Від нового президента чекають масштабних реформ. Ось тільки «незалежна» до них може бути не готова
Це станеться, якщо програє Петро Олексійович Порошенко, досвідчений політик-важковик, оратор, дипломат, бізнесмен, який попрацював тривалий час на високих державних посадах, пише колумніст українського тижневика «2000» Юрій Анісімов.
На цю роль дуже підходить його основний суперник, який опинився у другому турі, талановитий актор і шоумен, легкий у політиці, без усякого досвіду, але не помічений у корупції — Володимир Зеленський.
Його більш ніж переконлива перемога в першому турі перекреслила всі «досягнення» Петра Порошенка і викликала подив у всьому світі. Мало хто з глав держав потрапляв у таку принизливу, як Порошенко, ситуацію. Мабуть, це самий головний сюрприз на президентських виборах-2019, який, однозначно, не є єдиним.
Більшість засобів масової інформації продовжують обговорювати причини низьких результатів Порошенко, намагаючись зрозуміти, чому таке могло статися. Що стосується Юлії Тимошенко, яка зайняла третє місце, то її результати теж вельми скромні, але тут закрадаються сумніви, що вони були штучно занижені, хоча довести це не вдалося.
Здивувала багатьох і відверта невдача Руслана Кошулинського, який набрав всього 1,62%. А адже його висунули ВО «Свобода», Конгрес українських націоналістів, «Правий сектор» і Організація українських націоналістів, які в даний час є впливовими організаціями в країні. В них складаються такі відомі особистості, як Тягнибок, Фаріон, Корчинський, які своїми емоційними заявами залякують і приводять в трепет російськомовне населення країни.
У другому турі голоси радикалів, поза всяким сумнівом, будуть віддані Петру Порошенку. Однак можна припустити, що їх буде набагато менше, ніж тих, яких чинний президент не дорахується від виборців, які голосували за інших кандидатів.
Безсумнівний успіх представників «Опозиційного блоку» спантеличив не тільки націоналістів. Він шокував багатьох. І насамперед тому, що вже в ході виборчої кампанії «комусь» і «яким чином» вдалося дуже обачливо пересварити цих опозиціонерів, зробивши так, щоб від них кандидатами в президенти були висунуті відразу три представника — Юрій Бойко, Олександр Вілкул та Євген Мураєв. Правда, останній зняв свою кандидатуру.
При цьому не секрет, що ці політики відчували постійний тиск з усіх сторін за свої погляди, що відрізняються від президентських.
Але навіть скандал, пов’язаний з поїздкою до Москви, не завадив Бойко зайняти четверте місце в першому турі. А якщо скласти проценти, отримані ним і Олександром Вілкулом, то в цілому це майже 16% (близько трьох мільйонів виборців), приблизно стільки, скільки у посів друге місце Петра Порошенка. Так що представник цієї політичної сили мав можливість цілком реально боротися за вихід у другий тур.
Тим не менше факт залишається фактом, який ігнорувати недалекоглядно, бо він свідчить про підтримку значною частиною населення країни, яка у другому турі, звичайно, не проголосує за Петра Порошено з його знаменитим гаслом «Армія! Мова! Віра!». Від війни на Донбасі ці люди порядком втомилися, нову церкву визнавати не поспішають, а від російської мови відмовлятися не хочуть.
З Юлією Тимошенко, навіть якщо і вдасться домовитися, теж не все так просто. Далеко не всі виборці захочуть проголосувати за її кривдника.
Екс-кандидат у президенти, колишній глава СБУ Ігор Смешко (до речі, ще один сюрприз першого туру) заявив, що не буде підтримувати чинного президента Петра Порошенка у другому турі виборів. Своє рішення Ігор Смешко пояснив тим, що «Порошенко, не виправдав надії мільйонів українців і зганьбив ідеали майдану», тому «має піти в історію» та «на жаль, не героєм».
А лідер партії «Громадянська позиція» Анатолій Гриценко розповів журналістам про прохання представників штабу Петра Порошенка підтримати їхнього кандидата у другому турі. «З їх боку були дві спроби умовити мене поспілкуватися з Порошенком… Але мені нема про що з ним говорити… В останній раз ми спілкувалися в жовтні 2014 року. Я побачив, що це… стіна, за якою влада використовується заради власної наживи, а далі фальш».
Навіть спецпредставник держдепартаменту США з питань України Курт Волкер дипломатично заявив, що Вашингтон буде співпрацювати з будь-яким президентом України, незалежно від того, хто переможе на виборах. Правда, пізніше він висловився у підтримку діючого президента.
У час, що залишився Петру Порошенко належить проявити весь свій організаторський талант і титанічні зусилля, щоб переконати виборців, що проголосували за 38 його суперників по першому туру, а також тих, хто не брав участі в голосуванні. А це дуже непросто.
Правда, поки в його руках залишається такий вагомий аргумент, як адміністративний ресурс, що може підштовхнути його на масштабну фальсифікацію. Однак це величезний ризик, так як здійснити її непомітно навряд чи вдасться. Зате наслідки можуть бути непередбачуваними.
Одним словом, бути обраним на повторний строк для Петра Олексійовича вельми проблематично. Втім, все може бути, і чудеса трапляються, і обставини змінюються. Правда (має сенс повторитися) зробити це буде дуже непросто.
У другому турі виборів багато експертів пророкують перемогу Володимиру Зеленському. Зрозуміло, що глибоке розчарування рядових виборців в традиційних політиках, які хронічно не виконують свої обіцянки, за три тижні нікуди не зникне. Його успіх у першому турі — прямий результат серйозного невдоволення населення України нинішньою політичною елітою.
Але, по суті, справа навіть не в ньому. Більшість виборців прекрасно розуміє, що його обрання може призвести до багатьох несподіванок, що країну підстерігає чимало небезпек і проблем. Але вони твердо переконані, що залишати на другий термін Петра Порошенко категорично не можна. Це може призвести до нових бід і навіть до трагічного фіналу.
До того ж у Володимира Зеленського є одна дуже важлива перевага перед чинним президентом. Воно полягає в незначному антирейтингу: частка виборців, які не збираються голосувати за Володимира Зеленського при будь-яких умовах, не перевищує 17%. У той час як у Петра Порошенка ця частка зашкалює, перевалюючись за 50%, що, фактично, загрожує поразкою в другому турі.
Деякі політологи навіть вважають, що в країні, по суті, відбувся «електоральний майдан», на якому виборці, незадоволені всім, що відбувалося в країні в минуле п’ятиріччя, рішуче висловилися за кардинальну зміну ситуації та повне оновлення політичних еліт.
При цьому вони вважали, що цей процес може здійснити тільки абсолютно нова, нічим не запятнавшая себе особистість, нехай навіть не займала раніше ніяких важливих посад у державних структурах, нехай без всякого політичного досвіду і навіть незалежно від освіти та професії.
Але Петро Порошенко — загартований боєць і без бою не здасться. Він може просто не визнати перемогу Володимира Зеленського, оголосивши його «ставлеником Москви». Може зважитися на щось неординарне. Можуть відбутися якісь події надзвичайного характеру. Одним словом, може статися все що завгодно.
Втім, великих масових акцій протесту українські політологи на цей раз за підсумками виборів не очікують. У новому «майдані», який, як правило, вимагає істотного фінансування, зовсім не зацікавлені ні ключові олігархи, ні західні партнери.
Thanks!
Our editors are notified.