Я не диктатор – безсмертні цитати Лобановського

6 січня виповнилося ьы 77 років з дня народження видатного радянського і українського тренера, легенди київського Динамо Валерія Васильовича Лобановського.

Факти ICTV пропонують згадати найвідоміші вислів великого Метра, які, мабуть, ніколи не згаснуть у тимчасовій рутині.

Я не визнаю моди. Я визнаю тільки те, що розумно.

Тренер зобов’язаний вчитися все життя. Як тільки перестав вчитися – перестав бути тренером. Час не обдуриш.

Не можна працювати без живого інтересу. Особисто я беруся за нову роботу тільки тоді, коли переконуюся, що маю бажання їй займатися.

Критикувати не тільки можна, але і потрібно. І якщо критика конструктивна, якщо в ній є якесь раціональне зерно, то вона йде тільки на користь тим, кого критикують.

Компромісами справі не допоможеш: потрібно піти на ризик сьогодні, бо завтра, можливо, ризикувати вже буде нічим.

Життя гравця футбольної команди майстрів аскетична, яка свідомо уникає маленьких життєвих спокус.

Необхідно, щоб кожен перейнявся ідеєю так, ніби це вигадане ним самим.

Все залежить від того, куди ці долари вкладаються. Можна їх витратити, а можна пустити на розвиток футболу, на виховання своїх гравців, створення власної матеріально-технічної бази.

Бути тренером значно складніше, ніж гравцем. На полі ти керуєш тільки м’ячем, а біля бровки ти керуєш людьми.

Тренер не може формувати схему гри, виходячи з наявних футболістів. Це безглуздо й безперспективно. Прогрес футболу можливий тільки тоді, коли тренер заздалегідь представляє модель гри і свідомо підбирає під неї виконавців.

Тренер – це творча особистість. А творча особистість має право на помилку.

Ще в молодості я привчив себе ніколи не виставляти напоказ власні переживання.

Гра забувається, а результат назавжди залишається в історії. Сенс футболу в результаті.

Достоєвський говорив, що категоричність суджень властива невігласам. У тому числі і тому я намагаюся нікому нічого не нав’язувати.

Часто кажуть, що та чи інша ідея належить Лобановському, мовляв, Лобановський придумав. А я ніколи нічого не придумував, я тільки вчився, вчився і вчився.

Намагатися скопіювати якийсь ідеал – заняття марне. Випередження – ось єдиний сенс роботи.

Мене часто називають диктатором. Я категорично з цим не згоден. Диктатор – це той, хто готовий наказувати, не вдаючись у міркування опонента. Я ж завжди пропоную гравцям оскаржити мої пропозиції.