Архивы женское здоровье

Менструальная функция является одним из показателей женского здоровья. Сама же репродуктивная система весьма уязвима: она первая реагирует на стрессы, а при нарушении баланса, восстанавливается в последнюю очередь. Изменение привычного (установившегося) менструального цикла может свидетельствовать о каких-либо сбоях, происходящих в организме. Что представляет собой нормальный цикл месячных Понятие «нормальных» месячных довольно обширное, и незначительные нарушения их прохождения бывают у всех женщин, и в любом возрасте (пока не наступила менопауза). Наступает менструация у девочек в возрасте, в среднем, от одиннадцати до четырнадцати лет. Самой распространённой считается продолжительность цикла 28 дней, но вообще он колеблется в пределах 21 – 35 дней. Часто (но не всегда) этот фактор имеет наследственный характер, то есть повторяется материнская закономерность. Как правило, цикл становится более регулярным после окончания периода полового созревания. Средняя продолжительность менструальных кровотечений: пять дней, то есть пределы колебания от двух до семи дней. Цвет выделений может быть от красного до розоватого и коричневатого (в конце). Нормой считаются и некоторые эмоциональные сдвиги в состоянии здоровья и поведении женщины перед началом месячных. Это может проявляться в физическом недомогании, быстрой утомляемости, раздражительности, и даже, плаксивости. Причины, приводящие к нарушениям менструального цикла Прежде всего, это происходит из-за дисфункции гормонального женского фона. Условно, выделяют три группы такого состояния: Физиологические изменения: смена климатических условий, нервные нагрузки, недостаток полноценного сна, несбалансированное питание, наступление климакса. Патологии, вызванные гинекологическими заболеваниями. Негативная роль препаратов, таких как контрацептивы на гормональной основе, антибиотики, антикоагулянты и другие. У девушек нарушения циклов бывает по причине неравномерного полового созревания. Реже это связано с врождёнными синдромами и хромосомными аномалиями. Женщины после 40-45 лет уже сталкиваются с возрастными перестройками в организме, затрагивающими репродуктивную систему. В результате фолликулярный запас яичников истощается, что приводит сначала к нерегулярности месячных, а затем и наступления климакса. Симптомы, свидетельствующие о нарушениях менструального цикла В гинекологии существует специальная классификация причинных факторов: - нестабильность цикла без каких-либо сопутствующих симптомов (дисменорея); - сбой менструаций, сопровождаемый головной болью и тянущими болевыми ощущениями внизу живота (альгодисменорея); - обильные выделения месячных при их нормальной продолжительности (гиперменорея); - незначительные, скудные менструальные выделения (гипоменорея); - выделения обильные при цикле до 12-ти дней (меноррагия); - интервал между месячными составляет не более 21-го дня (полименорея); - месячные проходят в короткий промежуток времени: один – два дня (олигоменорея); - менструация характеризуется редкими выделениями, а промежутки - один раз в три месяца (опсоменорея). Кроме выраженных клинических симптомов, у многих женщин имеют место попутные, ухудшающие состояние и качество их жизни. Наиболее частые из них: тянущие боли внизу живота и в поясничном отделе, раздражительность и сильная утомляемость, мигрени, изменении массы тела (снижение или увеличение). Женщины должны внимательно относиться к любым изменениям их менструального цикла, и показываться врачу. Специалист поможет сделать правильный диагноз и соответствующие к нему рекомендации по лечению. Необходимые анализы: - УЗИ; - инфекционные скрининги; - мазки на наличие флоры; - гистологические; - мочи и крови; - колькоскопия. По результатам проведённых анализов, врач сможет оценить ситуацию в целом, определить причину нарушений и выбрать нужную терапию. Как проводить лечение Ход действий будет напрямую зависеть от выявленной причины, симптоматики и индивидуальности организма пациентки. Если имеют место физиологические факторы, то следует наладить режим дня, чтобы обязательно оставалось время для отдыха. При этом нужно стараться избегать нагрузок, как физических, так и психологических, особенно стрессов. Питание в этот период также должно быть щадящим, исключающим вредные продукты. При воспалительных процессах яичников или инфекций, обычно назначаются уросептики, антибактериальные и гормональные препараты, а также физиотерапия и витамины. Когда сбой менструаций происходит из-за поражения шейки матки, - то может потребоваться хирургическое вмешательство. Лечащий врач сам определяет курс лечения, опираясь на характер болезни и анализы. Профилактические меры Для каждой женщины необходимо соблюдение определённых правил: - иметь свой менструальный календарь; - сбалансировать рацион питания; - вести активный образ жизни, отводя время для полноценного отдыха; - наблюдаться у гинеколога, показываясь не реже, чем раз в полгода; - если заболевание уже выявлено, своевременно принимать меры по его устранению; - не принимать бесконтрольно лекарства, не посоветовавшись со специалистом. Помните: Патология, обнаруженная на ранних стадиях, - это гарантия успешного её лечения!Менструальна функція є одним з показників жіночого здоров'я. Сама ж репродуктивна система дуже вразлива: вона перша реагує на стреси, а при порушенні балансу, відновлюється в останню чергу. Зміна звичного (сталого) менструального циклу може свідчити про якісь збої, що відбуваються в організмі. Що являє собою нормальний цикл місячних Поняття «нормальних» місячних досить велике, і незначні порушення їх проходження бувають у всіх жінок, і в будь-якому віці (поки не настала менопауза). Настає менструація у дівчаток у віці, в середньому, від одинадцяти до чотирнадцяти років. Найпоширенішою вважається тривалість циклу 28 днів, але взагалі він коливається в межах 21 - 35 днів. Часто (але не завжди) цей фактор має спадковий характер, тобто повторюється материнська закономірність. Як правило, цикл стає більш регулярним після закінчення періоду статевого дозрівання. Середня тривалість менструальних кровотеч: п'ять днів, тобто межі коливання від двох до семи днів. Колір виділень може бути від червоного до рожевого і коричневого (в кінці). Нормою вважаються і деякі емоційні зрушення в стані здоров'я і поведінки жінки перед початком місячних. Це може проявлятися у фізичному нездужанні, швидкої стомлюваності, дратівливості, і навіть, плаксивості. Причини, що призводять до порушень менструального циклу Перш за все, це відбувається через дисфункції гормонального жіночого фону. Умовно, виділяють три групи такого стану: Фізіологічні зміни: зміна кліматичних умов, нервові навантаження, брак повноцінного сну, незбалансоване харчування, настання клімаксу. Патології, викликані гінекологічними захворюваннями. Негативна роль препаратів, таких як контрацептиви на гормональній основі, антибіотики, антикоагулянти та інші. У дівчат порушення циклів буває через нерівномірного статевого дозрівання. Рідше це пов'язано з вродженими синдромами і хромосомними аномаліями. Жінки після 40-45 років вже стикаються з віковими перебудовами в організмі, що зачіпають репродуктивну систему. В результаті фолікулярний запас яєчників виснажується, що призводить спочатку до нерегулярності місячних, а потім і настання клімаксу. Симптоми, які свідчать про порушення менструального циклу У гінекології існує спеціальна класифікація причинних факторів: - нестабільність циклу без будь-яких супутніх симптомів (дисменорея); - збій менструацій, супроводжуваний головним болем і тягнуть больовими відчуттями внизу живота (альгодисменорея); - рясні виділення місячних при їх нормальної тривалості (гиперменорея); - незначні, мізерні менструальні виділення (гіпоменорея); - виділення рясні при циклі до 12-ти днів (менорагія); - інтервал між місячними становить не більше 21-го дня (поліменорея); - місячні проходять в короткий проміжок часу: один - два дні (олігоменорея); - менструація характеризується рідкісними виділеннями, а проміжки - один раз в три місяці (опсоменорея). Крім виражених клінічних симптомів, у багатьох жінок мають місце попутні, що погіршують стан та якість їх життя. Найбільш часті з них: тягнуть болі внизу живота і в поперековому відділі, дратівливість і сильна стомлюваність, головні болі, зміні маси тіла (зниження або збільшення). Жінки повинні уважно ставитися до будь-яких змін їх менструального циклу, і показуватися лікареві. Фахівець допоможе зробити правильний діагноз і відповідні до нього рекомендації щодо лікування. Необхідні аналізи: - УЗД; - інфекційні скрининги; - мазки на наявність флори; - гістологічні; - сечі і крові; - колькоскоп. За результатами проведених аналізів, лікар зможе оцінити ситуацію в цілому, визначити причину порушень і вибрати потрібну терапію. Як проводити лікування Хід дій буде прямо залежати від виявленої причини, симптоматики та індивідуальності організму пацієнтки. Якщо мають місце фізіологічні чинники, то слід налагодити режим дня, щоб обов'язково залишався час для відпочинку. При цьому потрібно намагатися уникати навантажень, як фізичних, так і психологічних, особливо стресів. Харчування в цей період також має бути щадним, що виключає шкідливі продукти. При запальних процесах яєчників або інфекцій, зазвичай призначаються уросептики, антибактеріальні і гормональні препарати, а також фізіотерапія і вітаміни. Коли збій менструацій відбувається через ураження шийки матки, - то може знадобитися хірургічне втручання. Лікуючий лікар сам визначає курс лікування, спираючись на характер хвороби і аналізи. Профілактичні заходи Для кожної жінки необхідне дотримання певних правил: - мати свій менструальний календар; - збалансувати раціон харчування; - вести активний спосіб життя, відводячи час для повноцінного відпочинку; - спостерігатися у гінеколога, з'являючись не менше, ніж раз на півроку; - якщо захворювання вже виявлено, своєчасно вживати заходів щодо його усунення; - не брати безконтрольно ліків, не порадившись з фахівцем. Пам'ятайте: Патологія, виявлена на ранніх стадіях, - це гарантія успішного її лікування!