Насправді виступ Мерилін Монро зайняло від сили 30 секунд, але глядачам здалося, що воно тривало вічність. Голос – переривчастий, трохи хриплуватий, з придихом, і повне враження того, що жінка на сцені наодинці з коханою, визнається в щось дуже інтимне. І це неймовірне сукню… Здавалося, що Мерилін Монро гола, і її тіло світиться.
Вечір 19 травня 1962 року в самому серці Манхеттена в нью-йоркському «Медісон-сквер-гарден». В той день тут проходив захід по збору коштів для демократичної партії, приурочене до 45-річчя президента Джона Фіцджеральда Кеннеді. Правда, сам день народження настане лише через 10 днів, але політичні і грошові інтереси традиційно вище таких дрібниць. На гала-концерт прийшло 15 тисяч глядачів, брало участь, крім Монро, безліч знаменитостей, але вона, за загальним переконанням, нахабно вкрала у них шоу.
Вже на наступний день преса і телебачення тільки її виступ і обговорювали. Аналітика була всебічною. Придыхание в голосі якраз в середині фрази «Happy Birthday… Mr. President» напевно з’явилося тому, що Мерилін зазвичай запізнилася і бігла на виступ з усіх ніг… Легка хрипота – від того, що вона заметушилася, не знайшла вхід на сцену, перенервувала… Плаття виявилося таким відвертим тому, що актриса страшно недолуга, і не подумала про статус заходу… Близькі ж Мерилін стверджували, що це повна нісенітниця – виступ було продумано до дрібниць. Вона поставила на карту все – і програла.
Щось повинно трапитися
«Я хочу, щоб ви створили по-справжньому визначна сукню, сліпуче, єдине у своєму роді. Плаття, яке може носити тільки Мерилін Монро!» – так актриса сформулювала свої побажання модного голлівудського дизайнера Жан-Луї. Вона знала, що твори Жана коштують недешево, а у неї зараз не найкращий період, в тому числі і фінансовий. Але їй потрібен був тільки цей фантастичний француз – модельєр, який зробив блискучу кар’єру в Голлівуді, неодноразово номінований на «Оскара» за кращий дизайн костюмів і не так давно все ж виграв головний американський кіноприз. Та навіть не в цьому справа. Мерилін очей не могла відвести від концертних суконь, створених Жаном для Марлен Дітріх. Одне з них було нереально прекрасним, і їй потрібно таке ж… тільки інше – ще краще!
Жан-Луї був справді талановитим, і відмінно знав, що потрібно: прославити феноменальну сексапільність Монро, змусити глядачів зійти з розуму, але все-таки дотриматися рамки пристойності. Голлівудські діви не раз ставили перед дизайнером таке завдання, і він завжди справлявся з нею. Проте француз навіть не міг припустити, що плаття, яке він зробить для Мерилін, стане найвідомішим його творінням. Воно було зшито з декількох шарів найтоншого маркізету тілесного кольору і вручну розшита двома з половиною тисячами мерехтливих стразів. Сукня ідеально повторювало лінії дивовижного тіла Монро. Ера стретч-тканин ще не настала, і актрису буквально «вшивали» в наряд, підганяючи його по фігурі. Цим досягався ефект оголеного тіла, до того ж надіти під сукню білизна було просто неможливо. Однак правила пристойності порушені не були. Марі Ірвін, візажистка Монро, яка провела весь день перед виступом у будинку актриси, говорила: «Там був не один шар тканини. Кожен з них прозорий, але крізь усі шари нічого не можна було побачити».
Марі зізналася, що зробити Мерилін мейкап не склало особливих труднощів: «У неї була приголомшлива шкіра. Правда, вона використовувала накладні вії – я завивала і готувала їх заздалегідь. Вона ніколи не просила зробити їй сексуальний образ. Навіщо? Він завжди був сексуальним». А от психологічний стан актриси візажиста не сподобалося: «Поки я накладала макіяж, вона висіла на телефоні, була дуже засмучена. Сказала, що студія 20th Century Fox погрожує відсторонити її від фільму «щось повинно трапитися» за те, що вона перервала зйомки для виступу на дні народження президента».
Коли через два тижні Монро звільнили зі студії, Марі згадала той день. Вона щиро переживала за Мерилін. Це звільнення було так недоречно. На сукню актриса потратила12 тисяч доларів – шалені на той час гроші навіть для концертного вбрання. Та ще й купила п’ять квитків (не менше тисячі доларів кожен) на захід, де стала цвяхом програми! А все тому, що вона неодмінно хотіла потрапити на афтепаті, але боялася, що її не запросять. За умовами благодійного гала-концерту п’ять квитків гарантували участь у вечірці. Мерилін була просто одержима цим концертом, ніби там і справді щось повинно було трапитися.
Ціна питання
Точної відповіді, скільки тривав їхній роман, не існує. Хто з біографів актриси стверджує, що зв’язок Мерилін Монро і Джона Кеннеді тривала близько двох років. Інші наполягають, що пристрасть спалахнула лише за три місяці до історичного виступу в «Медісон-сквер-гарден». В одному сходяться всі – роман між актрисою і президентом безпосередньо пов’язаний з найвідомішою інтерпретацією хіта Happy Birthday, яку обговорюють вже 53 роки. Писали, що це було визнання в любові зі сцени, що таким чином актриса намагалася повернути охладевшего до неї президента.
Найбільш обізнані біографи – агенти спецслужби охорони президента – стверджували, що роману і зовсім не було: стосунки Джона і Мерилін зводилися до єдиного уїк-енду в Палм-Спрінгс в березні, за два місяці до дня народження Кеннеді. За їх словами, для президента головна блондинка країни стала просто однією з багатьох, адже він був відомим ловеласом.
Друг сім’ї Кеннеді, сенатор Джордж Сматерс, говорив, що після цього актриса не давала президентові спокою нескінченними телефонними дзвінками: не могла змиритися з тим, що її просто використали. Ну і ображена була серйозно. Джон Кеннеді зізнався Сматерсу, що ляпнув необдумано на побаченні: «Ти не з того тіста, з якого роблять перших леді, Мерилін» – і тоді дівчина задихнулася від обурення.
Що вона хотіла йому довести тим травневим ввечері в «Медісон-сквер-гарден»? Що вона краще за всіх на світі і заслуговує любові? А може, вона просто мстила Кеннеді, троллила, довівши виконання вітальної пісні практично до рівня пародії? Адже Мерилін, всупереч іміджу екранної дурки, була розумна і освічена. Правди вже не дізнатися. Монро померла через два з половиною місяці від передозування барбітуратів і не залишила мемуарів. Останні тижні її життя були важкими: конфлікт з кіностудією, неймовірне самотність, обмануті надії і прогресуюча депресія. А через півтора року в Далласі вбили президента Кеннеді.
Сукня надовго пережило їх обох і стало останнім концертним вбранням, у якому богиня сексапільності запам’ятався публіці. У 1999-му його продали на аукціоні в Нью-Йорку за 1 267 500 доларів – суму донині рекордну для лота з приватного гардеробу.
Thanks!
Our editors are notified.