Гібридна ідеологія

Президент Зеленський у своєму «Фейсбуці» закликав усі пофарбувати в жовто-блакитний колір. Сам я президентський «Фейсбук» не читаю. Для цього є спеціально навчені люди, які дивляться всяку фігню, потім роблять новину в форматі «для дебілів». Як на «Українській правді». Джерело – «Твіттер» президента.

Що сказав: вивісити прапори негайно. Чому це важливо: тому що страшенно зростає патріотизм у День прапора. Спочатку зрадів за нашу лакофарбову промисловість. Давненько не було таких «челленджей».

Вже стали забуватися особи в різній стадії наркотичної залежності з картонкою «На фарбу». П’ять-шість років тому була справжня параноя з фарбуванням всього в жовто-блакитний колір. Мости, лавки, туалети, автобусні зупинки, виникаючі під руку коти – всі без винятку були розфарбовані в «жовто-блакитний». І так, у багатьох вікнах висіли прапори. Довгий час вони були для мене індикаторами ступеня божевілля соціуму. В минулому році був знятий останній прапор в будинку навпроти. Спочатку їх було вісімнадцять. Потім число поступово скорочувалася, але один висів дуже довго. Напевно, забули. І він зник. Зеленський вирішив відродити патріотичну традицію. Першим відгукнувся міністр молоді та спорту Ігор Жданов. Вивісив у всіх вікнах своєї контори стяги. Виявляється, у нього дуже солідна багатоповерхівка. Чим вони там, б…ть, займаються? Бобслеєм? Олімпійськими резервами? Кують спортивні кадри, не відходячи від каси? Напевно, керлінг. Сам Жданов дуже хороша людина, абсолютно далека від спорту, навіть від кидання палиць в ціль. Боулінг начебто називається. Політолог, онанировавший на «Нашу Україну». Потім якось вранці встав, подивився на своє черевце, надів камуфляжні штани «оверсайз» і пішов співати гімн на майдані у складі команди «Батьківщини». Сама Юлія Володимирівна в революції переваги участі прийняти не змогла з об’єктивних причин: відбувала термін. Але делегувала кращих синів і дочок партії на майдан. Жданов у форматі «пасинка» прилаштувався і був за підсумком винагороджений місцем міністра по спорту в уряді Яценюка. Хоч щось.

В процесі виконання службових повноважень зарекомендував себе справжнім професіоналом. При першій же можливості зрадив Юлію Володимирівну і присягнув на Сіні томі казок про Вінні-Пуха. Хоча Тимошенко його як би відкликала. Не пішов, с…ка, на поклик. Арсеній оцінив вірність Жданова. Потім прийшов Гройсман, і Ігорьок ще раз йому переприсягнул.

Коротше, досидів аж до Дня державного прапора Зеленського. Тепер знову готовий клястися у вірності, оскільки приріс до крісла, потоків і скромним сум у національній валюті. Мене дуже тішать подібні екземпляри. Завжди знаєш, чого від них очікувати.

Тут багато скаржаться: не розумію, яка у Зеленського ідеологія. Начебто російськомовний «ватник», маскирующийся під патріота. Або ж справжній патріот, прикидывающийся маріонеткою Ігоря Коломойського. За сто днів не проявив своє справжнє нутро. З одного боку – чистий «порохобот». Фарбувати все в патріотичні кольори пропонує. Створює при офісі президента, який перебуває на Банковій, рада волонтерів. Буде навіть уповноважений з питань волонтерів. Напевно, Бірюков, хто ж ще. Поклявся не ліквідувати Міністерство у справах ветеранів, створене Порошенка для своєї секретарки Ірини Фриз. Трохи раніше проявив себе як справжній Клімкін: РФ відмовив у поверненні в «велику сімку». Каже, не виконала усі умови. Ось коли виконає, тоді він розгляне питання. А так немає. З новим британським прем’єром, якої кладе (кладе) ноги на стіл навіть в Єлисейському палаці, перетер на цю тему. Той його підтримав. Чистий климковщина. Але знаєте, чого йому не вистачає? Елементарного знання української мови. Не може він ще з тієї ступенем істеричності, як Петро Олексійович, кричати «остаточнепрощавай». Малуватий розмовний словниковий запас. Тому Зеленський воліє спілкуватися з нацією через «Фейсбук». Я особисто тільки за. Тим більше що в живу виступу президента відверто нудні. Все чекаєш рояля, а тобі замість веселого шоу пропонують насолодитися видовищем про…лишилися чиновників. Так вони завжди в памперсах. Робота така.

З іншого боку, багато європейські досягнення колишньої влади як би широко не афішуються новим президентом. В країні вже в повну силу вступив у дію закон про мови, проте тижневик Сороса «Новий час», як і раніше, видається на мові агресора. Підозріло принишкла Ніцой. Де бадьорі рейди по місцях кучкування російськомовних прихвоснів Кремля? Де кидання дріб’язком у касирок, які відмовляються говорити на великому і дуже спивучем мовою? Їй шо, дрібниці, б…ть, не вистачає? Начебто повним ходом йде тотальна українізація, проте належного піарівського супроводу немає. Навіть бордів про другому кримськотатарською мовою для спраглого справжніх коренів населення не видно. Ще директор фабрики українських фільмів пішов у відставку. Якийсь Іллєнко. Казав, що підняв національний кінематограф на світовий рівень, зробив укр-фільми блокбастерами, татуху на руці і обламався.

Подивився список «кращих зразків» національного кінематографа. Не знайшов там трилера Рыльника «Чорний козак». Значить, все інше – гівно. Навіть не намагайтеся мене переконати в протилежному.

Начебто нова влада як би не акцентує увагу на мове, але в той же час побоюється переходити «червону лінію», яку їй намалевало «патріотичне суспільство». І як би смокче одночасно відразу дві идеологеммы. Одну «порохоботскую», іншу – «прокремлівську». Не хоче Зеленський чітко визначитися: ти за кого, люб’язний? І це у нього, по ходу, нова ідеологія. Гібридна. Посилати якісь слабкі сигнали про «новій ері» нормалізації масової істерії і одночасно підігравати «порохоботам», щоб уникнути масових вуличних зіткнень». Наскільки життєздатна подібна ідеологічна модель? Думаю, ще якийсь час можна потягнути. Пограти в ідеологічного трансгендера. Або бисексуала. Але потім все це захоплююче гібридне неподобство на…ться, вибачте за мій незграбний французький. Разминочка почнеться буквально завтра, під час флеш-мобу у форматі «Марш незалежності». Парубій разом з Порошенко намагаються організувати альтернативну колону ветеранів АТО», щоб виставити Зеленського «поплічником Кремля, що реалізує в Україні пораженську стратегію». Сам екс-лідер нації взяти участь у бійці не зможе з поважної причини. У нього йде нерест норвезького лосося, і Марина робить заготовки на зиму. Всією сім’єю жрачку консервують, оскільки зима буде довгою. Ще треба сухарі сушити і інші делікатеси з немудреного побуту мешканців СІЗО. Але Парубій сповнений бажання замутити вуличні зіткнення. Тут багато чого залежить від того, яке місце в майбутньому складі уряду отримає нинішній міністр внутрішніх справ. Формально новий уряд має бути оголошено вже 30 серпня. Якщо все нормально, то «альтернативні ветерани» помаршируют, покричати образливі слова на адресу «клоуна» і розійдуться. А ось якщо почнуться заворушення з перфомансом під офісом Богдана, до яких приєднається «Національний корпус», значить, процес переговорів зайшов у глухий кут і необхідний певний стимулюючий погром.