Про що Україна, Росія та ОБСЄ домовилися в Мінську

Про що Україна, Росія та ОБСЄ домовилися в Мінську

Україна заявила про “неприйнятних умовах” з боку т. зв. “ДНР/ЛНР”

У Мінську 20 січня відбувся черговий “раунд” переговорів Тристоронньої Контактної групи з врегулювання конфлікту на Донбасі. Сторонам досягти домовленостей про обмін військовополоненими так і не вдалося, однак, за словами представника ОБСЄ Мартіна Сайдика, прийнято рішення про розмінування окремих дільниць у Донецькій і Луганській областях до 21 березня.

Напередодні зустрічі: переговори Лаврова з Керрі і Донбас без “особливого статусу”

Ще в червні минулого року президент США Барак Обама у телефонній розмові зі своїм російським колегою Володимиром Путіним домовився про створення “російсько-американського каналу” для врегулювання конфлікту на Донбасі.

За останні кілька днів в рамках “російсько-американського каналу” відбулися переговори помічника президента РФ Владислава Суркова з помічником держсекретаря США Вікторія Нуланд в Калінінградській області і глави МЗС РФ Сергія Лаврова з держсекретарем Джоном Керрим в Цюріху.

Деталі переговорів політики не розкривають, однак, як розповів під час свого брифінгу головний дипломат Росії: і США, і РФ згодні – альтернативи Мінським переговорів для розв’язання конфлікту на Донбасі немає.

“Наші співрозмовники Джон Керрі, і його супроводжувала, серед інших (помічник держсекретаря) Вікторія Нуланд, яка відповідає за європейський напрям зовнішньої політики США в Держдепі, наші американські партнери підтвердили, що їхні робота на українському напрямку буде націлена на те, щоб досягати домовленостей в контактній групі, в “нормандському форматі”, а не підміняти ці довели свою корисність механізми”, – сказав Лавров у середу журналістам.

Мартін Сайдик учора після переговорів Контактної групи зазначив вплив зустрічей вищих російських і американських чиновників на переговори контактної групи по Донбасу.

“У мене є дуже коротка відповідь: так, обов’язково”, – заявив Сайдик журналістам, відповідаючи на питання про те, чи впливають переговори держсекретаря США Джона Керрі з главою МЗС РФ Сергієм Лавровим, а також помічника президента РФ Владислава Суркова з помічником держсекретаря США Вікторії Нуланд на переговорний процес контактної групи.

Напередодні зустрічі в Мінську також активно обговорювалася Конституційна реформа в Україні, в рамках якої Донбас може отримати “особливий статус”, передбачений Мінськими угодами. Досі невідомо, чи будуть розглянуті до кінця третьої сесії Ради (до 2 лютого) зміни в Конституцію.

Сьогодні на сайті Блоку Петра Порошенка з’явилася заява народного депутата Віталія Курила про те, що питання “особливого статусу” Донбасу піднімуть на наступному тижні.

“Я даю 90% на те, що будуть голосувати за зміни до Конституції в частині децентралізації на наступному тижні, так як, на мій погляд, іншого шляху немає. Все інше – від лукавого, тому що треба розглянути всі ці питання до 2 лютого”, – зазначив Віталій Курило

При цьому член фракції БПП заявляє, що голосував за зміни до Конституції у першому читанні і підтримає їх і в другому читанні.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Повний текст Мінських угод

“Багато депутатів на сьогоднішній день ще остаточно не визначилися. Я б дав великі шанси на те, що 300 голосів у підсумку буде, але великі шанси це не означає, що вони вже є. В цілому – так. Я голосував і перший рез, і вважаю, свідомо вважаю, що треба голосувати за ці зміни”, – додав Курило.

“Багато депутатів на сьогоднішній день ще остаточно не визначилися. Я б дав великі шанси на те, що 300 голосів у підсумку буде, але великі шанси це не означає, що вони вже є. В цілому – так. Я голосував і перший рез, і вважаю, свідомо вважаю, що треба голосувати за ці зміни”, – додав Курило.

До речі, як раніше писав сайт “Сегодня.иа” зміни в Конституцію в частині децентралізації разом з особливим статусом Донбасу, за прогнозами експертів, можуть бути відкладені на осінь.

“На жаль, рекомендації Тристоронньої контактної групи – підкреслюю: рекомендації, оскільки ми не є органом, чиї рішення є обов’язковими для виконання – не виконуються. Без припинення вогню та додержання режиму тиші, без повноцінного відведення важких озброєнь і підтвердження цього відводу СММ ОБСЄ, без відновлення нашого контролю за українсько-російським кордоном неможливо говорити ні про вибори, ні про зміни до Конституції України, не кажучи вже про вирішення гуманітарних, економічних проблем і питань розмінування”, – підкреслив представник України в Тристоронньої контактної групи Леонід Кучма, якого процитувала прес-секретар політика Дарка Оліфер.

Про що вдалося домовитися

“Робоча група з безпеки заявила про розмінування двох з 13 пріоритетних ділянок. Узгоджені терміни проведення робіт з розмінування інших ділянок – до 21 березня”, – прокоментував результати Мінських переговорів Марін Сайдик.

При цьому екс-президент Леонід Кучма, який представляє Україну в Тристоронньої групі, і нардеп Ірина Геращенко заявили – представники “окремих районів Донецької та Луганської областей” висунули неприйнятні умови. Очікувалося, що на переговорах вдасться домовитися про обмін полоненими.

“Тактика наших опонентів, обрана ними ще в травні – це стиль “тягнути кота за хвіст”. Ні на одне речення з боку України не відреагували. У гуманітарній підгрупі ми так і не дочекалися конкретної відповіді на конкретну пропозицію щодо спільного звільнення понад 50 осіб, ініційована нами 6.01 і 13.01. А сьогодні прямо під час засідання прозвучало щось на зразок: а давайте ми вам віддамо 17, а ви нам 63″, – обурилася на своїй сторінці в соцмережі Ірина Геращенко.

Мінськ. Надважкий день. Тактика наших опонентів, вибрана ними ще явились в місті у – це стиль “тягти кота за хвіст”. На жодну…

Опубліковано Iryna Gerashchenko 20 січня 2016 р.

Відзначимо, що наступне засідання Тристоронньої контактної групи в Мінську заплановано на 27 січня.

Нагадаємо, Мінські угоди підписали учасники Тристоронньої контактної групи з врегулювання конфлікту на Донбасі ще в лютому минулого року і, як зазначив на своїй прес-конференції президент України Петро Порошенко, їх повинні були виконати ще в кінці 2015-го. Однак, за рішенням Нормандської четвірки, термін реалізації угод продовжили і на 2016-й.

26 грудня 2015-го року президент Росії Володимир Путін призначив своїм представником в Контактній групі екс-спікера Держдуми Бориса Гризлова.