Фатальна роль радянського Аладдіна: Що завадило кінокар’єрі Бориса Бистрова

Народний артист Росії Борис Бистров | Фото: kino-teatr.ru
Його кінокар’єра почалася ще в 1966 р., але на даний момент у фільмографії Бориса Бистрова – всього близько 30 ролей. Їх могло бути значно більше, але його дебютна роль стала одночасно і найгучнішим його успіхом, і причиною майбутніх невдач в професії. Вже 10 років Борис Бистров не з’являється на екранах, і навіть найвідданіші шанувальники сьогодні навряд чи впізнають у ньому головного героя кіноказки «Чарівна лампа Аладдіна»…

Актор в молодості | Фото: kino-teatr.ru
Борис Бистров народився в 1945 р., а через 10 років, його батьки розлучилися, і йому довелося прийняти перше в житті складне рішення – з ким залишитися. Оскільки у матері на той момент вже була нова родина, хлопчик вирішив жити з батьком. Тривалий час Борис не спілкувався з матір’ю, їх відносини налагодилися тільки через роки, але лише на її похороні він зміг пробачити її остаточно. Наступного разу важливий вибір Борису довелося робити після закінчення школи. Вже тоді він вирішив стати артистом і для вступу вибрав Школу-студію МХАТ, куди його прийняли з першої ж спроби. А після отримання диплома він був прийнятий в трупу театру Ленком і отримав пропозицію зіграти роль, яка назавжди змінила його життя, – Аладдіна в кіноказки Бориса Рыцарева.

Борис Бистров в ролі Аладдіна, 1966 | Фото: kino-teatr.ru
Перша ж роль стала для 21-річного дебютанта тріумфальній: після виходу фільму від шанувальниць не було відбою, дівчатка вирізали його портрети з журналів і газет і вішали на стіни. Йому приписували роман з його партнеркою по знімальному майданчику Додо Чоговадзе, яка зіграла роль царівни Будур. Але на той момент їй було всього 14 років, і самої «сміливою» їх спільної сценою була та, де він брав її за руку. «Яка там любов? Одні великі плани, вона дивиться на тебе, ти – на неї. Ні обіймів, ні постільних сцен, весь спектр почуттів ми передавали очима», – розповідав пізніше актор.

Кадр з фільму *Чарівна лампа Аладдіна*, 1966 | Фото: kino-teatr.ru

Борис Бистров в ролі Аладдіна, 1966 | Фото: 24smi.org
Юного красеня-актора глядачі впізнавали на вулицях і нерідко пропонували разом випити. Випробування славою виявилося для нього фатальним: зіркова хвороба ледь не перетворила Бистрова в алкоголіка. Як він зізнавався роки потому, спочатку він пив із-за своєї популярності, а потім – тому, що його перестали впізнавати.

Кадр з фільму *Чарівна лампа Аладдіна*, 1966 | Фото: kino-teatr.ru

Борис Бистров в ролі Аладдіна, 1966 | Фото: ria.ru
Такий спосіб життя не міг не відбитися на його зовнішності – Борис Бистров сильно погладшав, риси обличчя стали грубіше, і він більше не міг грати ролі романтичних героїв. Він продовжував зніматися в кіно, але, в основному, це були ролі другого плану і епізоди. Повторити успіх свого дебютного фільму йому так і не вдалося.

Народний артист Росії Борис Бистров | Фото: kino-teatr.ru
Зрозумівши, що в кіно йому більше не вдасться досягти значних успіхів, Борис Бистров вирішив змінити рід діяльності і зайнявся дубляжем іноземних картин і озвучуванням мультфільмів. Свого першого персонажа він озвучив ще на початку 1970-х рр.., і з тих пір він взяв участь майже у 500 роботах! Його голосом говорять практично всі герої Марлона Брандо, він працював над фільмами «Іствікські відьми», «Список Шиндлера», «Люди в чорному» і багатьма іншими. Борис Бистров подарував свій голос Гомеру Симпсону, Скубі-Ду, Аластору Грюму з «Гаррі Поттера». Роки актор знову зіткнувся з героями свого дебютного фільму: він озвучив папугу Яго в диснеївському мультфільмі «Аладдін». Ця робота стала однією з його улюблених. «З часом і Сімпсона теж полюбив. Спочатку якось не дуже ми з ним… а потім вже став своїм», – розповідає актор.

Борис Бистров у фільмі *Удар! Ще удар!*, 1968 | Фото: kino-teatr.ru

Кадр з фільму *Удар! Ще удар!*, 1968 | Фото: kino-teatr.ru
В його особисте життя теж було чимало крутих поворотів. Актор був одружений тричі. Його першою дружиною стала продовжувачка акторської династії Інна Кміт – дочка виконавця ролі Петьки у фільмі «Чапаєв» Леоніда Кміта. У цьому шлюбі народилася дочка Катерина, яка після розлучення батьків взяла прізвище матері і теж стала актрисою.

Борис Бистров у фільмі *Розлом*, 1977 | Фото: kino-teatr.ru

Кадр з фільму *ТАСС уповноважений заявити…*, 1984 | Фото: kino-teatr.ru
Перший шлюб розпався через 10 років, і Борис Бистров одружився вдруге – на відомої танцівниці Тетяні Лейбель. Цей союз зруйнувала алкогольна залежність актора і рішення подружжя емігрувати в Канаду. Вона поїхала, а актор віддав перевагу залишитися в СРСР. Його третьою дружиною стала актриса Ірина Савіна, разом з якою Бистров довгі роки виступав на сцені театру імені М. н. Єрмолової. У пари народився син Микола, і він пішов по стопах батька, зайнявшись дубляжем фільмів. Третя дружина допомогла акторові побороти шкідливу звичку і відмовитися від алкоголю. У цьому шлюбі Борис Бистров щасливий досі.

Борис Бистров у фільмі *Королі гри*, 2007 | Фото: kino-teatr.ru

Актор дубляжу Борис Бистров | Фото: 24smi.org
У театрі його творча доля склалася більш успішно, ніж у кіно. Актор говорить: «Вийшло так, що я прийшов у театр імені Єрмолової, і він виявився «мій». І ось вже стільки років. І люди, з якими я працюю, це моя велика сім’я».

Народний артист Росії Борис Бистров | Фото: 24smi.org
Партнерка Бориса Бистрова по зйомках у «Чарівну лампу Аладдіна» теж не змогла побудувати успішну кінокар’єру: Царівна Будур в кадрі і за кадром.