Силуанов проти Кудріна: Хто швидше пустить Росію на дно

Глобальна криза скоро покладе кінець демагогічним спорів в уряді Медведєва

У фінансовому блоці уряду РФ позначився невеликий розкол. У поглядах розійшлися перший віце-прем’єр, міністр фінансів Антон Силуанов і голова Рахункової палати Олексій Кудрін.

Суперечка вийшов з-за оцінки темпів економічного зростання. Виступаючи на Московському фінансовому форумі, Силуанов спрогнозував зростання економіки РФ у 2020 році на рівні 2%. Це цільовий показник і в його відомстві не міняють, підкреслив перший віце-прем’єр. На його думку, стимулюючий вплив на зростання надасть розгортання механізмів, спрямованих на досягнення цілей національних проектів, а також Фонд національного добробуту (ФНБ).

Зі свого боку, присутній на заході Кудрін назвав 1,3% зростання економіки в наступному році «стелею». Він зазначив, що закладених в нацпроекти коштів недостатньо, щоб розігнати економіку до цільових 3%.

Але в ключовому пункті між вчителем і учнем — Кудріним і Сілуановим — розбіжностей немає: гроші від експорту енергоносіїв потрібно складати в кубушку, а не інвестувати в російську економіку.

Так, Силуанов розповів, що на Мінфін чиниться тиск з-за зростання профіциту і ФНБ. Відомство дорікають: «Чого ви сидите на грошах і не витрачаєте?»

Але, як в черговий раз пояснив перший віце-прем’єр, саме кубушка — правильна стратегія напередодні кризи.

«У момент все швидко піде, якщо погіршиться ситуація з цінами на енергоносії. А це може бути. Як буде розвиватися тема з ОПЕК? Зі сланцевої здобиччю? І що, нам потрібно відігравати назад, підвищувати податки?» — сказав Силуанов.

Свій погляд на ситуацію озвучив на Московському форумі і столичний мер Сергій Собянін — закликав переглянути існуючі підходи до оцінки економічного зростання.

«У нас економіка не труб, не нафти і газу і якихось абстракцій, а економіка людини. Сучасна економіка — економіка людини, ми повинні міряти через людину. Мені здається, що треба переглянути підходи взагалі до того, що відбувається», — зазначив він.

Головним критерієм Собянін назвав людський капітал. Також, за його словами, «будь-яка криза — це внутрішній зміст людини». «Людина вірить в розвиток країни і економіки, або не вірить. Якщо не вірить, значить, це криза. Якщо вірить — значить, кризи немає. Криза в головах», — філософськи підсумував Собянін.

Страшенно важко сперечатися, що головне в сучасній економіці — людський капітал. І що лише шляхом його примноження можна витягнути Росію з цього болота. Ось тільки такий шлях передбачає докорінну перебудову соціальної політики — те, проти чого де-факто виступає і сам Собянін, і «Єдина Росія», і ключові міністри уряду.

Саме тому на освіту та охорону здоров’я в нашій країні витрачаються жалюгідні крихти — 4,7% і 3,7% всіх видатків бюджету відповідно. Зате ростуть асигнування на утримання силовиків за статтею «національна безпека і правоохоронна діяльність», та витрати на утримання 5-мільйонного апарату чиновників, кількість якого вже перевищила масштаби СРСР. Плюс зростають витрати на пропаганду — влітку стало відомо, що «Перший канал» отримати додатково 3,413 млрд. рублів з бюджету — на промивку мізків населення.

На ділі, Кремль втратив шанс розвинути економіку в «жирні нульові», коли бюджет розпухав від нафтогазових доходів. А тепер — пізно. Тому Силуанов може скільки завгодно сперечатися з Кудріним про частках відсотків у прогнозах, а Собянін — міркувати про людському капіталі: в рамках діючої системи влади це нічого не змінить.

Між тим, хмари на обрії згущаються. Провідні аналітики єдині в думці, що попереду світ чекає найжорстокіша глобальна криза. І якщо не вжити екстрених заходів, що Росія вийде з нього досить пошарпаної.

— Спори про темпи зростання РФ скоро закінчаться самі собою — погіршення ситуації у світовій економіці стане настільки явними, що буде не до суперечок, — вважає президент Союзу підприємців і орендарів Росії Андрій Бунич. — В момент серйозного катаклізму вся обстановка зміниться, і цей момент не за горами. Інша справа, при нинішньому курсі — без кардинальної зміни структури економіки, зокрема, фінансової системи — Кудрін прав: більше 1% зростання економіки РФ не вичавити.

При цьому, зараз наша економіка знаходиться ще в непоганому стані. На світовому ринку енергоносіїв хороша кон’юнктура, Росія ніскільки не обмежена в експорті, плюс в країні спостерігається бум споживчого кредитування — люди у нас живуть в борг.

Але ніяких резервів зростання в нинішньому варіанті не проглядається. Кудрін правильно говорить: національні проекти не матимуть ніякого практичного вплив на прискорення економіки.

Навіть найбільші оптимісти вважають: при повному виконанні нацпроектів ВВП Росії додасть всього 0,5%. Національні проекти вийшли з федеральних цільових програм, і де-факто фінансуються на гроші бюджету. Ніяких нових грошей в нацпроектах немає, і дивно було б сподіватися, що від перейменування цільових програм в нацпроекти з’явиться економічне зростання.

— Собянін вважає, що треба робити ставку на людський капітал…

— Це банальності: звісно, людський капітал важливий. Але ще важливіше відповісти на питання: якими шляхами відбудеться поява цього капіталу, його розвиток, а головне — його трансформація в економічні проекти, в бізнес? Що потрібно для цього, яка соціальна та економічна інфраструктура, яка повинна бути система мотивації, які інвестиційні можливості повинні відкритися?

Просто говорити, що треба вкладатися в людський капітал — означає просте перерозподіл між статтями бюджету: трохи більше вкладати в освіту і охорону здоров’я. Проблема лише в тому, що в рамках нинішнього курсу це не принципово: сильно більше на освіту і охорону здоров’я не витратять, а те, що витратять, все одно віднімуть у розділу «національна економіка», і без того урізаного донезмоги.

Біда в тому, що у нинішніх керівників взагалі немає чіткого розуміння: до чого прагнути, куди йти. Вони підтримують міфічну стабільність, але виключно в короткостроковому плані.

— А як же ФНБ — «кубушка», за наповнення якої виступають і Кудрін, і Силуанов? Ми можемо протриматися в кризу на запасах?

— Ці запаси не такі великі. Раніше, до кримських подій, що Росію в світі кредитували значно більше, зараз же кредитують лише в обсязі наших золотовалютних резервів — і не більше того.

Це означає, що нинішні резерви так чи інакше підуть на погашення зовнішніх боргів. Тому розраховувати на ці гроші не доводиться.

Крім того, у найближчій перспективі нашим банкам доведеться потихеньку припиняти роздавати кредити населенню — це стає небезпечним. І це також буде гальмувати економічне зростання.

— Коли ситуація у світовій економіці почне грати проти нас?

— У 2020 році відбудуться значні зміни на енергетичному ринку: США добудують необхідну інфраструктуру, і отримають можливість різко наростити нафтовий експорт. Це призведе до надлишку пропозиції на ринку, і ціни на енергоносії будуть падати.

Крім того, у світовій економіці буде ширитися рецесія. Вона де-факто вже почалася в Європі, в тому ж напрямку рухаються США і Китай, де економіка сповільнюється. В результаті, світова економіка буде йти до негативних темпів зростання.

В таких умовах, щоб підтримати ціни на нафту, США можуть почати витіснити Росію з енергетичного ринку — як вже витіснили з нього Венесуели та Ірану.

Швидше за все, поєднання цих несприятливих факторів ми побачимо вже скоро.

— Що в цьому випадку буде робити наш уряд?

— У кабміну немає розуміння, що робити навіть в хороших умовах. Про те, що робити в поганих умовах, члени уряду взагалі воліють не думати. На мій погляд, вони живуть за принципом героїні «Віднесених вітром» Скарлетт о’хара: «Я не буду думати про це (або) зараз — це дуже неприємно. Я подумаю про це завтра».

— Моя точка зору спочатку ближче до актори, але я серйозно розходжуся і з ним, і з Сілуановим, — зазначає провідний експерт Центру політичних технологій Микита Масленніков. — Теоретично можливо, звичайно, щоб темпи зростання РФ в цьому році були близько 2% ВВП. Для цього можна повторити сценарій 2018 року — активно профінансувати державне замовлення, і розширити оборонне замовлення. Але такий статистичний зростання буде вкрай нестійким. Ефект вийде рівно такий же, як у минулому році: в кінці року зростання 2,3%, за підсумками першого кварталу наступного року — ВВП в негативній зоні.

Але справа, можливо, до цього і йде. За підсумками восьми місяців 2019 року касове виконання бюджетних витрат склало трохи більше 42%. На думку прем’єра Дмитра Медведєва, що залишилися 58% витрат повинні надійти в економіку в останні чотири місяці поточного року. На професійній мові це називається бюджетною емісією, яка природно веде до розгону інфляції.

У підсумку, в першому кварталі 2020 року ми, швидше за все, повторимо вічну історію російської економіки — додатково обмежимо потенціал її зростання.