Як у центрі Москви місці найбільшого басейну з’явився найбільший храм

Там, де зараз стоїть кафедральний собор Руської православної церкви Храм Христа Спасителя на Волхонці, всього лише 25 років тому знаходився великий басейн. Навіть не просто великий — величезний, найбільший в СРСР. Його закрили саме в цих числах, в середині вересня у 1994 році, перш ніж спорудити на його місці храм.

Храм Христа Спасителя.

Однак не варто думати, що рішення замінити басейн на храм було спонтанним і необґрунтованим. Ще в XVI столітті тут стояв монастир, що згорів при пожежі в 1547 році. Замість неї збудували новий монастир — Олексіївський, який також був частково зруйнований під час Смути (1598-1613 роки), так що його довелося відновлювати в 1625 році. Жіночий монастир поступово розростався, з’являлися нові будівлі, в тому числі і храм. А через два століття імператор Микола I розпорядився перенести монастир за межі міста в Червоне Село, а самі споруди розібрати.

Олексіївський монастир. Картина Карла Рабуса, 1838.

І якщо побудови тоді дійсно знесли, то Храм Христа Спасителя простояв аж до 1931 року. В цьому році Політбюро ухвалило знести храм і замість нього звести ще більш значний за розміром Палац Рад. Планувалося, що це буде саме величезна будівля не тільки в Москві, але і взагалі в світі.

Проект Палацу Рад.

5 грудня 1931 року храм і правда підірвали. Вибух був такої сили, що його відчували на собі за кілька кварталів навколо. Півтора року розбирали завали. Облицювання храму згодом пішла для оформлення оздоблення будівлі Ради праці і оборони, в якому сьогодні розташовується Держдума, а також для облицювання метрополітену.

Храм в 1902 році.

Руйнування храму, 1931 рік.

Потім почалося будівництво амбітного Палацу Рад, але далі фундаменту процес не пішов — з початку Великої Вітчизняної війни будівництво довелося заморозити. У такому вигляді це місце залишалося до самого кінця війни, і після ще 15 років, поки нарешті Микита Хрущов не розпорядився з непривабливою будівництва в самому центрі міста влаштувати басейн — котлован все одно дуже часто наповнювався водою з-за дощів і талого снігу, так що така ідея була цілком логічною.

Басейн Москва.

Так, в 1958 році почалося будівництво величезного цілорічного відкритого басейну. Його архітекторами стали відразу три спеціаліста — Д. Чечулин, Лук’янов В. та Н.Молоков. Вони не стали руйнувати вже побудований фундамент, а вписали басейн всередину бетонного кільця, який повинен був бути підставою Великого залу палацу. Саме тому замість стандартного і звичного прямокутного басейну Москва могла похвалитися абсолютно незвичайним спорудою.

Вид на басейн зверху.

Басейн вийшов величезним. У нього могли вмістити 25 тисяч кубометрів води. В день в ньому могло скупатися близько 20 тисяч відвідувачів, а через рік їх число доходило до трьох мільйонів. Вважається, що за перші десять років басейн «Москва» — а саме так назвали це споруда — відвідало близько 24 мільйонів чоловік.

Басейн Москва зимою.

Басейн працював і влітку, і взимку. Навіть коли температура повітря опусалась до – 20С, басейн продовжував приймати відвідувачів. Вода підігрівалася і залишалася в межах 18-20 градусів. Поруч з басейном був пляж з морського гравію, стояли лавки, були висаджені дерева, поруч стояли павільйони для гардероба, буфету і кас.

Найбільший басейн у СРСР.

Ставлення до басейну було різним. Хтось радів, так як потрапити в інші два басейни з-за їх великої популярності виходило не завжди. Хтось обурювався, що на місці храму тепер плавають напівголі люди. Серед народу можна було почути іронічний вислів «Спершу був храм, потім — непотріб, а тепер — сором». У 1980-х розмови про те, щоб відновити храм почали лунати частіше, і до кінця десятиліття навіть з’явилося громадський рух за відновлення храму Христа Спасителя.

Круглий басейн.

Басейн пропрацював аж до 1990-го року. З розпадом СРСР підтримувати роботу такого величезного спорудження стало занадто дорого — і басейн закрили на три роки. У 1994 році будівлі почали розбирати, і вже на Різдво 1995 року заклали фундамент нового храму.

Храм Христа Спасителя.

В цей раз люди почали протестувати проти знову басейну. У травні 1994 року в порожньому басейні художники Андрій Велетнів і Марат Кім влаштували мистецьку акцію проти його знесення. До них приєдналося чимало представників громадськості та діячів культури. Але так само, як колись не бажали знесення храму, не бажали розлучатися з басейном нічого не домоглися — до 1999 року новий храм вже був повністю зведений.

Новий храм.

На сьогоднішній день храм Христа Спасителя є найбільшим собором Російської православної церкви — у ньому може міститися до 10 тисяч чоловік одночасно. Він вище Ісаакіївського соборів і зовні схожий на той храм, який стояв тут на початку минулого століття, проте не є його точною копією.

Храм в центрі Москви.

Про те, яким мав бути Палац Рад, а також про інших амбітних архітектурних планах СРСР ви можете прочитати в нашій статті “Москва могла бути іншою”.