Український ринок облігацій внутрішньої держпозики (ОВДП) все більше перетворюється в піраміду. Іноземний спекулятивний капітал масово заходить в країну і намагається нажитися на недалекоглядних рішення українського уряду, яке в черговий, вже третій раз за коротку українську історію, намагається зіграти в одну і ту ж гру – розграбування країни «на довірі».
Як це було в 1998 році
Думаю, в пам’яті жителів України, а тим більше Росії, ще не згладилися враження від кризи 1998 року. Автор цих статей особисто бачив, як з першою хвилею девальвації рубля російські туристи, тільки що приїхали в Крим, розверталися і масово їхали додому, а деякі з них навіть просили гроші в борг.
Виною всьому стало обвалення російської піраміди ОВДП, яка до того часу досягла колосальних розмірів, а спусковим механізмом обвалення став обвал ринків Південно-Східної Азії.
У цей же самий час українська гривня, до того міцна і, здавалося непохитна, також втратила половину своєї вартості внаслідок обвалення вже українського боргової «балкона». І хтось на цьому дуже добре нажився.
До речі, саме в ці декілька років були сформовані основні олігархічні клани, а їх активи зросли фантастичним чином.
Криза 2008 року – кому розорення, кому прибуток
І знову майже десять років гривня була взірцем стабільності. Практично стабільний курс в районі 4-5 грн. за долар, … на тлі швидкого зростання боргів. Борги брав уряд і перерозподіляло їх серед «своїх» бізнесменів, доходи і активи яких росли в ті «гладкі роки» буквально як на дріжджах.
За рахунок високої інфляції, при стабільному доларі розміщення капіталів в гривневі ОВДП стало дуже вигідним і українська боргова піраміда почала стрімко набухати. Вливання грошей в «цінні» папери держави дозволяли показувати зростання економіки і тим самим створювати ілюзію ефективності керівництва країною. Це могло закінчитися тільки також, як і в 1998 році. Але щоб населення не звинуватило в цьому влада країни, обвалення «піраміди» потрібно було пристосувати до якоїсь значущої події.
І тут наспів світова економічна криза 2008 року. Обвал світових ринків став справжнім розоренням, понабирали кредитів, мільйонів українців. У той же час борги бізнесу були перекладені на плечі держави, яке в особі прем’єр-міністра України Юлії Тимошенко початок політику масового «порятунку» вітчизняного ринку фінансового капіталу, обійшовся країні в приблизно 10 млрд. доларів «готівкою» і майже дворазове разове знецінення національної валюти.
Країна і жителі були розорені, а ті, кому «допомогли втриматися на плаву» за отримані з бюджету гроші швидко і, головне за копійки, скупили в країні все, що становило в ній цінність.
Ось вже воістину, «кому розорення, а кому і прибуток».
Криза року …
Про те, що світ стоїть на порозі нової фінансової кризи, вже не говорить тільки самий ледачий економічний експерт. Розбіжність є тільки в термінах. Деякі вважають, що він вибухне до американських виборів 2020 року, а деякі думають, що черговий удар з «основ світової економіки» буде відразу після обрання нового американського керманича.
У будь-якому випадку це питання на рік-півтора. І знову ми бачимо, як Україну готують до розграбування. Нашій країні дуже не пощастило. У той час, коли в світі бізнес нагулював новий жирок, Україна майданила, втрачала території і населення. А ще вона керована новими керманичами (Турчиновим, Порошенко, Парубієм, Яценюком та іншими) з азартом воювала на Донбасі. 2014-16 роки обійшлися країні в чверть її економіки та втрату ще 10 млн. чоловік.
«Стабільність» від Володимира Гройсмана настала в 2017-му. Але якою ціною? Тією ж самою, як і напередодні 1998 і 2008 років. Крім грошей від українських заробітчан економіку країни підтримує спекулятивний капітал.
Зростання облікової ставки НБУ мав наслідком зростання відсотків по гривневих ставок при розміщенні ОВДП, які досягли фантастичних для нинішньої стабільної гривні 20,5%. І звичайно це як пилососом почало затягувати в ці папери не тільки всі вільні гроші українських банків, але і змусило світових спекулянтів звернути увагу на цю можливість заробити.
За рік частка активів нерезидентів України гривневих ОВДП зросла з 1% до 5%. На сьогодні у них вже акумульовано 36 млрд. грн закордонних грошей (приблизно 500 млрд. грошей українських банків). Саме вони, поряд з грошима заробітчан, багато в чому дозволяють мати Україні позитивний платіжний баланс і тим самим підтримують гривню від падіння. Але розплата за цю видиму «стабільність» також неминуча, як і в 1998 і 2008 роках.
І вона настане через рік-півтора, до великого полегшення наших еліт. І знову на тлі масового зубожіння населення та девальвації гривні, новий президент країни Володимир Зеленський і новий прем’єр-міністр (хто б ним не був) почнуть рятувати «вітчизняний бізнес» за рахунок бюджету (наприклад, свого шефа Ігоря Коломойського та інших олігархів, які до цього часу міцно присмокчуться до грошових потоків). А потім, ті, кого врятують за копійки будуть скуповувати майно тих, хто «не вписався в дикий український ринок».
І знову ми побачимо, як всі ці «коломойские» і «ахметови», руками куплених ними «чесних» політиків беруть під контроль нові стратегічні активи і тим самим зміцнюють олігархічний режим в країні.
До речі, днями Рінат Леонідович з дозволу Антимонопольного комітету України взяв під свій контроль Київобленерго і Одесаобленерго і тепер має 35% частку в цьому найважливішому сегменті в масштабах країни. А ще саме він володіє 80% маневрової теплогенерації, 80% видобутку электроугля і повний контроль над експортом та імпортом електроенергії. І це перебуваючи формально в опозиції до влади. А що буде творити під час майбутнього кризи, маючи свого президента пан Коломойський мені навіть важко собі уявити. Загалом, спаси Бог Україну від таких рятівників.
Така ціна нинішньої стабільності панове українці. І не кажіть потім, що вас не попереджали і що у ваших майбутніх бідах винен злий Путін. Росія сьогодні не більше ніж чергова зручна ширма для українських еліт, прикриваючись якою ті просто в черговий раз вас грабують.
Як кажуть американці «нічого особистого…»
Thanks!
Our editors are notified.