збірну. Це просто все! Це те, про що я мріяв усе своє життя. У мене росте син, і коли я його питаю: «Синочку, за який ти клуб хочеш грати?» Він відповідає: «За збірну України!» По-моєму, це найкращий відповідь. У національну команду запрошуються кращі гравці, тому для мене збірна – це вже вершина. Я дуже пишаюся тим, що можу захищати честь рідної країни.

Источник