Sport.ua розповідає про Вільнев-Аске – місті, в якому збірна України стартує на Євро-2016
Взагалі-то офіційним містом, яке приймає чемпіонат Європи, вважається Лілль. Проте стадіон «П’єр Моруа», на якому пройдуть матчі Євро-2016, знаходиться в Вільнев-Аске. Фактично це передмістя Лілля, але формально – самостійна адміністративна одиниця. У 70-х роках минулого століття намагалися «приєднати» містечко до мегаполісу, але щось не вийшло. Тому і ми не будемо описувати пам’ятки Лілля, а зупинимося саме на Вільнев-Аске.
У лютому 1970-го було прийнято рішення об’єднати три селища поблизу Лілля –
Аск, Аннапп і Флер – в один. Над назвою довго не думали: «Вільнев – це» Нове село», або «Новосілки». А ось другу частину назви комуна отримала в честь Аска. Село Аск для Франції стала чимось на зразок Хатині для жителів повоєнного СРСР, а саме – символом звірств німецьких фашистів.
Перед Другою світовою Аск, який знаходився якраз між Ліллем і франко-бельгійської кордоном, на перетині автомагістралі і залізниці, налічував 3500 жителів. Це був важливий транспортний вузол. Ближче до кінця війни багато французи вступили в ряди Опору. У тому числі – і мешканці Аска. У квітні 1944-го вони зробили спробу теракту: з Німеччини прибував поїзд з бійцями дивізії Гітлерюгенд. 400 солдатів і близько 60 одиниць бронетехніки прямували в Нормандію для зміцнення оборони. Партизани вирішили висадити у повітря залізничні колії, але особливої шкоди заподіяти не змогли – рейки були пошкоджені, але жоден німецький солдат не постраждав (сталося це 1 квітня о 22:45). Тим не менш, 25-річний командир ешелону, оберштурмфюрер Вальтер Гаук віддав наказ заарештувати все чоловіче населення Аска. Деякі французи намагалися чинити опір – їх вбивали на місці, попутно грабуючи квартири. Решту зібрали на площі і холоднокровно розстріляли. О 02:00 поїзд відновив рух. В Аске в ту ніч були вбиті 86 чоловіків у віці від 15 до 75 років, ще 10 зуміли вижити після отриманих поранень. Жорстока розправа викликала шок французів. На похороні загиблих зібралася 20-тисячний натовп, в Ліллі пройшов страйк – антивоєнна маніфестація об’єднала 60000 робітників. І саме через «Акского кровопролиття» у назві нової адміністративної одиниці до «Вильневу» вирішили приєднати «Аск».
Сьогодні Вільнев-Аск – це, як кажуть самі французи, «зелений технологічний парк». У місті розташовані 2 великі університети – Університет науки і технологій Лілль-1 і гуманітарний Лілль-3 імені Шарля де Голля. У першому навчаються 19600 студентів, у другому – 23000. Так що кількість жителів Вільнев-Аска –
62000 осіб – у розпал навчального року значно зростає. І не дивно, що саме тут з’явилося, наприклад, перше в світі т. н. «автоматичне метро». Це якийсь гібрид автобуса й метро. Від автобуса в ньому – пневмошины. А так склад рухається за спеціальним шляхами, двері в ньому відкриваються автоматично, але найголовніше – у кабіні немає машиніста. Поїзд управляється дистанційно. Розроблена технологія в Університеті Лілль-1, а перший поїзд почав курсувати між Вільнев-Аском і Ліллем ще в 1983-м. Зараз подібні лінії автоматичного метрополітену працюють в Парижі, Тулузі і Ренне, а за межами Франції – наприклад, в італійському Турині та південнокорейському місті, популярному серед любителів «гри в міста» – Ыйджонбу.
Крім того, Вільнев-Аск з-за близькості до кордону з Бельгією популярний серед багатьох транснаціональних компаній. У місті розташовані офіси багатьох підприємств. Наприклад, тут базується керівництво таких фірм, як «Бондюель» (овочеві консерви; тільки в Україні офіційно на компанію працюють майже 10000 співробітників), «Кофідіс» (фінанси; компанія в 1997-му створила професійну велокоманду, що бере участь в Гранд Турі); «Декатлону» (спортивні товари; 70000 співробітників по всьому світу, минулорічний оборот – більш 9 млрд євро). А відкритий у 2004-му
гіпермаркет Auchan став на той момент найбільшим торговельним центром у Франції, розташованому на північ від Парижа.
В місті є 2 лінії вже згадуваного «автоматичне метро», одна з яких пов’язує Вільнев-Аск з Ліллем. Кілька з 44-х автобусних маршрутів Лілля також пролягають по території Вільнев-Аска. Трохи північніше міста проходить трамвайна лінія Лілль – Рубе. Також в Вільнев-Аске є три залізничні станції, від яких можна за 10 хвилин дістатися на будь-який з двох залізничних вокзалів Лілля («Лілль-Європа» або «Лілль Фландрія), а можна виїхати до сусідньої Бельгії – у Монс або Шарлеруа.
А ось особливими пам’ятками Вільнев-Аск похвалитися не може. Хіба що можна відзначити Музей сучасного мистецтва метрополії Лілля (ЛАМ), який знаменитий не тільки роботами Пікассо і Модільяні, але і найбільшою у Франції колекцією в стилі Ар брют (картини, малюнки і скульптури, створені маргіналами – душевнохворими, інвалідами, в’язнями тощо).
Зате місто по праву вважається спортивним. Близько 12% міського бюджету (а він становить понад 100 млн євро!) спрямовується на спорт. 21700 жителів міста (фактично – кожен третій) перебувають у спортивних клубах. На території Вільнев-Аска розташовані 2 басейни, 2 регбійних і 15 футбольних майданчиків, 17 муніципальних спортзалів (а також 8 університетських), 29 спортивних майданчиків, 2 тіра, 2 поля для гольфу, 12 тенісних кортів і 30 км бігових доріжок. Цифри для нас, прямо скажемо, фантастичні.
Список професійних клубів Вільнев-Аска також вселяє повагу. У вищому дивізіоні чемпіонату Франції з регбі серед жінок бере участь «Метрополь», і бере участь непогано – в цьому році регбистки вп’яте стали чемпіонками країни. Жіночий баскетбольний «ЕСБ Вільнев-Аск» – один з найсильніших клубів Франції: у минулому сезоні команда виграла Єврокубок, в нинішньому дійшла до фіналу. Місцеві «Вікінги» грають у другому французькому дивізіоні по американському футболу. Чоловічий гандбольний «Метрополь» виступає в п’ятому по силі дивізіоні Франції. Відразу три футбольні клуби виступають в регіональній лізі Нор-Па-де-Кале.
Ну і, зрозуміло, в місті є дві спортивні арени.
«Лілль ” – ” Метрополь», відкритий 40 років тому, у травні 1976-го, спочатку вміщував 35000 глядачів. Він був побудований за проектом архітектора Роже Тайибера, що раніше, до речі, проектував знаменитий «Парк де Пренс». Арена призначалася для проведення футбольних та регбійних матчів, а також для змагань з легкої атлетики. Після реконструкції у 2004-му стадіон вміщує 21650 глядачів (на футбольних поєдинках – 18150). З 2004-го по 2012-го був домашньою ареною футбольного, а з 2012 – регбійного клубу «Лілль».
Але головна спортивна арена міста – безумовно, «П’єр Моруа». Відкритий у серпні 2012-го, стадіон спочатку називався «Гран Стад Лілль Метрополь». Проте вже в наступному році був перейменований на честь П’єра Моруа, мера Лілля в 1973-2001-му і прем’єр-міністра Франції у 1981-1984 роках, померлого в 2013 році.
Спроектував стадіон П’єр Ферре, що раніше брав участь в розробці спортивних арен у Франції, Японії, Кореї та Єгипті. У лютому 2010-го стало відомо, що Франція прийматиме Євро-2016,а вже в березні почалися роботи на місці майбутньої арени. Загальна вартість проекту склала 618 млн євро, при цьому власне стадіон обійшовся у 282 млн. Інші кошти пішли на супутні об’єкти (паркування, готелі, ресторани), а також на доведення всього комплексу до необхідних стандартів сейсмостійкості (під цю справу виклали цілих 96 млн євро – в 2011-му як раз стався найсильніший землетрус в історії Японії, весь світ тоді стежив за подіями на АЕС «Фукусіма-1»). Будувала стадіон фірма Eiffage, третя найбільша будівельна компанія Франції. Що цікаво, раніше вона займалася в основному будівництвом доріг і мостів, але все одно арена вийшла що треба. У «П’єра Моруа» розсувний дах і висувне покриття, що дозволяє перетворити футбольний стадіон практично в палац спорту, тобто ця арена – багатофункціональна.
Наприклад, в 2014-му тут грали фінал Кубка Девіса. За тенісним протистоянням Франції і Швейцарії стежили 27432 вболівальника – це рекорд відвідуваності поєдинків для даного турніру. А в минулому році на стадіоні проходили матчі Євробаскету. За зустріччю збірних Іспанії та Литви на «П’єра Моруа» спостерігали 27372 глядача – це європейський рекорд відвідуваності баскетбольних матчів. Брала арена і концерти – від Ріанни і Depeche Mode до класичних виконавців на кшталт «Національного оркестру Лілля».
Але основне призначення стадіону – це домашні матчі футбольного «Лілля». На футбольних поєдинках місткість– 50157 людина. Рекорд був встановлений 2 роки тому – збірна Франції в товариському матчі розгромила Ямайку (8:0) під овації 49257 фанів. Також відомо, що якщо Франція виграє заявку на проведення Олімпіади-2024, на «П’єра Моруа» пройдуть матчі футбольного турніру.
«П’єр Моруа» прийме 6 поєдинків Євро-2016:
12/06, 22:00. Група С. Німеччина – Україна.
15/06, 16:00. Група Ст.
Росія – Словаччина.
19/06, 22:00. Група А.
Швейцарія – Франція.
22/06, 22:00. Група Е.
Італія – Ірландія.
26/06, 19:00. 1/8 фіналу.
01/07, 22:00. 1/4 фіналу.
Thanks!
Our editors are notified.