Ім’я фігуристки Інги Артамонової навряд чи на слуху у сьогоднішніх спортивних уболівальників. Мабуть, лише спортивні історики згадають видатну конькобежку, рекорд якої не побитий досі. Вона чотири рази ставала чемпіонкою світу, але так і не дожила до Олімпіади. У віці 29 років її вбив власний чоловік, встромивши ножа просто в серце.
Війна, голод і туберкульоз
Про фігурному катанні Інга мріяла з дитинства./Фото: images11.domashnyochag.ru
Інга росла звичайною дитиною війни – її дитинство було важким і голодним. Війна прийшла, коли дівчинці не було і п’яти. У важких побутових умовах Інга постійно хворіла, а черговий прихід лікаря став громом серед ясного неба – у дівчинки діагностували туберкульоз. Доктор готував сім’ю до гіршого: у обставинах військового часу вилікувати такий недуг було малоймовірно. На щастя, хвороба загострювалася у Інги нечасто, а із закінченням війни і зовсім відступила. Життя стало комфортніше. Мама працювала на пароплаві за хороші гроші, правда, виховання довелося доручити бабусі. Інга була улюбленою онукою, так що увагою її не обділяли.
Вікна будинку Артамонових виходили на спортивний стадіон «Динамо», де Інга любила пропадати на ковзанці. Але коли постало питання про вибір виду спорту для серйозних занять, рідня зупинилася на академічному веслуванні. Саме ця физнагрузка розвивала грудну клітку дівчинки, допомагаючи в боротьбі з туберкульозом. І результати не змусили себе чекати. До повноліття Інга не просто розпрощалася з хворобою, виконала нормативи майстра спорту, але і увійшла до числа претенденток у збірну СРСР. Однак до веслування Артамонова по-справжньому так і не причепилася – тяга до фігурного катання виявилася сильнішою.
Старти на льоду і фінська фурор
Інга Артамонова на сімейне застілля./Фото: kirovpravda.ru
Остаточно вирішивши, що гребля – це не її, Інга прийшла до тренера з веслування прощатися. Той став переконувати її, що майбутнього у ковзанярському спорті у неї немає із-за високого зростання. Але Артамонова була наполеглива. Спочатку великих успіхів на льоду не спостерігалося. На всесоюзній першості в 1955-му спортсменці дісталося лише 21 місце, але в подальшому старанні тренування зробили свою справу. Вже в наступному сезоні вона стала абсолютною чемпіонкою СРСР, встановивши новий світовий рекорд. Конкуренція у збірній Союзу була величезною, і в команду Інга не потрапила.
По-справжньому нею зацікавилися лише у 1957-м. На першому ж чемпіонаті світу в Іматра Артамонова завоювала лавровий вінок переможця. Вона настільки підкорила глядачів, що після завершення змагання вони підхопили його на руки, а чемпіонський вінок розібрали на сувеніри. Через рік у шведському місті Кристинехамн на льодовому форумі Інга знову виграла чемпіонський титул.
Неймовірні рекорди і фатальна любов
Досягнення Інги Артамонової підкорили весь світ./Фото: videoboom.cc
А ще чемпіонка привезла зі Швеції перше серйозне почуття закоханості, яка згодом стала для неї фатальним. На виїзному турнірі Інга познайомилася з успішним молодим шведом Бенгтом з оргкомітету. У місті Бурленге, де він жив, радянська збірна брала участь у показових виступах після чемпіонату. Тоді між молодими людьми зав’язалася яскравий роман. В один з вечорів напередодні повернення в Москву Інги недорахувалися в ході організованого відвідування кінотеатру. До готелю повернулася лише під ранок, зізнавшись, що залицяльник всю ніч катав її по місту. Така поведінка в 1950-е не вважалося прийнятним.
На батьківщині спортсменку чекало неприємне розгляд. Залишитися в спортивному строю їй допомогли досягнута тільки до того моменту всесвітня популярність, небачена популярність в країні і титули чемпіонки світу. Але покарання у вигляді заборони на виїзд за кордон протягом двох років все ж було. З цієї причини Артамонова не змогла брати участь у зимовій Олімпіаді-60. Триразово була скорочена і її місячна зарплата, почалися перевірки по лінії КДБ. За спортсменкою було встановлено стеження, і їй порекомендували припинити будь-які контакти з Бенгтом. Непросто йшов і старт нового олімпійського циклу – з-за давніх проблем з легенями спортсменка з натяжкою виступала на високогірних ковзанках. Але в силу бойового характеру Артамонова не відступила перед труднощами. Вже в 1962-му Інга втретє завоювала титул абсолютної чемпіонки світу, оновивши цілий ряд встановлених світових рекордів. У 1963 році Артамонова потрапила до лікарні з виразкою шлунку.
Спортивні аналітики вирішили, що на ній можна ставити хрест. Але не тут-то було. На чемпіонаті світу в 1964 році Інга взяла срібло, а в чемпіонаті СРСР виграла у непереможної на той момент Лідії Скобликовой. Ще через рік Артамонова була вже недосяжною для всіх суперниць світу. У фінському Оулу вона блискуче обіграла голландку, кореянку і свою приятельку Валентину Стенину, потрясаючи своїми результатами спортивний світ. За всю історію Інга Артамонова вперше стала абсолютною чотириразовою чемпіонкою світу, 10-кратною чемпіонкою світу на окремих дистанціях і п’ятиразовою чемпіонкою СРСР.
Нещасний шлюб та смерть від руки чоловіка
Могила Артамонової на Ваганьковському кладовищі Москви./Фото: upload.wikimedia.org
У 1959-му Артамонова вийшла заміж за спортсмена Геннадія Вороніна, що для її оточення стало шоком. Геннадій славився в суспільстві жорстоким і ревнивим чоловіком. Вони були абсолютно різними людьми з протилежними ідеалами. Так що цей шлюб виглядав для всіх досить загадково. Чим великих досягнень домагалася Інга, тим частіше чоловік піднімав на неї руку, самостверджуючись на тлі власних невдач. Воронін вмів наносити удари так, щоб не залишалося гематом. Тому друзі та близькі довго ні про що не здогадувалися, а Інга не виносила сміття з хати.
Нарешті спортсменка не витримала і зважилася на розлучення. У Спорткомітеті її наполегливо відмовляли, вважаючи це неприйнятною моделлю поведінки для спортсменки такого рівня. Але вона залишалася наполегливою, не бажаючи терпіти далі. Подружжя подали позов на розлучення, і Інга переїхала жити до матері. Туди і з’явився п’яний Воронін після святкування нового 1966 року. Прямо на очах сім’ї вчорашній чоловік встромив у Артамонову ніж. Врятувати Інгу не вдалося, на момент приїзду швидкої вона померла. Термін Воронін отримав скромний – 10 років тюремного ув’язнення, з яких відсидів він тільки півтора. Наступні три він провів в Нижегородській області на поселенні, після чого благополучно повернувся в Москву.
Інша відома фігуристка, Людмила Пахомова, також дуже рано пішла з життя.
Thanks!
Our editors are notified.