Канал BBC Culture назвав 10 кращих фільмів XXI століття, які вже стали класикою

Дуже часто останнім часом можна почути нарікання про те, що зараз не знімають настільки ж якісні фільми, як раніше. Насправді ж у світі щороку знімається багато насправді приголомшливих кінокартин. Для того, щоб з’ясувати, які фільми можна назвати по-справжньому великими, редактори BBC Culture опитали 177 критиків з різних країн і з усіх континентів, окрім Антарктиди. У нашому сьогоднішньому огляді – 10 найкращих фільмів XXI століття, які мають повне право називатися новою класикою кінематографа.

«Малхолланд Драйв», Франція, США, 2001 рік

Кадр з фільму «Малхолланд Драйв». / Фото: www.my-hit.org

Фільм Девіда Лінча про дівчину, яка починає нове життя після втрати пам’яті з-за ДТП, називають вершиною творчості режисера. Інтелектуальне кіно, в принципі, рідко буває простим для сприйняття, а «Малхолланд Драйв» змушує думати над кожним кадром, звертати увагу на найдрібніші деталі. Містична драма Девіда Лінча – це справжнє високе мистецтво, де запитань більше, ніж відповідей, а найбільша загадка його в тому, що залишається зовсім незрозумілим, як режисер зумів досягти такого повного залучення глядача в дію.

«Любовний настрій», Гонконг, 2000 рік

Кадр з фільму «Любовний настрій». / Фото: www.tvkinoradio.ru

Мелодраму, яку зняв режисер Вонг Кар-Вай, неможливо пропустити. Це справжній шедевр кінематографічного мистецтва, що нагадує поезію Срібного століття своєю витонченістю, пронзительностью і щирістю. Тут за розчаруванням слідом йде надія, а гіркота і образа раптом стають фундаментом нової любові. «Любовний настрій» – це той фільм, після якого в душі надовго залишається м’яке відчуття світла і тепла.

«Нафта», США, 2007 рік

Кадр з фільму «Нафта». / Фото: www.life4health.ru

Екранізувати класику непросто, але режисерові Підлозі Томасу Андерсону вдалося не тільки не зіпсувати роману класика американської літератури Елтона Сінклера, але додати йому об’єм і глибину. При цьому режисер вміло направляє глядача, примушуючи думати і вибирати, проживати разом з героєм його життя, і одночасно з тим міркувати про вічні цінності і робити правильні висновки.

«Віднесені примарами», Японія, 2001 рік

Кадр з фільму «Віднесені примарами». / Фото: www.gmbox.ru

Не так вже часто в рейтингові списки найкращих фільмів потрапляють анімаційні картини. Але аніме Хаяо Міядзакі надзвичайно атмосферно, у ньому є все, що відрізняє хороше кіно: наповненість кожного кадру, глибина думки й сила характеру головної героїні, головною рисою якої є доброта. Режисер дає можливість глядачеві насолодитися гармонійним візуально-музичним рядом і доторкнутися до давно забутого світу.

«Отроцтво», США, 2014 рік

Кадр з фільму «Отроцтво». / Фото: www.kinopoisk.ru

Фільм Річарда Лінклейтера, здається, був просто приречений на успіх. Він зробив заявку про себе вже в той момент, коли ідея картини тільки зароджувалася. Протягом 12 років знімати одних і тих же героїв, показувати етапи дорослішання дитини, зміна його стосунків з батьками і навколишнім світом міг тільки неймовірно талановита і цілеспрямована людина.

«Вічне сяйво чистого розуму», США, 2004 рік

Кадр з фільму «Вічне сяйво чистого розуму». / Фото: www.kinopoisk.ru

Фантастична мелодрама Мішеля Гондрі, в якій переплелися світи і почуття, реальні герої і образи з паралельних світів. «Вічне сяйво чистого розуму» неможливо дивитися цей фільм потрібно відчувати, занурюватися в нього і вбирати його настрій. Це пронизлива історія любові і самотності, про тонкій грані між щастям і болем, про пам’ять серця і іграх розуму.

«Древо життя», США, 2010 рік

Кадр з фільму «Древо життя». / Фото: www.yandex.net

Терренс Малік показує історію хлопчика, який потрапив під перехресний вогонь різних методів виховання своїх батьків. Усвідомлення глибоко сенсу фільму проходить через безліч алюзій і метафор і, незважаючи на відсутність стрімкого дії, захоплює глядача цілком. І змушує задуматися не стільки про долю героя, заблукав у лабіринті життя, скільки про шлях людини до самої себе.

«Один і два», Японія, Тайвань, 2000 рік

Кадр з фільму «Один і два». / Фото: www.twimg.com

Фільм Едварда Яна наповнений такою кількістю подій, що іноді хочеться зупинити його і перемотати назад, щоб переглянути ще раз і усвідомити той сенс, який режисер закладав у своє творіння. І зрозуміти, що світ набагато багатогранніше, ніж бачить людина, а іноді кожному варто зупинитися і просто подивитися навколо, щоб знову відчути радість життя.

«Людям похилого віку тут не місце», США, 2007 рік

Кадр з фільму «Старим тут не місце». / Фото: www.kinopoisk.ru

Сюжет фільму Ітана і Джоела Коенів на перший погляд здається досить банальним: знайдений простим робочим вантажівка з грошима, наркотиками та безліччю трупів навколо стає в результаті причиною сплеску насильства, яке майже неможливо зупинити. Але насправді за досить звичайним сюжетом і очікуваним слід маса питань, на які немає відповіді. І відкритий фінал змушує глядача знову і знову вигадувати свій варіант закінчення картини, а також міркувати про природу жорстокості і моральних принципах, про причини і мотиви, які змушують людей робити свій вибір в тій чи іншій ситуації.

«Розлучення Надера і Сімін», Іран, Франція, 2011 рік

Кадр з фільму «Розлучення Надера і Сімін». / Фото: www.kinopoisk.ru

У складній сімейній драмі Асгара Фархаді відсутні інтриги, зате порушуються питання взаємовідносин і відповідальності перед самими близькими і дорогими людьми. Як вибрати між дочкою і батьком, кому з них буде потрібніше жертва, хто зможе без тіні коливань кинути одного і віддати перевагу іншому, якщо на одній шальці терезів лежить доля одинадцятирічної дочки, а на іншій – життя батька, страждає від хвороби Альцгеймера? Кожен глядач мимоволі ставить себе на місце героїв і приходить в результаті до розуміння: в житті між чорним і білим кольорами криється дуже багато відтінків і півтонів.

Частенько буває так, що думка досвідчених критиків розходиться з тим, як фільм сприймають самі глядачі. І, здавалося б, нічого особливого в цьому немає, якби не траплялися справжні казуси, коли фільми, прославлені критиками і отримали високі нагороди, насправді нічого з себе не представляють, а на сьогоднішній день навіть мають рекордно низькі оцінки та безліч негативні відгуків.