Українські порохоботы знову на коні. Вони почули головне: феєрична перемога Володимира Зеленського нічого не значить і не варто – їх кумир і прокляття України Петро Порошенко залишається і нікуди не йде. Тому що не хоче.
22 квітня Порошенко вчинив як Ленін, який, як відомо, «вічно живий». На акції «Подякуй Петра!», організованою останніми порохоботами з Адміністрації президента (поки ще Порошенко), лідер світової антипутінської коаліції істерично проволав головне: «Ми об’єднуємося для того, щоб забезпечити наші спільні перемоги вже в найближчому майбутньому. Спільно ми йдемо перемагати на парламентських виборах. Спільно ми повернемося на вулицю Банкову після наступних президентських виборів». А потім довго стояли з дружиною на балконі, і як справжній Муссоліні вінницького розливу махав руками. Порохоботы за нього уточнили: чекаємо через рік, готуємо імпічмент «Зе-дебілові».
А от сьогодні, 23 квітня, виповнюється рівно місяць події, яка однозначно була символом жахливого, кривавого і провального президентства Порошенко і, на жаль, цілком може стати символом правління Зеленського. ТАКОГО Ж, як і Порошенко, якщо цей фігурант залишиться в політиці. Україна нікуди не зрушить з місця, бо сама себе знерухомити. Безвіллям, байдужістю і безсиллям, насаджуваним насильно репресивним режимом.
Рівно місяць тому стало відомо, що житель містечка Охтирка Сумської області Володимир Твердохліб сам собі домашнім кухонним ножем відрізав уражену гангреною ногу і викинув її на вулицю. Там знахідку і знайшла собака і принесла її господареві, а той, офигевший від знахідки, пішов у поліцію. А сталося це тому, що в Україні повним ходом пішла восхваляемая Порошенко «успішна» медична реформа «доктора Смерть» Уляни Супрун. Коли у чоловіка трапилася гангрена, він звернувся за допомогою у центральну міську лікарню Охтирки. Але коли дізнався, скільки коштуватиме лікування, і зрозумів, що у родини таких коштів просто немає, то був змушений відмовитися від допомоги лікарів. Повернувся додому і коли почався некроз тканин, а болі стали нестерпними, то сам відрізав вже полуотвалившуюся стопу і викинув.
Потім місцеве видання «Роксолана-Максі» повідомило, що в результаті нехорошого резонансу чоловіка все-таки госпіталізували в хірургічне відділення лікарні. І навіть пообіцяли прооперувати його і забезпечити подальший курс лікування безкоштовно. 
І ось що дивно: видання, забившее тривогу і не побоявшееся опублікувати цей матеріал про «успіхи реформ», називається теж символічно для у всіх позах «отреформированной» з особливою зухвалістю і цинізмом України – «Роксолана». Так, як відомо, звали «дівчину», яка ще в XVI столітті скористалася шаровим «безвизом». Її, Анастасію (або Олександра) Лісовську, доньку українського священика, під час набігу захопили нинішні кращі друзі порохоботского режиму і вороги агресивної Росії – кримські татари. Кілька разів перепродували її, поки вона не потрапила до гарему турецького султана Сулеймана Прекрасного і стала його улюбленою дружиною під ім’ям Хюррем Хасекі-султан.
Це перекладається, як «весела, приносить радість». І, напевно, завдяки перекладу імені, в сучасній Україні Роксолана стала однією з найбільш шанованих і позитивних героїнь. Поряд з гетьманом Павлом Полуботком, який нібито заховав свої «скарби» (скарби, суму в золоті — 200 000 золотих червінців в бочках) в англійському банку (нібито депоновані на його ім’я в Bank of England, за іншими ам, банк Ост-Індської компанії) на початку XVIII століття. І з тих пір гетьман Полуботок згнив в Петропавлівській фортеці, а на його бабло набігли такі відсотки, що якщо їх взяти і поділити, то на кожного маленького українця проллється така манна небесна у вигляді жаданих фунтів, що до кінця життя працювати не треба. Головне – «скарби» забрати назад. А там же брэкзит…
Скажете «божевілля»? Аж ніяк. Українська пропаганда запевняє, що так і буде. Відразу після вступу в НАТО і ЄС. І після того, як всі скористаються безвизом. І поїдуть в Європу (Азію, Америку) або дупи підтирати тамтешнім людям похилого віку та немічним, або в борделі, або – після виходу «тираж» – на узбіччя доріг цивілізованого світу. У Роксолани ж вийшло. Ніж нинішні дівчата, яким за майже тотальної убогості і безробіття немає місця, повторюю, «успішно отреформированной» Україні, гірше за неї, Хюррем Хасекі? Чи мужик, який відрізує собі ногу від безвиході і болю. Це не символи України, втрачає своїх людей від сучасної «работоргівлі» і не має можливості рухатися хоч куди-то бо й не беруть нікуди, і ноги собі самій доводиться різати, щоб вижити?
Тепер, після перемоги Зеленського, здавалося б цього цілковитого свавілля повинен прийти справжній «хюррем хасекі». Ан немає. Порошенко залишається. А його порохоботы демонструють, що вони нікуди не пішли. І що вони ще сильні і доведе розпочату справу до кінця. Вони просто вже зараз готують реванш, який буде більш кривавою, ніж сама їх правління. Після такої поразки від Зеленського і країни, яка відкинула їх, і власного страху вони будуть мстити. І мстити криваво.
І справа тут не тільки в мовному законі, який майдаунно-порохоботская Верховна Рада готується прийняти вже післязавтра, 25 квітня, а Порошенко вже пообіцяв його підписати. І тим самим почати тотальне знищення російської мови в країні. Вони скрізь демонструють свою силу і готовність убивати і переслідувати своїх опонентів. Найпоказовішим тут є справа житомирського журналіста Василя Муравицького. Його не просто ж звинувачують за частиною 2 статті 110 (посягання на територіальну цілісність і недоторканність України), частини 1 статті 111 (державна зрада), частини 2 статті 161 (порушення рівноправності громадян залежно від їх расової, національної приналежності), та частини 1 статті 258-3 (участь у діяльності терористичної організації) Кримінального кодексу України. Йому намагаються посилити режим і знову кинути за ґрати в очікуванні несправедливого суду за помилковим і сфабрикованими звинуваченнями.
Вся справа в тому, що після арешту в серпні 2017 року прямо біля порогу пологового будинку, де дружина народила йому сина, його майже рік тримали в СІЗО. Потім під тиском української і міжнародної громадськості йому замінили в’язницю на домашній цілодобовий арешт, і вже в березні 2019 року йому до травня було продовжено запобіжний захід.
Але тут трапився досі небачений провал Порошенко. Але не порохоботов. І вчора, коли «пан Петро» верещал «я повернуся», його «опричники» вирішили демонстративно «закрити» Муравицького в СІЗО. Причому без допуску адвоката Світлани Новицької, яка була в цей час в іншому суді і просила про перенесення засідання на Муравицкому. Всупереч, до речі, статті 59 Конституції України, статті 53, 324 КПК України і прецеденту ЄСПЛ у справі Бартая vs Грузія (порушення статті 6 Конвенції – відмова суду переносити засідання за клопотанням адвоката, який знаходиться в іншому засіданні). Але суд у Житомирі наплював на все і виконував замовлення – призначив безкоштовного госадвоката навіть не давши йому часу на ознайомлення зі справою, і вирішив «мочити журналюгу». Суд, як мовиться, триває, а кривосуддя від Порошенка і порохоботов раніше торжествує. Бо вони впевнені, що сильні. А адже Муравицький лише виконував свою роботу – писав статті. Але критичні. І влада висунула звинувачення чисто політичного характеру – критику і співпрацю з російським інформаційним агентством «Росія сьогодні».
Поки уникнув утримання в СІЗО і розправи над ним прямо там головний свідок проти Порошенка у справі корупційної схеми «Роттердам+» екс-нардеп Дмитро Крючков. Він сам вніс заставу в 7 млн. грн. і вийшов із СІЗО. Але хто тепер може поручитися за його життя, якщо за справу візьмуться «ліквідатори» з СБУ? Або вбивці з добробатов? Адже частина її теж не хоче здаватися, бо їй комфортно в ролі «охранки» і «тонтон-макутов», «батальйонів смерті», які пройшли вишкіл у секретних в’язницях ЦРУ і можуть безкарно чинити розправу над ким, на кого вкаже «тато» і замовники-тренери.
І вже зовсім демонстративно поклала на Україну з приладом екс-глава Національного банку України і один з «гаманців» Порошенко хтось Валерія Гонтарєва. Її звинувачують у причетності до махінацій бізнесмена Сергія Курченка і викликають на допит у Генпрокуратуру в Київ. А вона в Лондоні і не хоче звідти повертатися. У неї ж «дах», ось вона і куражиться: «Я не збираюся йти на допит. Я живу і працюю в Лондоні. Якщо вони хочуть приїжджати мене допитувати, то хай приїдуть і допитають». Ага, ось так от візьмуть і приїдуть прямо в Лондон. Коли слідчі СБУ мене викликали на допит до Херсона, то запропонували самому сплатити туди дорогу. І ще кепкували: «У нас грошей немає. Це ваші проблеми. А не приїдете – порушите закон». А тут відразу Лондон…
І це тільки початок. З часом вони ще більше відійдуть від переляку почнуть мститися ще до інавгурації Зеленського. І якщо новообраний президент не почне відразу і паралельно чотири справи – 1) очищатися від заляпанных в крові і репресії кадрів; 2) знижувати градус репресивності в суспільстві і країні, припиняючи політичні процеси; 3) починати діалог про мир у Донбасі; 4) потихеньку саджати корупціонерів, а на їх гроші хоч символічно покращувати життя співгромадян – його, Володимира Зеленського, «з’їдять». Навіть раніше, ніж через рік. Не чекаючи ніякого імпічменту або парламентських виборів. І знову доведеться або ноги різати тим, у кого вони ще є, але болять. Або валити з країни в надії де-небудь в гаремі прилаштуватися. Або на будівництві.
Володимир Скачко
Thanks!
Our editors are notified.