Дві сесії Ради: нардепи люблять прогулювати п’ятниці і не працюють з Кабміном

Дві сесії Ради: нардепи люблять прогулювати п’ятниці і не працюють з Кабміном

Депутати подають непрохідні закони, але кнопкодавства стало менше

Як показали підсумки роботи перших двох сесій парламенту VIII скликання, депутати, як і раніше прогулюють засідання і пишуть багато непрохідних законопроектів. Такі дані показав аналіз роботи Ради від громадянської мережі “Опора” (докладніше див. інфографіку).

Активних прогульників та “кнопкодавів” у Раді стало менше, але нардепів звинувачують у низькій якості написаних проектів і небажання тісно співпрацювати з Кабміном. Політологи розповіли “Сьогодні” про плюси та мінуси роботи Ради за цей час.

ПОПУЛІЗМ І ЯКІСТЬ. Нещодавно “Фонд демініціативи”, підводячи підсумки 6 місяців роботи влади в 2015 році, попросив експертів оцінити роботу президента, Кабміну і Ради. За словами професора політології НаУКМА Олексія Гараня, роботу влади невисоко оцінили: президент отримав 5 балів з 10, а Кабмін і ВР — по 4 бали. Тому ставлення в цілому критичне”. Робота Ради розчаровує за кількома параметрами, вважає і політолог Володимир Фесенко: “Чим далі, тим більше популізму з’являється у діях депутатів. Особливо його прояви почастішали під час роботи другої сесії”. За його словами, дві основні проблеми в роботі Ради — низький рівень роботи над законами і відсутність співпраці з Кабміном: “У нас коаліція — сама по собі, уряд — сама по собі. Найбільш кричущий випадок був із законопроектом щодо реструктуризації кредитів. Будь-який закон, який вимагає серйозної фінансової участі держави, не можна приймати, не погоджуючи його з Мінфіном і НБУ! Обговорюється зараз і ситуація з законом про поліцію. Так, він потрібен. Але він дуже сирий — в ньому не прописана та ж деполітизація поліції, як планувалося”. Ще одна проблема — низький рівень дисципліни, зазначає Фесенко: “Активних прогульників стало менше. Зате тенденцією стало зростаюче число прогулів у п’ятницю, під час засідань комітетів, так і на вечірньому засіданні”. З іншого боку, на думку експерта, цей склад Ради більше попереднього відповідає стану українського суспільства.

ЗАКОНИ І КОАЛІЦІЯ. Гарань позитивним моментом роботи ВР вважає, що коаліція все ще існує: “Розвалу, як прогнозували деякі, не сталося, і конкретні результати роботи ми бачимо. Є просування вперед, хоч і з запізненням, в тому числі за коаліційною угодою. Прийнятий закон про ринок природного газу, зниження кворуму для зборів акціонерів, нацполиции, реформу прокуратури”. За словами експерта, кнопкодавство залишилося, але, порівняно з минулим Радою, його масштаб зменшився на порядок.

СТАРІ ПРОБЛЕМИ. Як пояснюють у громадянській мережі “Опора”, судити про роботу депутатів за кількістю написаних ними законопроектів — помилка. Приміром, найбільше проектів написав і взяв участь у написанні нардеп Сергій Власенко, то за змістовним проектів (добре прописаних і з чіткими цілями) лідирує вже не він, а Олег Ляшко (вніс 130 законопроектів). А свободівець Андрій Іллєнко зібрав 101 законопроект завдяки тому, що більша частина з них вже була написана його фракцією в минулому скликанні, і він їх просто перереєстрував. “Підсумки роботи підтвердили невирішеність старих проблем: низька відвідуваність, недотримання депутатського боргу голосувати “за”, “проти” або “утримався” при знаходженні в залі, і необхідність розробки і впровадження стандартизованої системи оцінки якості законодавчих ініціатив”, — йдеться у звіті “Опори”.

“Штампувати рішення не виходить”

У новій Раді, порівняно з попереднім скликанням, принципово змінився механізм роботи, адже тепер Кабмін не може розраховувати на її 100%-ву підтримку, говорить професор політології НаУКМА Гарань. “Попередня Рада був машиною для штампування рішень зверху, а тепер уряд без підтримки парламенту працювати не може. На відміну від Ради VII скликання, в цій Раді присутні різні думки, і рішення доводиться узгоджувати”. Те ж говорить і Фесенко: “У Раді при Януковичі провідну роль відігравала виконавча влада, чиї закони в основному приймалися. А при Порошенко ініціатива частково перейшла до президента. Представники більшості тоді виявляли лояльність до нової влади, і в тому числі — до її ініціатив”. Ситуація змінилася, і Рада має куди більше свободи дій. Але механізм парламентської коаліції не працює, зазначає політолог: “Ми бачимо опозицію всередині коаліції, а окремі комітети в Раді блокують ініціативи міністерств. Та й сам Кабмін недооцінює співпрацю з парламентом”.