Гіркий урок 2-го травня 2014 року

2-е травня 2014 року в Одесі — це не тільки трагедія. Це ще й урок.

Наочно демонструє, до чого призводить слабкість влади, яка живе з оглядкою на Захід і заграє з опозицією. Влади, для якої схвалення з Вашингтона і Брюсселя важливіше захисту не тільки своїх власних правоохоронців і своїх громадян, які віддали свій голос і довірилися цієї влади, але миру і спокою в своїй країні.

Безкарність породжує вседозволеність. Скуштувавши крові на майдані, сп’янівши від легкої перемоги над боягузливою владою Януковича, отримавши від нової влади ліцензію на вбивство і індульгенцію за всі майбутні злочини, прикриваючись патріотичними гаслами і іменем України, очманіле від раптово впала на їхні голови свободи і беззаконня стадо, почав робити те єдине, що вона вміє. Руйнувати, палити, бити, вбивати.

Вони думали, що вони рятували Одеси від Росії і Путіна. Насправді, вони розчищали дорогу тим, кого через п’ять років вони самі ж і прокляли. Але вони досі вважають, що 2-е травня — це одна з головних перемог в їх житті. І такий собі реванш за Крим, в який вони не прорвалися і який для них був назавжди втрачений і закритий, і за Донбас, який вони тільки й можуть, що п’ятий рік боягузливо обстрілювати.

Втім, сьогодні мені не потрібно їх усвідомлення і каяття. Я чекаю одного — відплати. Кожному. Але я хочу і іншого. Щоб прийшло остаточне і беззастережне розуміння того, до чого призводять майдани. Нехай навіть спочатку вони здаються досить безневинними.

Я хочу, щоб кожен зрозумів, що мирних протестів у радикалів не буває. І що купка активістів, при потуранні і потурання, завжди переростає в агресивний натовп, якою керує бажання руйнувати, палити, бити і вбивати. Причому, не ідеологічного ворога, а всіх і кожного, хто трапиться на їхньому шляху.

І згадуючи сьогодні спалену Одесу, пам’ятайте, що поруч з вами завжди є ті, хто в ім’я своїх цілей та інтересів готовий зробити те ж саме з вами. Тому що це самий простий і легкий спосіб отримати владу. Яка для них цінніше тисяч людських життів.

Помоліться за душі невинно убієнних. Згадайте одеських мучеників. І зробіть все для того, щоб на вашій землі ніколи такого не сталося…

Юлія Витязева