Звичайно, наш славний трубний олігарх Віктор Пінчук не котить на тіньового «короля гори». Однак він останнім часом проявляє бурхливу активність, відкладаючи свої «яйця» в гнізді Зеленського. Олександр Данилюк, давній протеже Пінчука, тепер затишно влаштувався в кріслі секретаря Радбезу, яке Порошенко буквально дивом не вивіз до себе в офіс. Він, напевно, хотів ще й всю меблі забрати, але просто не встиг.
Буквально вчора Віктор Пінчук прилаштував свого тестя, екс-президента Леоніда Кучму в тристоронню переговорну групу щодо реалізації Мінських угод. Особисто возив дідуся в Адміністрацію президента, а потім Зеленський презентував його в якості «нового обличчя» своїх «конкретних мирних ініціатив». Тепер візьмемо Мендель. Це прізвище таке. Нова прес-секретарка президента. Як би перемогла в конкурсі, в якому брали участь аж чотири тисячі претендентів: журналісти, політологи, активісти, волонтери, психопати і трансгендери.
Насправді Юля Мендель пройшла конкурс у тих же американських демократів, яких Пінчук прилаштовує у всі наші політичні щілини. А хіба я не писав, що Пінчук – багаторічний спонсор, друг і просто виконавець волі славного сімейства Клінтон? У них там головна Хілларі. Білл покараний за відверто провальну спробу орального сексу в Овальному кабінеті. Хілларі, або як у нас пишуть, Гиллари з Пінчуком «десна». Фігурально висловлюючись. Тому якщо Віктор Михайлович відкладає свої яйця» біля Зеленського, значить, скоро вилупляться демократи. До ворожки не ходи. В курсі подібних розкладів Ігор Валерійович Коломойський? Звичайно. Більше того, він всіляко сприяє подібної активності Пінчука. У чому сенс гри, яку послідовно і, треба відзначити, досить винахідливо проводить Коломойський? По-перше, злупити з Порошенком два з половиною мільярда доларів за нерви». По-друге, стравити демократів і республіканців на українській території, щоб вискочити з чіпких лап ФБР. А ви що думали? Ігор Валерійович сьогодні «особистий ворог» дідуся Трампа. Статус зобов’язує його крутитися. І до чого призвела розкладка яєчної продукції Пінчука, ніби як спільника на даному етапі Коломойського?
Почнемо з Мендель. Прес-секретарка Зеленського казково обделалась в перший же день перебування на посаді. Вміють же підбирати кадри в «команді Зе» з подачі «стратегічних партнерів». Спочатку було оголошено, що спільна прес-конференція Леоніда Кучми і Володимира Зеленського відбудеться в чисто неформальній обстановці. Прямо біля ганку Адміністрації президента. Дуже зручний, треба сказати, формат. Проникати через охорону АП, що складається з спеціально вимуштруваних мордоворотів УГО – то ще задоволення. Вони тебе до трусів просвічують, відбирають все: телефони, планшети, зубочистки, не кажучи вже про складаних ножиках. Одного разу я прийшов в адміністрацію в капцях на босу ногу. Ну такі пристойні, шкіряні. Спека стояла під тридцять. Піднявся страшний переполох. Мене не пускали під тим приводом, що «тут не сільський клуб». До рамці, де мене тримали, спустилося все керівництво чергової зміни. Ніхто не наважувався взяти на себе відповідальність за пропуск людини в тапочках. Нарешті, спустився рішучий мужик з навушником, оглянув тапочки, коротко поговорив зі своїм правим рукавом піджака, вислухав відповідь і дав добро. Мене супроводжували три співробітника, оскільки від такого негідника, який прийшов в АП в тапочках, можна очікувати всього. Навіть теракту. Повернемося до брифінгу. Зібрався натовп охочих поспілкуватися зі старим і новим президентами. Несподівано Мендель повідомила про зміну процедури. Треба проходити через рамку, показувати труси і здавати підозрілі предмети. Почалася, с…ка, тиснява. І поки шакали пера намагалися пройти огляд у дядьків з УДО, почався власне брифінг. Зеленський представив Кучму, який знову очолив тристоронню комісію. Данилович пробурмотів щось про «весільного генерала», яким він був досі, але тепер все змінилося. Правда, у нього немає паспорта, але Зеленський пообіцяв дати свій. Це нормально. Ось, власне кажучи, і все. Коли журналісти все ж проникли в приміщення для брифінгу, він давно вже закінчився. Відмінна робота прес-служби.
Далі ще більше. Мендель спробувала дати коментар щодо такої резонансної події, як знесення пам’ятника Жукову в Харкові. Вийшло взагалі повне лайно. За версією прес-секретарки з характерною для нової команди прізвищем, вся справа в якихось колізії чинного закону про декомунізацію. І жертвами цих «колізій» сталі «мирні активісти» зі свастикою на футболках. Вони («активісти») мирно вломили двом трьом поліцейським і перехожим, а потім за допомогою кувалди спробували впоратися з колізією. Впоралися. Хто винен? Звичайно ж, РФ, оскільки пан Зеленський обурений коментарями щодо знесення пам’ятника з боку Росії. А ці озвірілі му…ни, які валили Жукова, насправді «слідство провалів в гуманітарній політиці останніх років». Більш тупе пояснення навіть важко придумати. Однак навіть така відверто «сосательная» реакція не задовольнила «істинних патріотів» з інституту національного безпам’ятства імені Альцгеймера–В’ятровича. Моментально з’явився коментар юристів В’ятровича, які однозначно довели: ніяких колізій немає, валити Жукова треба було в будь-якому випадку, а хто проти – два роки в підвалі. Звідки «демократичні пінчуки» беруть подібні кадри? З яких «айсітіві» вони вилазять? Можливо, справа у тренінгу, який Мендель пройшла в США? Там їй промили залишки гіпофіза і вклали знання про таїнства трансгендера? До речі, найвідомішою «журналістською роботою» нової прес-секретарки став перепост поста про «сексуальних домаганнях». Якийсь чол під фото, де майбутня медіа-керівниця Зеленського постала з келихом алкоголю, написав короткий пост чисто статевого утримання. Як на мене, це був комплімент. Однак Мендель звинуватила його в сексуальних домаганнях і перепостила на своїй сторінці. Сотні коментарів, лайків, бурхливий срач в мережі. А треба було так робити чи ні? Є мізки у постраждалої або так ходить? Тепер всі піднявся на найвищий державний рівень.
Тепер про Кучму. Повернення екс-президента в тристоронню комісію з подачі Пінчука, який, у свою чергу, отримав санкцію у демократів, свідчить про повну відсутність будь-яких нових ініціатив у Зеленського. Так їх (ініціатив) навіть в принципі бути не може. Досить вголос перерахувати базові пункти Мінських угод. Але за це «світять» одразу дві статті Кримінального кодексу: «державна зрада» і «заклик до порушення територіальної цілісності». У чому «парадокс» Мінських угод? Про них можна говорити лише в контексті «порушень Кремлем основоположних пунктів». І безперервно вити про «посилення санкцій». Можна ще вести переговори в Мінську. При Порошенко це перетворилося на фарс на тему «затяті захисники нації». Ірина Геращенко покривалася якимись прищами при вигляді «терористів», Кремль постійно «зривав домовленості про припинення вогню» і так далі. Але якщо хтось починав говорити «про особливий статус Донбасу», «проведення виборів в Донецькій і Луганській областях», «загальної амністії», відразу ж збігалися «активісти», «стривожені» черговий «колізією». За чотири роки зміст Мінських угод перетворилося в табуйовану тему. Варто було трохи копнути в бік їх змісту, відразу починається істерика патріотів: «зрада», «ніяких переговорів з терористами». Але ж Порошенко ж їх підтримав! Ні, там немає підпису великого Петра. Все, коло замикається. Це схема наших американських демократів, які виступають проти прямих переговорів з врегулювання конфлікту. Вони успішно виключають будь-яку можливість досягнення прогресу в даній сфері. Будь-яку. І ось, помилуйтеся їх «черговим тріумфом»: практично весь склад української сторони в комісії залишився без змін. Немає тільки Геращенко, яка не може покинути «політичний труп» свого шефа. Вірна собачка, скулящая тепер в організації з характерною назвою «ПЕС» («Партія Європейська Солідарність»). Зеленський поки з приголомшливою точністю відтворює всі «напрацювання» Петра Олексійовича. Якщо так піде і далі, то скоро на потоки сяде. Хоча ні, не сяде. Ігор Валерійович вже прилаштовується дуже грунтовно.
Мендель, Кучма, хто там ще? Данилюк. Секретар Радбезу. Сім’я живе в Англії, біля самого американське громадянство. Ну що ще треба для забезпечення безпеки «суверенної європейської нації»? Так фактично нічого більше і не треба. Демократи почувають себе в Україні цілком комфортно. Незважаючи на те, що респ зараз люто риють компромат на Байдена і погрожують посадити всіх українців, причетних до втручання в американські вибори 2016 року. Мова йде про Сергія Лещенка (повний му…до, до речі), Артема Сытнике (голова НАБУ) і Назаре Холодницком (голова Спеціалізованої антикорупційної прокуратури). Пінчук в схемі демократів грає роль «регіонального менеджера». По ходу, це його фінальний акорд, оскільки він планує з кінцями перебратися в Лондон. Проводити залишок життя в скромному будиночку за півтора мільярда доларів. Можливо, пустить до себе пожити і тестя, коли той виконає чергову місію провалу Мінських угод. Як кажуть, у добру путь, с…ка.
Thanks!
Our editors are notified.