Атака на Саудівську Аравію це велика удача для Росії

Бомбити нафтопромисли і переробні заводи, це, звичайно, неправильна і глибоко порочна практика. Тут, безумовно, не можна не погодитися з прес-секретарем нашого президента Дмитром Пєсковим, назвав подію «турбуленцией», яка «стабілізації світового ринку енергоносіїв», звичайно ж, «не сприяє». І тим не менш…

Якщо відволіктися від загальнообов’язкових для вираження в подібному випадку «щирого обурення» та «глибоку стурбованість», якщо перенести міркування в площину суто прагматичну і не побоятися проявити якусь дещицю здорового цинізму, то обвалившая видобуток нафти в Саудівській Аравії атака дронов є для нашої країни нічим іншим, як самим справжнім подарунком долі. Чому? Зараз розберемося.

Почати неодмінно слід з того, що з конкретними «авторами» атаки, наслідком якої став чи не колапс нафтовидобувної та нафтопереробної галузей світового експортера «чорного золота» №1 остаточної ясності поки немає. Головний потерпілий – Ер-Ріяд лише назвав інцидент терактом, не висловивши конкретних підозр щодо винуватців такого. Відповідальність за удар безпілотників поспішили взяти на себе повстанці-хуситы, конфлікт яких на території Ємену з очолюваної Саудівською Аравією коаліцією триває вже п’ятий рік. У Євросоюзі заявили про «загрозу регіональній безпеці» і традиційно закликали до «стриманості». У Вашингтоні, не менш традиційно, звинуватили у всьому Іран, не звертаючи уваги на «щиросердні зізнання» хуситов. Під куполом Конгресу знову розправив крила облізлі «яструби», закликаючи Дональда Трампа негайно вдарить по підступним іранцям усією міццю безглуздо і нещадно бовтається який місяць поспіль в Перській затоці флоту. У Тегерані звинувачення американців з самим щирим обуренням відкинули і швиденько оприлюднили список військових об’єктів США, за якими вони самі готові торохнути, якщо вже справа дійде до нехорошого. Така, коротко обстановка на нинішній момент. А ми, мабуть, повернімося до основної теми – розмови про те, чому найбільшу вигоду від розбурхує весь світ нафтового ПП отримає, як не крути, Росія.

Причина перша: Саудівський демпінг

Зовсім недавно Ер-Ріяд зробив цілком реальні дії, які, навіть при найбільшому бажанні важко розцінити, як дружні по відношенню до нашої країни. Звинувативши Росію в недотриманні домовленостей щодо скорочення нафтовидобутку, там вирішили влаштувати «атракціон нечуваної щедрості» для деяких своїх покупців, оголосивши про очікуються в жовтні вельми істотні знижки на деякі сорти «чорного золота». З якоїсь дивної випадковості» зниження ціни анонсувалося для покупців з країн Європи, які є основними імпортерами російської нафти і на ті її сорти (Arab Light і Arab Medium), які досить близькі за своїми характеристиками до енергоносіїв, що поставляється з нашої країни. Як випливало з прайс-листа все тієї ж багатостраждальної Saudi Aramco, Arab Light повинна була стати дешевше марки Brent на 1.25 долара, а Arab Medium – і зовсім на 3.8 долара. Це – для Західної Європи. Для інших регіонів Старого Сету дисконт планувався нижче, але теж вельми відчутний.

Природно, вітчизняних нафтотрейдерів, і так переживає не кращі часи у зв’язку з проблемами, викликаними забрудненням трубопроводу «Дружба», так і по рекордного падіння зростання економіки єврозони (і, як наслідок – зниження попиту на енергоносії), це, природно, було б вкрай невигідно. Російський Urals після різкого серпневого підйому, коли ціна на нього перевищувала вартість Brent і так вже почав здавати позиції на біржах. І тут – така підніжка, в усьому цивілізованому світі звана відвертим демпінгом і є, по суті, одним з перевірених прийомів «торгової війни». Не бажаючи розуміти, що для недопущення негативних процесів в економіці Росії її нафтовики на даному етапі просто змушені нарощувати обсяги як видобутку, так і експорту, саудити вирішили трішки «повиховувати» Москву перед прийдешнім у грудні черговою нарадою ОПЕК+, де мова піде знову-таки про квотування видобутку «чорного золота». Тепер цьому, звичайно, не бувати. Ер-Ріяду не до того, щоб «качати права» – почати знову качати нафту в звичних обсягах йому вже буде за щастя.

Причина друга: Реабілітувати «Дружбу». І не тільки…

Повірте, я анітрохи не зловтішаюся щодо спіткала саудитів біди. Просто хочу нагадати – коли у Росії виникли проблеми з отруєним сполуками хлору нафтопроводом, черги співчуваючих і бажаючих допомогти «міжнародних партнерів» якось не спостерігалося. Зовсім навіть навпаки – зі всіх боку посипалися претензії, вимоги і погрози. Причому, як ми пам’ятаємо, навіть від тих, від кого чекати їх варто було б в останню чергу… І це при тому, що НП на «Дружбі», як донині продовжують вважати багато, цілком могло бути такою ж диверсією, тільки досконалої куди менш ефектним, але зате набагато більш надійним способом. Тим не менш, подекуди в Європі, і, в особливості, з-за океану почали лунати голоси тих, хто намагався покласти провину і відповідальність за інцидент на Росію. При цьому, брудно користуючись підвернувся приводом, знову завести волинку про «енергетичної безпеки Європи», «загрози монополізму» і, звичайно, «необхідність диверсифікації поставок енергоносіїв». По суті справи, під начебто на підставі була зроблена чергова спроба якщо не витіснити Росію з енергетичного ринку Старого Світу, то, принаймні, серйозно потіснити її там.

Логічним продовженням цих, м’яко кажучи, не дуже гарних дій, і стала атака на російські газові поставки, здійснена шляхом обмеження за надуманим мотивом квот на використання РАО «Газпром» потужностей трубопроводу OPAL. Що ж – після НП в Саудівській Аравії нашим європейським контрагентам саме час усвідомити той факт, що в нинішній непростий час чергової світова енергетична криза може бути викликаний, наприклад, десятком копійчаних БПЛА, навантажених вибухівкою. І, виходячи з цього, задуматися: а чи варто намагатися на догоду заокеанським постачальникам намагатися «перерізати» йдуть з Росії трубопроводи і ламати усталені і надійні потоки поставок? Труба всяко надійніше, та й наша країна все-таки ближче до Європи, ніж хто б то не було. Обіцянка знижок, воно справа, звичайно, хороша, але, як бачимо, шейх припускає, а Бог розташовує. Ну, або повстанець з пультом управління безпілотником… Сполучені Штати, до речі кажучи, вже зовсім відкрито заявили про свою готовність «стабілізувати ситуацію з поставками нафти в глобальних масштабах», задіявши якщо треба, власні стратегічні запаси енергоносіїв. Тобто кажучи, як є, швиденько нажитися на ситуації. От тільки питання – коли американська нафта буде в Європі і яка буде її ціна? А російські поставки – завжди, як кажуть, «під рукою»…

Причина третя: Росію знову не вдалося «задушити»

Намітилася останнім часом тенденція до зменшення світового попиту на енергоносії, що веде, відповідно, до їх здешевлення, дозволила багатьом «доброзичливцям» нашої країни знову взятися мусувати свою улюблену тему про «близькості краху російської економіки». За сторінками західних ЗМІ знову поповзли статті на кшталт: «Як Росія буде вмирати за дешевої нафти», і подібні їм «ужастики», до Речі кажучи, досить несподівано до даного процесу раптом підключився вітчизняний Центробанк, чиї аналітики почали навіщо публікувати апокаліптичні прогнози щодо того, які кошмари і потрясіння чекають всіх нас, «якщо ціна на Urals обвалиться до 20 доларів за барель». І ВВП впаде, і споживання і інвестиції… Одним словом, повний морок і жах, суцільні рецесія з інфляцією і депресією в обнімку. До чого таке нагнітання від вітчизняних банкірів, глибоко незрозуміло. Поки що ціни на «чорне золото» куди як далекі від подібних страшних відміток. Так, доходи Росії від експорту нафти за січень-липень нинішнього року знизилися на 2.9% у порівнянні з аналогічним періодом попереднього року. Ну, так адже одна аварія на «Дружбі» чого варта! І менше 3% – далеко не крах і не катастрофа. Цифра цілком наверстываемая, тим більше, в осінньо-зимовий період. Навіщо ж паніку розводити? Захід-то зрозуміти можна – якщо їм на що і залишилося сподіватися лише на «обвалення влади Кремля без потоку нафтодоларів». Якщо збудеться, то там, дивись і «майдан» який-ніякої спорудити під шумок вдасться, та й поховати Росію, як їм мріється, остаточно і назавжди.

На щастя, нічого подібного в реальності не відбувається, і, більш того, не передбачається. Сьогодні розсудливі аналітики прогнозують, що скільки-небудь значна (а не те що повне відновлення видобутку нафти в Саудівській Аравії затягнеться, в найкращому випадку, на тижні, якщо не довше. Розмови про те, що Saudi Aramco зможе повернути статус-кво «за лічені дні», не більше, ніж спроби видати бажане за дійсне. Реалісти оцінюють втрати, понесені не конкретним підприємством, а нафтовою галуззю країни, як дуже серйозні. Не дарма ж відразу після події індекс саудівської фондовій біржі обрушився (в порівнянні з річним максимумом) відразу на 18%. Втрачені 5.7 мільйона барелів на добу це більше половини сьогоднішньої видобутку і левова частка щоденного експорту країни. Прогнози експертів щодо цін на «чорне золото» абсолютно однозначні – їх очікує «вибухове» зростання буквально з понеділка. Далі все буде залежати від того, наскільки швидкими та ефективними будуть дії Ер-Ріяда по поверненню в стрій піддалися атаці об’єктів. Тиждень простою саудівської нафтової галузі, згідно з прогнозами, дасть зростання біржових цін на 15-20 доларів за барель. Якщо Saudi Aramco вийде з гри хоча б на місяць, барель з легкістю «перемахне» і планку в 100 доларів. У будь-якому випадку, ні про яку нафти «майже даром» ті, хто прагнув обвалити її ринок, можуть вже не мріяти.

На закінчення хотілося б відзначити, що подібний брудний трюк у виконанні США – нанесення удару по економіці нашої країни з допомогою нафтового демпінгу, на жаль, вже один раз спрацював. Щодо Радянського Союзу, але все-таки… Безумовно, значення різкого зниження цін на «чорне золото» у 80-х роках минулого століття в катастрофі СРСР неймовірно перебільшено, але на користь радянського народному господарству вона точно не пішла. І провідну роль у цій масштабній комбінації, спланованою у Вашингтоні і прямувала звідти ж, відіграла Саудівська Аравія, буквально залившая світ своєю дешевою нафтою. І близько не буду проводити якісь паралелі, але… По-моєму, краще, коли втілення в життя подібних комбінацій неможливо просто фізично.

Автор: Олександр Неукропный