Податкова реформа: чому не вигідна (ІНФОГРАФІКА)

У народі нову податкову систему нарекли “всі по 20”

За місяць до нового року Міністерство фінансів оприлюднило довгоочікуваний проект податкової реформи. У народі її давно охрестили “всі по 20”.

Податкова арифметика від Мінфіну на перший погляд проста: 20% – ПДВ, 20% – податок на високі зарплати від 1378 грн (зараз 15%), 20% – податок на прибуток (зараз 18%) і 20% єдиний соціальний внесок на зарплати для роботодавців (зараз 41%).

Бурхлива дискусія навколо двох абсолютно різних концепцій реформи від профільного міністерства та комітету ВРУ з питань податкової та митної політики на чолі з Ніною Південця поділила українське суспільство на два табори.

Малий і середній бізнес виступав на підтримку “ліберального” проекту від комітету Ради. Привабливим для підприємців було обіцянку ліквідувати податковий тиск за рахунок зменшення кількості податків.

Читайте: Податкова реформа Мінфіну забракована (ВІДЕО)

Економіст Борис Кушнірук в коментарі Фактами розповів, що, незважаючи на деяку радикальність, в цьому проекті були гідні уваги думки та пропозиції.

– Головною ідеєю комітету була ліквідація податку на прибуток і перехід до податку на розподілений прибуток для підприємств. Фактично бізнесу пропонували вийти нарешті з “тіні” і платити тільки дивіденди, – пояснив експерт.

Натомість Мінфін категорично відхрестився від подібних пропозицій. За підрахунками відомства, комітетська реформа коштувала б Україні понад 200 мільярдів грн на рік. Дефіцит від свого проекту міністерство вирішило в 60 мільярдів гривень на рік.

В експертному середовищі обидві податкові новації не отримали значного схвалення. Економісти звинувачують нардепів і Мінфін в нерозумінні першочергових завдань реформування податкової системи та алгоритмів їх реалізації. Запропоновані реформи не вирішують проблем тіньового бізнесу і “чорної зарплати”, а деякі положення в обох проектах навпаки створюють глобальні проблеми для держбюджету.

Читайте: Курс гривні в 2016 році: прогноз Яценюка (ВІДЕО)

– Проект Южаниной занадто нереалістичний в нинішніх умовах. Бізнес в Україні через постійне податкового тиску роками звик вести справи в “тіні”. Навіть якщо йому істотно скоротять податки, ніхто не гарантує, що підприємці відразу ж почнуть декларувати свої доходи і сплачувати необхідну частку. А це істотно вдарить по бюджету, дірки в якому ростуть в геометричній прогресії, – вважає Борис Кушнірук.

Про нереальність ліберальної моделі комітету ВРУ заявили і представники МВФ. Вони застерегли: зміни оподаткування не повинні виходити за межі дефіциту бюджету в 3,7% ВВП в 2016 Якщо Україна не зможе компенсувати зниження витрат після реформи, програма фінансування від МВФ опиниться під загрозою.

Однак, на думку Бориса Кушнірука, запропоновані податкові новації від Мінфіну несуть ще більші загрози. Частка дефіциту цілком може зрости до катастрофічного рівня за лічені місяці, тому що в уряду просто немає ресурсів, щоб перекрити всі дірки.

– Знімаючи податок на мінімальну зарплату, вони фактично “перекривають кисень” для місцевих бюджетів. Особливо постраждають малі міста, де велика частина громадян отримує зарплату на рівні “мінімалки” (1 218 грн) або трохи більше, – зазначив він.

Читайте: Українцям обіцяють “новорічне” зміцнення гривні

Популістської вважає експерт і заяву про зменшення ставки ЄСВ для роботодавців з 41 до 20% вже в 2016 році. Єдиний соціальний внесок формує бюджет пенсійного фонду і є головним джерелом виплат пенсій в Україні.

Покрити витрати від такого скорочення ставки податку в наступному році не вдасться. Треба також врахувати, що значна кількість зарплат в Україні досі знаходяться “в тіні”. Звідки будуть надходити гроші в Пенсійний фонд – питання відкрите.

– Таких “дірок” ціла купа. І цікаво, як Міністерство фінансів та Кабінет міністрів в цілому планують їх латати. Поки що в проекті держбюджету я не побачив для цього ніяких ресурсів. Очевидно, що баланс між державним і місцевими бюджетами порушиться. Витрати ростуть, а нових джерел доходів не передбачено. Тому цікаво подивитися, про яке зростання економіки України в таких умовах взагалі йде мова, – резюмував економіст.

Вікторія Берещак.

Фото: dzvin.org