Швейцарська Асоціація блокчейна: «наступною хвилею стануть стейблкоины і токени-акції»

Микола Бондарчук

Представник швейцарської Асоціації блокчейна Люціус Мейссер (Luzius Meisser) висловив впевненість, що наступною хвилею в світі криптовалют стануть стейблкоины і токени-акції. Свою заяву він зробив в ході конференції Crypto Finance, яка відбулася 16 січня в Швейцарії.

Мейссер — економіст і криптовалютный ентузіаст, що стоїть біля витоків Асоціації блокчейна Швейцарії, яка була заснована в 2013 рік. Він донині є значущою фігурою в місцевому криптовалютном співтоваристві і займає позицію члена ради директорів управляючої криптовалютными активами фірмі Bitcoin Suisse Ag.

Він вважає, що в середньостроковій перспективі проекти первинного розміщення токенів (ICO) помітно зміняться, так як зараз інвестори в такі стартапи не мають практично жодних прав, і часто виступають просто донорами. Тому важливим стане захист прав інвесторів і для цього чудово підходять токени-акції, які набагато жорсткіше регулюються, ніж ICO.

«Я б сказав, що платіжні та інструментальні токени близькі до зникнення», — заявив Мейссер.

Люціус Мейссер зазначив, що виключає з цього визначення деякі стейблкоины, які, завдяки своїм децентралізованим алгоритмами, можуть розглядатися як платіжні або інструментальні токени. Він взагалі виділив стейблкоины в окремий вид криптоактивов і підкреслив, що вони стануть стовпом індустрії блокчейна.

«Стейблкоины стали передумовою для того, щоб звичайні компанії змогли перевести свої активи на блокчейн. Якщо вони випускають облігації або акції, то роблять це в доларах США, євро або швейцарських франках, адже саме в цих валютах вони проводять розрахунки», — зазначив Мейссер.

Також представник швейцарської блокчейн-асоціації підкреслив, що банки країни дуже бояться ризиків і тому не входять в індустрію блокчейна.

Нагадаємо, що наприкінці минулого року уряд Швейцарії анонсувало
новий законодавчий підхід до регулювання блокчейна в офіційному звіті. У документі визнається, що технологія є одним з найбільш важливих недавніх подій для фінансового сектора у стимулюванні економіки країни.

З іншого боку, Мейссер забуває про труднощі, пов’язані з виведенням на ринок токенів-акцій. На відміну від ICO, для організації якого і покупки квитків не потрібно ніяких юридично значимих дій, емітент токена-акції зобов’язаний пройти реєстрацію у біржового регулятора країни, внести забезпечення і дотримувати вимоги, що пред’являються до емітентів класичних цінних паперів. Крім того, покупцям таких токенів необхідно робити всі кроки, аналогічні відкриття брокерського рахунку на фондовій біржі. А в деяких країнах, наприклад, США, купівля квитків-акцій доступна тільки професійним учасникам ринку, що фактично закриває їх для дрібних приватних інвесторів. Тому, випуск, покупка і продаж квитків-акцій стають більш трудомістким і дорогим процесом для обох сторін, а також помітно обмежують географію та юрисдикції продажу квитків.