Путін готує великий геополітичний реванш

Олександр Козаків, радник першого голови ДНР Олександра Захарченко (2014-2018) — про сакральних сенсах поїздки Путіна і Лукашенка на Валаам.

Поїздки Путіна на Валаам, як відзначають найбільш проникливі спостерігачі, завжди значать щось більше, ніж паломницькі поїздки.

Згадують поїздки в 2011 і особливо в 2014 році (квітень), коли Путін приймав доленосні не тільки для себе, але і для Росії, так і для світу в цілому, рішення.

Самі освічені спостерігачі вважають, що Путін перед прийняттям мега-рішень приїжджає до Владики Панкратию — ігумену монастиря — якого іноді називають духівником Президента, і не без підстав.

Ось виходячи з цієї логіки, з якою я згоден, який вищий сенс нинішньої поїздки? І чому Путін взяв з собою «православного атеїста» Лукашенка? Що все це означає для нас і для світу?

У цьому зв’язку я пригадав недавню розмову з колегою про трансфер. У відповідь на мої слова про те, що «трансферу», можливо, і не буде, і Путін залишиться, колега запитав: «В іншій посаді?». І я відповів: «Або в іншій країні».

Ніхто вже в світі не сумнівається в тому, що Путін володіє стратегічним мисленням і здатний на довгострокове планування з горизонтом в кілька десятиліть. І тут настав час згадати, що Президент вважає найбільшою геополітичною катастрофою в минулому столітті (хоча і порівняно недавно). Розпад СРСР, нагадаю.

Так ось, як мені здається, є підстави вважати, що Путін готується до великого геополітичного реваншу. На тлі світового трансферу влади та ймовірного великого переділу (мінус «Бреттон-Вуд», плюс «Нова Ялта» і т. д.).

Тобто, так і не застигле після розпаду СРСР велика простір хартленду знову приходить в рух і нас чекає нове узагальнення простору. Важлива динаміка.

Якщо інші світові центри знаходяться у фазі скорочення підконтрольного простору, але Росія повинна знаходиться у фазі розширення (або відновлення), щоб не просто на рівних сидіти за столом «нової Ялти», але і володіти перевагою. Яке, поряд з військовим перевагою, може компенсувати економічне становище.

Чому Лукашенко? Це, звичайно, знак іншим. Але набагато логічніше взяти з собою лідера Білорусі, з урахуванням того, що саме православне російське ядро має стати основою для нового узагальнення простору в Євразії.

Потім вже «заблукалі» інші православні брати — Малоросія, Грузія. А потім і інші. Путін не дарма все майже 20 років розвиває тему багатонаціональної і полі-релігійної природи Росії, а також нашого досвіду співіснування протягом багатьох століть.

Це той навик, якого немає у решти світу, що призводить до зростання напруженості на грані війни всіх проти всіх. До речі, заодно це, можливо, була і перевірка Лукашенко — остання перевірка.

Чи здатний він піднятися над власним досвідом і усвідомити духовну природу влади і політики в цілому? Або так і залишиться в рамках «боротьби за владу».

Паломництво на Валаам — це вам не хокей в Сочі, тут багато чого можна побачити. І іншим показати.

Підсумок. Геополітичний реванш означає зміну фаз розвитку людства в цілому. Від періоду дроблення і ділення світ знову переходить у фазу збирання. І Росія стане лідером цього повороту. Погодьтеся, для такого рішення варто і в монастир з’їздити. Тим більше, в наш «Північний Афон».

P. S. до Речі, в рамках геополітичного реваншу всі «заморожені» і не дуже конфлікти можуть стати важелями Архімеда»: Абхазія з Осетією, Придністров’я, Донбас (зауважте, на кордонах з православними Грузією, Молдовою і Україною). Як можна дозволити, наприклад, абхазьку проблему з Грузією? В рамках нинішнього геополітичного розкладу ніяк, Грузія ніколи не визнає незалежність Абхазії. Але цей конфлікт можна «зняти» в рамках спільного простору, коли Абхазія стане внутрішньою територією і для Росії, і для Грузії.