Путін відтворює Російську імперію: втік ліберал «відкрив таємницю» наступу ” Русского мира

Багато з тих, хто переметнувся до табору лібералів і боягузливо втік з Росії, починають серйозно боятися терміна Русский мир. Хоча що може бути страшного в культурно-історичної ідеї об’єднання роз’єднаних російськомовних народів?

Зрозуміло, нічого, ось тільки Заходу, як і тим, хто туди втік, не потрібна сильна країна, яка має надійних союзників.

Саме тому ідею Руського світу, яку активно почав розвивати Володимир Путін, всіляко намагаються спаплюжити і демонізувати.

Приміром, колишній радник президента РФ Андрій Ілларіонов, який емігрував в США, намагається всіх переконати, що замість первісної ідеї Путін намагається впровадити «Історичну Росію» з територіями, що входили до складу імперії наприкінці 18-го століття.

На його думку, Росією повинні знову стати Литва, Білорусія й більша частина України. Однак це повна маячня, адже термін Руський світ нікуди не зникав.

Але, на його думку, «Історичну Росію» характеризують «Мінські угоди», правда, не зовсім ясно, як, адже це пакет заходів з врегулювання конфлікту, який і дробить єдність російськомовних народів. Москва вже точно не претендує ні на Мінськ, ні на Київ, тримаючи орієнтир лише на партнерську співпрацю.

Особливо Ілларіонов намагається намалювати страшні перспективи, мовляв, суверенітет України через домовленості буде знищений, тому Путін в цьому бере участь. Так його вже давно немає, причому це заслуга США. Чому тоді присутність Франції і Німеччини в переговорному процесі його ніяк не бентежить? Очевидно, тому що він бездумний ліберал.

Ще одним аргументом в його розумінні є слова Путін під час параду перемоги на Красній площі в цьому році, а саме, фраза про відновлення історичної Росії.

От тільки це не означає перехід до «Історичної Росії» в його розумінні. Це збереження могутності, в першу чергу, а також збереження історії, яку такі, як Ілларіонов, ретельно намагаються переписати.

Ніхто не збирається відкривати історичні карти кінця 18-го сторіччя і пририсовывать до Росії Литву, Білорусію та Україну, за винятком Закарпаття та Галичини, на яку мітять поляки та угорці.

Спотворення понять вже давно стало типовою стратегією Заходу і його прихильників, адже на реальні територіальні утиски з боку європейських країн очі закривають, а Росії деякі країни присвоюють статус «окупанта».

Однак ідея Російського світу була і залишиться в тому вигляді, в якому вона була спочатку задумана — збереження єдності російськомовного народу, незважаючи на жалюгідні вигуки відвертих зрадників.