Все життя цього талановитого актора була нерозривно пов’язана з Театром імені Вахтангова. Григорій Абрикосів був продовжувачем купецького роду, що уславився підприємницькими талантами і внеском у благодійність, науку і виробництво Росії. Він зіграв більше трьох десятків ролей у кіно, але запам’ятався, перш за все, як отаман Гриціян Таврійський з музичної комедії «Весілля в Малинівці». У його житті було безліч прихильниць і одна жінка, яка стала його справжньою долею.
Професія у спадок
Григорій Абрикосів. / Фото: www.postila.io
Батько Григорія Абрікосова Андрій Львович свої перші театральні ролі отримав вже після того, як зіграв Григорія Мелехова у німому фільмі «Тихий Дон». Саме ця робота в кіно, по суті, стала початком славного творчого шляху актора. Коли в 1932 році у нього народився син, Андрій Абрикосов назвав його в честь свого першого кіногероя.
Здається, доля хлопчика була визначена з самого народження. В будинку Абрикосових завжди панувала творча атмосфера, в гостях бували відомі актори і режисери. У 1938 році Андрій Абрикосів був прийнятий в трупу Вахтанговського театру, а Григорій став часто бувати у храмі мистецтва.
Григорій Абрикосів. / Фото: www.kino-teatr.ru
У Григорія була дуже тісний духовний зв’язок з батьком, а тому він завжди з інтересом стежив за його діяльністю. В результаті хлопчик буквально захворів акторською професією, тому після закінчення школи одразу ж подав документи в Щукінське училище.
Творчий дебют
Григорій Абрикосів в ролі Фоми Гордєєва в однойменній виставі. / Фото: www.vakhtangov.ru
Студентські роки дозволили хлопцю не тільки оволодіти теоретичними знаннями, але й спробувати себе в ролі актора: за два роки до отримання диплома Григорій Абрикосів вже був запрошений в театр імені Маяковського, де з успіхом дебютував.
Однак після закінчення театрального училища молодий чоловік перейшов в театр імені Вахтангова, яким у той час керував його батько. Молодого актора відразу ж затвердили на головну роль у виставу «Фома Гордєєв» по Горькому.
Григорій Абрикосів в ролі Безенчука у виставі «Дванадцята година». / Фото: www.vakhtangov.ru
Успіх був приголомшливим. Красивий і талановитий Григорій Абрикосів дуже скоро став улюбленцем публіки і про молоде дарування заговорила вся театральна Москва. Харизматичний актор однаково добре міг зіграти комедійного персонажа і романтичного героя, перевтілитися в будь-який образ. Навіть маленькі ролі в його виконанні ставали яскравими і запам’ятовуються.
Андрій і Григорій Абрикосовы. / Фото: www.kino-teatr.ru
Кінокар’єра Григорія Абрікосова складалася досить успішно, хоча в його фільмографії далеко не всі роботи були великими. Проте майстерність актора виявлялося навіть в невеликих епізодах. Справжньою візитною карткою Абрікосова стала роль отамана Грициана Таврійського у «Весіллі в Малинівці». Примітно, що роль батька отамана зіграв Андрій Львович Абрикосів, тато актора.
Світле щастя
Григорій Абрикосів – Гнат Глембай у виставі «Панове Глембаи». / Фото: www.vakhtangov.ru
Григорій Абрикосів володів видатною зовнішністю і непередавану чарівність. Природно, що у нього було безліч прихильниць, так і молоді актриси не залишали його своєю жіночою увагою.
Але актор був відданий жінці, яку полюбив ще в молодості. Його обраницею стала талановита актриса театру імені Пушкіна Марина Кузнєцова. Глядачі запам’ятали її за ролями у фільмах «Застава в горах», «Весілля Кречинського», «Шведська сірник». Правда, знімалася вона мало, та і в театрі грала не так довго.
Марина Кузнєцова. / Фото: www.kino-teatr.ru
Акторові в свій час довелося досить довго добиватися прихильності своєї коханої. Марина Михайлівна відповіла Григорію Андрійовичу взаємністю, проте дуже переживала про їх семирічної різниці у віці. Їй здавалося, що в якийсь момент її молодий чоловік захопиться юною красунею і залишить незагойна рану в її серці.
Однак Григорій Абрикосів ніколи не давав приводу своїй дружині засумніватися в його вірності. Зараз можна зустріти інформацію про те, що Марина Михайлівна постійно ревнувала чоловіка. Закатувала йому сцени і істерики, не займалася домом, і навіть турботи про доньки Марії лягли на плечі батька.
Григорій Абрикосів з дочкою Марією. / Фото: www.kino-teatr.ru
Однак ті, хто знав близько сім’ю Абрикосових, були впевнені: у Григорія Андрійовича був на диво міцний і надійний тил. Дружина залишила сцену і кіно для того, щоб її талановитий і коханий чоловік міг спокійно займатися творчістю.
Григорій Абрикосів і Марина Кузнєцова. / Фото: www.kino-teatr.ru
Марина Кузнєцова-Абрікосова не тільки дбала про їх спільному домі, виховувала дочку і балувала дружина кулінарними шедеврами. Вона завжди була його наймудрішим і об’єктивним критиком і порадником. Перебуваючи далеко від дому на гастролях або зйомках, Григорій Абрикосів писав дружині листи, сповнені любові і ніжної турботи. І завжди з ледве стримуваним нетерпінням відчиняв двері свого дому після довгої відсутності, кожен раз хвилюючись, як перед першим побаченням.
Григорій Абрикосів. / Фото: www.vakhtangov.ru
Можливо, в їх відносинах і була присутня жіночі ревнощі, проте вона абсолютно не заважала подружжю зберігати взаємну повагу і добру атмосферу в сім’ї.
Серцевий напад забрав життя Григорія Андрійовича в 1993 році, дружина пережила його на три роки. На її прохання Марину Михайлівну поховали в одній могилі з коханим чоловіком.
Коли в 1967 році на екрани кінотеатрів вийшов фільм «Весілля в Малинівці», екранізація оперети композитора Бориса Александрова і лебреттиста Леоніда Юхвида, створена ще в 1936 році, його подивилася рекордна кількість глядачів – 74,5 мільйона чоловік. Що цікаво, на студії Довженка картину порахували занадто легковажною і знімати відмовилися, тому зйомки переїхали на «Ленфільм». Сьогодні багатьох акторів, що знялися в комедії, вже немає в живих, а фільм користується все такою ж величезною популярністю і глядацької любов’ю.
Thanks!
Our editors are notified.