Досить довгий час деякі американські статистичні і, незважаючи на країну походження, заслужено зберігали репутацію мінімально політизованих і достатньо достовірних. Але сьогодні, схоже, і до них дісталися нові реалії війни Шредінгера.
Важливо не як проголосують, важливо, як порахують. Цю фразу приписують Сталіну, але, судячи з того, що зараз відбувається в Америці, принципом підтасування заради отримання потрібного результату там почали користуватися особливо активно.
Прикладом тому служить свіжий рейтинг видання DefenseNews, що раніше входив в коло адекватних аналітичних видань з військової тематики. Згідно вийшла у нього версії ТОР-100 найбільших збройових виробників на 2019 рік, вперше в першій десятці провідних корпорацій раптово з’явилися: на п’ятому місці — Aviation Industry Corporation of China, на восьмому — China north carolina new york Industries Group Corporation Limited і на десятому China Aerospase Science and Industry Corporation.
В додаток до того зброярі з Піднебесної щільною групою відразу зайняли 11-е, 12-е і 14-е місця, оточивши таким чином італійську Leonardo на 13-м. Перша згадка про російських виробниках починається лише з «Алмаз-Антея» на 15-й позиції. Такі «росіяни» стоять аж на 32 місці.
Ні, достовірність представлених даних при інших обставинах, звичайно, можна було б і повірити, але аж надто грубої виявилася спроба видати результат за остаточно достовірний. Перші питання виникають вже під час перегляду цифр самого рейтингу. Авторів підвело прагнення завжди показувати дані максимально методично. У своїх рейтингах видання зазвичай намагалося відобразити не тільки поточний стан речей, але і згадати їх положення в попередньому періоді. Саме на цьому вони і прокололися.
Можна погодитися, що та ж Leonardo, хоч і збільшила обсяг продажів на 11% за рік, але її успіх виявився недостатньо істотним. Військовий підрозділ корпорації Boeing за той же період забезпечило зростання на 66%, завдяки якому змогла піднятися з п’ятого на друге місце, а Nortrop Grumman (17%) поліпшив позицію з четвертої на третю, щоб удвох скинути з 2-го на 4-е Raytheon Company.
Але як зрозуміти раптова поява китайців? Якщо вірити графі обсягу продажів у 24,9 млрд доларів за 2018 рік все ніби правильно, Aviation Industry Corporation of China чесно займає гідне п’яте місце. Однак чому настільки серйозного гравця аналітики DefenseNews не враховували в рейтингу минулого року?
У графі «позиція в минулому році» значиться new, треба думати, означаючи, що порівнювати не з чим, мовляв, у ТОП-2018 таких не стояло. Хоча, якщо дивитися на їх обсяг продажів в 2017 в 22,89 млрд, це гарантовано краще, ніж показники Nortrop Grumman (21,7 млрд, 4 місце) і Boeing (20,56 млрд, 5 місце).
Таким чином, за методикою укладачів про великої сенсації треба було урочисто оголошувати ще в минулому році. Китайська збройова компанія за загальним обсягом виручки лише саму малість, на смішні 770 млн, поступилася другим за розміром бізнесу зброяреві Америки. Airbus б не стояв на сьомий, а лише на десятій сходинці, ледь підносячись над ще двома компаніями з КНР, дихаючими йому практично в потилицю.
Здивування від дивних «успіхів» виробників з Росії викликало бажання перевірити цифри підсумкового стану світового ринку зброї по незалежному у. Таких зазвичай вважається Стокгольмський міжнародний інститут дослідження проблем миру (Stockholm International Peace Research Institute — SIPRI).
Він каже, що за підсумками 2017 року сукупний обсяг продажу зброї і військових послуг найбільшими світовими компаніями SIPRI ТОР-100 склав 398,2 млрд доларів, що на 2,5% більше попереднього року та на 44%, якщо порівнювати з 2002. У ньому 42 американські корпорації забезпечили собі частку у 57% (226,6 млрд, — зростання на 2%). П’ять з них зайняли верхні рядки таблиці.
Росія, зусиллями 10 своїх найбільших виробників, була другою, займаючи 9,5% валового обсягу. У тому числі Концерн ВКО «Алмаз-Антей» збільшив продажі на 17% і увійшов у десятку лідерів. Вище стояли: Airbus Group (раніше «Європейський аерокосмічний і оборонний концерн», 7-е місце), французька корпорація Thales (8-е місце) і італійська Leonardo (9-е місце). Інші російські гравці розташувалися на 14-му, 15-му, 23-го, 29-го, 34-го, 40-го, 52-го, 66-му місцях і нижче.
Третьою за загальним обсягом виручки стояла Британія (9%), залишаючись найбільшим виробником і експортером зброї в Західній Європі з загальним показником у 35,7 млрд. У ТОП-100 увійшли сім британських корпорацій, у тому числі BAE Systems (22,9 млрд) всерйоз толкавшаяся за лідерство на вершині списку з провідними виробниками з своїх колишніх колоній за Атлантикою.
Далі, з великим відривом, йшли всі інші. Приміром, йдеться про значні успіхи зброярів Туреччини. Згадується, що з Індії в ТОР-100 потрапили чотири компанії, що зуміли в сукупності наростити продажі до 7,5 млрд (частка — 1,9%).
А що Китай? А Китаю у SIPRI немає. Як так? Озброєння з Піднебесної ще, звичайно, не на кожному кроці зустрічається, але і так щоб рідкісним його назвати складно. Особливо в стрелковке, артилерії, протитанкових комплексах. Правда, ареал його, так сказати, проживання, ще не особливо великий. В основному, Азія та Африка.
У пошуках відповіді заходимо на сайт російського Центру аналізу світової торгівлі зброєю. Крім всякого іншого, там публікується докладний щорічний статистичний звіт та аналіз світового ринку. Його ключова перевага полягає в обліку тільки точно підтверджених даних, що виключають всякі мало кого до чого зобов’язуючі угоди про наміри та меморандуми про співпрацю.
Варто нагадати хоча б, що в ході свого візиту до Саудівської Аравії Трамп, за його словами, домігся підписання угоди про закупівлю саудити американських озброєнь на 100 млрд доларів до кінця 2018 року. Ця цифра увійшла у всі західні аналітики. Але за фактом Ер-Ріяд закупив у Вашингтона продукції американського ВПК всього на суму в десять разів меншу.
З рейтингу ЦАМТО, за підсумками 2018 року і за період 2015 — 2018 рр.., слід, що перше місце у світі займають США (37,184 млрд доларів або 41,8% ринку), але от далі починаються цікавинки. Розмови про успішне віджимання американцями цілих 4% ринку в Росії, не підтверджується. У 2016 році Сполучені Штати займали 45,4%, у 2017-му — 40,8%. Тобто прогрес, звичайно, є, але, по-перше, він лише компенсує частину серйозного минулого просідання, по-друге, лише на 1%.
Друге місце в 2018 році в Росії. 14,58 млрд доларів в грошах і 16,4 у відсотках від загальносвітових поставок. Протягом звітного періоду російський експорт стабільно коливається в межах позначки в 15 млрд.
Треті — французи (9,41 млрд або 10,6%), чий експорт тихо, але стабільно за чотири роки піднявся в 1,26 рази. Несподівано на четвертому місці (3,38 млрд або 3,8% світових поставок) виявилися іспанці. На п’ятому, цілком очікувано, стоїть Ізраїль (3,26 млрд або 3,7%).
Далі за обсягом ідентифікованого (це важливо, бо в рекламних буклетах можна заявляти дуже різне) експорту йдуть: Британія — 3,114 млрд (3,5%), Німеччина — 2,508 млрд (2,8%), Італія — 2,09 млрд (2,4%), Південна Корея — 1,93 млрд (2,2%) і (барабанний дріб!) Китай — 1,33 млрд доларів (1,5% світового збройового експорту).
Ось це вже на правду схоже. Тому що навіть SIPRI каже, що КНР на світовому ринку озброєнь не перевищує 5% і обмежена трьома азіатськими (Пакистан, Бангладеш і М’янма) і, в останні п’ять років, окремими контрактами в 18 далеко не найбагатших африканських країнах. І це за умови, що хлопці з Стокгольма заявляють про нібито більш високої інформованості та володінні цифрами обсягів навіть внутрішніх поставок китайських компаній за контрактами з НВАК, що на тлі високого ступеня інформаційної закритості КНР щодо стратегічних питань виглядає дуже самовпевненим заявою.
Так як же так вийшло, що західні аналітики про Китай говорили багато, але в зведених статистичних таблицях слона протягом багатьох років не помічали? Причин тому три. По-перше, тому що слон ховався за Великою Китайською Стіною. По-друге, тому що він був Заходу і персонально Америці особливо і не потрібен. Колонія і колонія, вміє дешево штампувати погіршені копії російських автоматів і не більше того. Навіщо її вважати?
В-третіх, тому що Америці для зовнішнього докази своєї величі потрібний гідний фоновий супротивник. Бажано дуже агресивний, щоб можна було обґрунтувати підвищення запитів власної армії і виробників зброї на велику частку бюджетного пирога.
Ось зірки і зійшлися. Торгова війна з Пекіном у Трампа явно перейшла у форму верденська м’ясорубки. Шуму багато, витрати великі, толку майже нуль, а з урахуванням втрат, так навіть мінус. На дворі чергова президентська гонка. У 2016 році перемогти в ній дуже сильно допомогла підтримка військових і корпоративне зброярське лобі. Хоча опитування громадської думки зараз показують зростання електоральної підтримки вже майже до 50%, але в другому заїзді від перевірених козирів відмовлятися не варто.
Але щоб ними скористатися, військових і всяких околовоенних треба годувати. А грошей немає. Існуючі військові витрати, хоч і поставили черговий рекорд розміру, вже до цента розписані. Щоб витрусити з законодавців додатковий бонус, потрібно придумати щось нове. Щось таке, щоб відразу пройняло. Ступінь достовірності ролі не грає.
Зрештою, в черговій серії саги «Зоряні війни» пілот бомбардувальника абсолютно спокійно стояв у відкритому в космос бомбовому відсіку і штурхав ногами заевший механізм скидання бомб. А потім, добившись успіху, з задоволенням дивився, як бомби падають вертикально вниз на що проходить нижче імперський космокрейсер. І нічого. Ніхто не обурився. Всі прийняли показане як щось цілком нормальне. Зрештою, вийшло ж у Коліна Пауелла з пробіркою. Так чому не продовжити, тим більше, що тут навіть без пробірки можна обійтися?
Ось так і вистрибнув у колись серйозному і заслуговує довіри американському аналітичному е, як чортик з табакерки, величезний і жахливий китайський військово-промисловий збройовий слон. Зовсім без шорсткостей, звичайно, обійтися не вийшло. Аж надто сильно він не вписувався в прийняту раніше методику складання рейтингу DefenseNews.
Але з іншого боку, це навіть добре. Мовляв, все тому, що Пекін свої збройові корпорації раніше занадто добре за своєю Великою Китайською Стіною ховав. Але тепер аналітики змогли, проникли, прорахували, вирахували, побачили і тут же в один з фундаментальних ів інформації рішуче внесли. Чому слон такий великий? Так адже ховався! І взагалі, що це за питання? Ви китайський ВВП бачили? А обсяги продажів HUAWEI? 107 млрд доларів за 2018 рік. Хтось думає, що китайські виробники зброї можуть бути менше? Тоді що це за дурні питання?
Як свідчить принцип війни Шредінгера, не важливо, що і як насправді, визначальним є — що сказали по телевізору. А там DefenseNews заявив, що Китай увірвався в п’ятірку, впритул наблизившись до стовпів американської економіки. Стає навіть цікаво, скільки пройде часу до першого публічного заяви, що подія є загрозою національній безпеці США, негайно вимагає додаткового виділення великих грошей на військові замовлення у американських збройових корпорацій.
Є думка, що десь до кінця осені, край — одразу після Нового року. Бо виборча кампанія з виборів президента США у Трампа стартує вже в кінці поточного року, а у демократів вона вже почалася. Тому пробна куля запущений. Тільки що пішла в утиль створювалася протягом десятиліть репутація серйозної аналітичної контори, а такими речами просто так не розкидається. Занадто обмежений ресурс. Отже, мета досить важлива, і процес вже не зупинити.
Thanks!
Our editors are notified.