“Особливий статус” і децентралізація: що чекає українців після зміни Конституції

“Особливий статус” і децентралізація: що чекає українців після зміни Конституції

В Конституції не прописано “особливий статус” Донбасу, а децентралізація не дасть швидкого результату

Сьогодні Верховна Рада прийняла в першому читанні проект змін до Конституції в частині децентралізації. “За” проголосувало 265 народних депутатів.

Перед голосуванням в кабінеті у спікера Володимира Гройсмана проходила нарада з лідерами фракцій, на якому, як повідомив лідер Радикальної партії Олег Ляшко, були присутні президент Петро Порошенко і прем’єр-міністр Арсеній Яценюк.

Народні депутати від Радикально партії намагалися вранці блокувати трибуну. Однак голосування все одно пройшло.

Конституційні зміни підтримали майже в повному складі фракції “БПП” і “Народного фронту”, “Опозиційний блок” проголосував повністю. Також зміни підтримали 5 нардепів від “Самодопомоги”, представники “Відродження” та “Волі народу”.

Для прийняття закону в другому читанні буде потрібна підтримка 300 депутатів (конституційна більшість).

Відразу після голосування під будівлею парламенту почалися сутички активістів з правоохоронцями.

Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков повідомив, що під стінами Верховної Ради постраждало понад 120 осіб, у тому числі бійці Нацгвардії, МВС, ДСО, спецназу МВС і міліціонери київських райвідділів, також є загиблий – боєць Нацгвардії. Один з бійців Нацгвардії загинув.

Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк заявив, що буде вимагати довічного для вбивці бійця Нацгвардії.

Спікер Верховної Ради Володимир Гройсман заявив, що сьогоднішнє ухвалення в першому читанні змін до Конституції України в частині децентралізації показало наявність потенціалу в 300 голосів для подальшого продовження конституційної реформи. “Сьогодні – історичний день в розвитку демократичної, суверенної України”, – сказав він.

За словами спікера ВР, необхідно також прийняти закони про префектах, про місцеве самоврядування, а також інші закони, пов’язані з виконанням змін до Конституції.

“Це місяці кропіткої роботи. У перехідних положеннях Конституції записано, що вони (зміни до Конституції) набирають чинності через два роки. Це означає, що за ці два роки ми повинні провести ретельну підготовку до якісної системи, у тому числі (прийняти новий закон про державну службу і новий закон про службу в органах місцевого самоврядування”, – сказав спікер.

На питання, де ж взяти 300 голосів депутатів за зміни до Конституції у другому читанні, Гройсман відповів, що не у всіх політичних сил позиції до кінця сформовані. На його думку, необхідно провести низку дискусій, обговорень, круглих столів.

Лідер фракції “Батьківщина” Юлія Тимошенко розкритикувала прийнятий сьогодні Верховною Радою законопроект призведе до ослаблення України і тим самим виявляється сприяння Росії. Вона зазначила, що РФ не прагне до світу і намагається через ці зміни розділити нашу країну, не прагне до миру.

Фракція “Самопоміч” виключила п’ятьох народних депутатів за підтримку змін до Конституції України в частині децентралізації влади. Мова йде про Ганні Гопко, Віктора Кривенка, Остапа Еднаке, Вікторії Пташник і Павла Кишкаре.

Донбас без “особливого статусу”

Найскандальнішою нормою, яка викликала такий резонанс і фактично розколола коаліцію, було положення про те, що нібито в новій редакції Основного закону буде закріплений особливий статус” Донбасі.

Разом з тим експерти вказують на те, що мови про особливий статус для частини Донбасі не йде і прийняття цього закону дає додаткові можливості для врегулювання конфлікту на Донбасі.

Зокрема в пункті 18 перехідних положень вказується, що особливості місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей визначатиме окремий закон, про особливий статус мова не йде.

“Головні списи ламаються не навколо децентралізації, а навколо пункту 18 перехідних положень Конституції, якими встановлюються особливості місцевого самоврядування окремих районів Донецької та Луганської областей регулюються окремим законом”, – пояснив Сегодня.иа експерт з конституційного права Ігор Коліушко. При цьому він зазначив, що цей пункт був “причеплений” до законопроекту про децентралізацію кілька штучно і сам президент послався на те, що це необхідно для виконання мінських угод. “І це налякало всіх, а потім почалися дискусії”, – пояснив він.

Експерт також зазначив, що прийняття цих змін дозволить законодавчо врегулювати питання діяльності військово-цивільних адміністрацій на територіях, прилеглих до лінії зіткнення. А також законодавчо врегулювати статус тимчасово непідконтрольних територій.

Директор Інституту глобальних стратегій Вадим Карасьов зазначає, що неправильне трактування пункту 18 перехідних положень спричинила за собою зайву скандализацию і політизацію процесу децентралізації і наділення окремих районів Донецької та Луганської області особливими правами місцевого самоврядування.

За його словами прийняття в цілому конституційних змін, можливо, буде сприяти врегулювання на сході країни. “Де велика небезпека? В тому, щоб завжди мати на території України тліючий конфлікт з періодичною активізацією бойових дій, або ж дати особливі права місцевому самоврядуванню в рамках закону, в рамках Конституції з належними запобіжниками, які теж прописані в конституційних змінах? Без небезпеки в світі не можна жити. Питання в тому, де їх менше”, – сказав він Сегодня.иа.

Глава Центру прикладних політичних досліджень “Пента” Володимир Фесенко, у свою чергу, вказав на те, що влада досягли угоди голосувати у другому читанні зміни до Конституції лише після проведення місцевих виборів в тому числі на території, підконтрольній бойовикам. “Якщо сепаратисти порушать свої домовленості (проведуть вибори за власними правилами без узгодження з Україною, – ред.), тоді і Україна знімає з себе зобов’язання і можна буде безболісно прибрати з законодавства пункт 18 перехідних положень”, – сказав він.

Директор Інституту аналізу та менеджменту політики Руслан Бортник вказує на те, що не тільки Росію і бойовиків не влаштує той факт, що в конституції не буде закріплений особливий статус” Донбасу, але і західні країни

Вадим Карасьов, навпаки, стверджує, що Захід підтримав дану редакцію змін до Конституції. “Для Заходу такий формат прийнятний”, – сказав він.

При цьому експерти відзначають, що “широта” повноважень місцевого самоврядування на непідконтрольних Україні територіях буде визначатися окремим законом. При нинішньому розкладі політичних сил в парламенті це нічим абсолютно Україні не загрожує”, – сказав Руслан Бортник.

Що чекати від децентралізації

Експерти відзначають, що в спорах і дискусіях навколо нібито “особливого статусу” на другий план відійшла головне завдання змін в Конституцію – децентралізація, яка передбачає передачу великої кількості повноважень на місця. Думки експертів щодо того, яким буде ефект від децентралізації розділилися.

Головні зміни, за словами Ігоря Коліушка, будуть стосуватися врегулювання адміністративно-територіального устрою (буде три рівні: громада-район-регіон) та поділу на місцях функцій центральної і місцевої влади.

“Сьогодні на рівні областей і районів діють місцеві державні адміністрації та вони не тільки є органами виконавчої влади, але ще й виконують функції виконавчих органів районних і обласних рад. Це буде розділено. Повинен бути виконавчий орган для обласних і районних рад, а держава на місцевому рівні повинні представляти префекти, які мають тільки контрольно-наглядові функції”, – сказав він.

Ігор Коліушко також зазначив, що сам ці зміни Конституції не вирішують проблему децентралізації, вони потрібні тільки для того, щоб більш повно можна було ці ідеї провести у відповідних законах.

Руслан Бортнік вказує на те, що новий поділ повноважень на місцях, може сприяти зростанню корупції. “Будь-яке рішення органів місцевої влади тепер треба буде погоджувати з перфектом, який може зупинити будь-яке рішення, починаючи від будівництва доріг і закінчуючи виділенням грошей на комп’ютерний клас у школі. Формально перфект не буде втручатися, але всі чудово розуміють, що він у будь-який момент може застосувати свою функцію нагляду і заблокувати рішення”, – пояснив він.

Володимир Фесенко вказує на те, що рішення проблеми “конфліктів інтересів” на місцях буде залежати від того, як “випишуть” відповідні закони.

“Автори законопроекту, і парламентарі повинні дуже ретельно підійти до формулювання цього закону. Інакше виникатимуть конфліктні ситуації, і це буде заважати процесу децентралізації”, – сказав він.

Руслан Бортник зазначає, що ще одним ризиком децентралізації може бути надмірна концентрація влади у президента. “Президент через систему префектів, які підзвітні тільки йому, отримує повний контроль над органами місцевого самоврядування з правом блокувати будь-які рішення. Отримує право розпускати місцеві ради. Сьогодні рішення про розпуск місцевих рад приймає парламент. Це рішення більш збалансовано, тому що потрібно 226 голосів. Це все знищується і президент отримує повний контроль, що, в свою чергу, призводить до того, що саме підвищується вага “президентської корони”. Ціна поста президента зростає. І ще більше загостриться протистояння українських еліт у боротьбі за ці повноваження, за цей пост”, – пояснив він.

Володимир Фесенко, у свою чергу, вказує, що у нас в країні діє парламентсько-президентська система і префектів, як голів обласних і районних адміністрацій буде призначати президент за поданням уряду. “Це зараз уряд залежить від президента, а якщо раптом з’явиться ситуація, коли уряд буде сформовано таким парламентською більшістю, де президент, можливо, не буде мати контрольного пакету. Чи зможе тоді президент контролювати префектів. Сильно сумніваюся, йому доведеться погоджувати призначення цих фігур”, – пояснив він.

Експерт також вказав на те, що розпускати місцеві ради президент зможе тільки в тому випадку, якщо вони будуть приймати антиконституційні рішення.

“Вплив на місцеву владу центру необхідно мати, щоб не було нових конфліктних ситуацій”, – сказав він.

При цьому Володимир Фесенко закликав не плекати надмірних ілюзій щодо позитивних ефектів децентралізації. “Очікується, що децентралізація принесе манну небесну – це ілюзія, але децентралізація необхідна”, – сказав він, додавши, що найбільше важлива фінансова децентралізація.

“Навіть проведення часткової фінансової децентралізації в тих випадках, коли місцева влада вміло скористалися цим, дає позитивний ефект. Фінансова децентралізація збільшить економічні можливості рад, але тільки в тих випадках, коли місцева влада цим скористаються. А якщо місцева влада буде не ефективною, ніяких плодів в цих регіонів децентралізація не дасть”, – сказав він.