Архивы Новини криптовалюта

В последнее время все чаще произносится слово «криптовалюта» и, несмотря на то, что около 40% населения России знают, что это такое – у них есть только отрывочная информация и исключительно в контексте положительного восприятия, рассказала руководитель рабочей группы Госдумы по оценкам риска оборота криптовалюты Элина Сидоренко. «Люди слышат о том, что человек вложил деньги и получил 30 тысяч процентов прибыли. В результате возникает желание отдать туда последнее. Летом 2017 года был серьезный скачок цен на криптовалюты, особенно на биткоины. И в Москве был зафиксирован факт – люди снимали свои сбережения, в среднем эта сумма составляла около $30 тысяч, и покупали за них криптовалюту: очередь на покупку биткоинов в основных нелегальных обменниках была расписана на два месяца вперед», – сообщила она. По мнению Сидоренко, криптовалюта – это высокорисковый инструмент, который не гарантирует никакого роста, поскольку он находится вне правового поля и обладает высокой волатильностью. «У нас наблюдается перекос: одни федеральные телеканалы рассказывают, что криптовалюты – это очень интересный новый выгодный бизнес, а другие – что категорически нельзя в них вкладываться, потому что это финансовые пирамиды. В результате у людей возникает однозначный позыв: «Меня хотят остановить потому, что это очень выгодный процесс и я должен в нем участвовать». Поэтому, наоборот, в этом варианте критика ICO и криптовалют приводит к тому, что люди начинают сюда устремляться, – подчеркнула она. – Целесообразно заниматься не только технологическим просвещением, но и юридическим, и финансовым». То, что громких дел о мошенничестве по продаже биткоинов нет Сидоренко объяснила отсутствием в России правового статуса криптовалюты. «Пока не определено, что это такое – деньги, товар или иное имущество, всегда будет проблема с квалификацией данных действий. Мошенничество подразумевает хищение чужого имущества. Поскольку сейчас в статье 128 ГК не определен статус криптовалют, то попросту не получается статус хищения имущества – его как такового нет. Российская правовая модель ориентирована на то имущество, которое в результате у человека было изъято. И в этой ситуации мы не можем доказать это имущество, а в результате и само мошенничество», – сообщила Сидоренко, выразив опасение крахов ICO. По её словам, криптовалюта – это код, стоимость которого определяется только информацией о нем: цена будет зависеть от того, какую информацию СМИ принесут нам завтра. «Однако срок эмиссии криптовалюты начнет подходить к концу. Тогда, поскольку ее стоимость растет вместе с популярностью ее производства, она может рухнуть, потому что в этот момент станет неинтересной. Но может произойти обратное: отношение к криптовалюте станет таким же, как к редким металлам. Это будет закрытая среда, которая какое-то время будет оцениваться по принципу слитков золота. Только потому, что ее эмиссия на тот момент будет закончена или подойдет к концу», – считает Сидоренко. Она допускает, что это могло бы сейчас стать хорошим вложением, при уверенности, что все будет происходить именно так. «Если посмотреть на события последних нескольких лет и динамику криптовалют, мы увидим, что на любую положительную новость о регуляторике криптовалюты в какой-то стране она реагировала ростом как минимум на 20%», – напомнила она и привела в пример как на стоимости биткоина отразилось объявление Китая о запрете ICO. Однако, по мнению Сидоренко, это обявление – отвлекающий шаг, и через некоторое время Китай объявит о качественно новом прорыве в области этой технологии и полностью поставит ее под государственный контроль (аналогичсно биржевому обороту криптовалют). Говоря о криптобиржах, Сидоренка подчеркнула невозможность контролировать ход торгов из-за отсутствия правововой регуляторики. «Мы не можем говорить о возможности легитимного вмешательства в ход торгов, тем более их остановки. Децентрализация предполагает, что каждый майнер производит некоторую сущность, которую он считает валютой. И каждый считает себя суперброкером, который может торговать на бирже, играть на повышение или понижение. И нет ни одной страны, ни одной организации, которая взяла бы на себя смелость контролировать этот процесс. Тем более его сейчас вообще невозможно контролировать», – считает она. Заявление замглавы минфина Алексея Моисеева о допуске к продаже и покупке биткоинов на Московской бирже только квалифицированных инвесторов Сидоренко назвала неправильно понятым. «СМИ неправильно услышали Моисеева. Минфин сейчас рассматривает идею трансформации, переложения той ситуации, которая существует с иностранной валютой на криптовалюту. Основные торги по иностранной валюте проходят среди профессиональных игроков через биржи, имеющие мощнейшую документацию и профессиональных участников – брокеров. На бирже осуществляется торговля, она устанавливает курс, по которому мы в обменниках можем покупать эту валюту. Возможно, именно эту идею и пытался донести Моисеев в своем выступлении. Сама по себе она может быть очень резонной: мы сможем открыть рынок для легальной криптовалюты и отсеять те потоки, которые подпадают под существующие ограничения ПОД/ФТ (противодействие отмыванию денег и финансированию терроризма). Также мы можем не выстраивать новую инфраструктуру, а попробовать в качестве площадки использовать существующую, хорошо себя зарекомендовавшую», – объяснила Сидоренко. Она одобряет эту идею и подчёркивает, что владельцы криптовалюты при этом никак не пострадают, поскольку и дальше продолжат куплю-продажу на обменных площадках – только не будут иметь допуска к реальной бирже, на которой будет торговаться уже очищенная от рисков криптовалюта. Сидоренка также понимает, что регуляторика не должна душить Биткоин, покольку технологию можно развивать тогда, когда она дает участникам некую легкость, пусть даже при очерченных границах. «Обязательно должен быть вход и выход криптовалюты. Если ты определил правила коридора входа в крипту через фиат – через налоговую регуляторику, закон о фондовых рынках, о национальной платежной системе, – проблем у тебя не будет. Если мы сейчас поставим довольно высокий налог, то люди уйдут в теневой сегмент, потому что для них первоочередным моментом является выгода. Если выгода становится меньше, чем обременение, естественно, ты из этого пространства уходишь. Правовая регуляторика должна быть мягкой, гибкой и ориентированной на то, чтобы Россия стала одной из передовых стран в криптоиндустрии, а не страной, которую будут воспринимать как железный занавес для развития новых технологий», – подчеркнула Сидоренко. Руководитель рабочей группы Госдумы по оценкам риска оборота криптовалюты не отрицает, что криптовалюта используется преступниками – но только в ограниченном сегменте правонарушений. «Утверждения, что криптовалюта часто используется преступниками для финансирования терроризма – заблуждение. Самой ходовой валютой для этих целей был и остается наличный доллар. Применительно к оружию – такая же история. Криптовалюта используется в других преступлениях – развитие «теневого интернета» не могло не привести к популярности в нем криптовалют. Хотя с появлением зачатков регуляторики многие преступники стали отказываться от криптовалюты. Использование криптовалюты для оплаты наркотиков, аккаунтов на порносайтах, для вымогательства преступных доходов, кибератак – за исключением сбыта наркотиков, «крипта» имеет очень опосредованное отношение. Заказные убийства, терроризм, продажа оружия, разбои, грабежи, преступные сообщества – мы там крипту не увидим, только наличные деньги», – рассказала она. Останнім часом все частіше вимовляється слово «криптовалюта» і, незважаючи на те, що близько 40% населення Росії знають, що це таке – у них є тільки уривчаста інформація і виключно в контексті позитивного сприйняття, розповіла керівник робочої групи Держдуми з оцінками ризику обороту кріптовалюти Еліна Сидоренко. «Люди чують про те, що людина вклала гроші та отримав 30 тисяч відсотків прибутку. В результаті виникає бажання віддати туди останнім. Влітку 2017 року був серйозний стрибок цін на кріптовалюти, особливо на биткоины. І в Москві був зафіксований факт – люди знімали свої заощадження, в середньому ця сума становила близько $30 тисяч, і купували за них криптовалюту: черга на купівлю биткоинов в основних нелегальних обмінниках була розписана на два місяці вперед», – повідомила вона. На думку Сидоренка, криптовалюта – це високоризиковий інструмент, який не гарантує ніякого зростання, оскільки він перебуває за межами правового поля і володіє високою волатильністю. «У нас спостерігається перекіс: одні федеральні телеканали розповідають, що кріптовалюти – це дуже цікавий новий вигідний бізнес, а інші – що категорично не можна в них вкладати, тому що це фінансові піраміди. В результаті у людей виникає однозначний позив: «Мене хочуть зупинити тому, що це дуже вигідний процес і я повинен брати у ньому участь». Тому, навпаки, в цьому варіанті критика ICO і криптовалют призводить до того, що люди починають сюди спрямовуватися, – підкреслила вона. – Доцільно займатися не тільки технологічним просвітництвом, але і юридичним, і фінансовим». Те, що гучних справ про шахрайство з продажу биткоинов немає Сидоренко пояснила відсутністю в Росії правового статусу кріптовалюти. «Поки не визначено, що це таке – гроші, товар або інше майно, завжди буде проблема з кваліфікацією даних дій. Шахрайство передбачає розкрадання чужого майна. Оскільки зараз у статті 128 ЦК не визначено статус криптовалют, то просто не виходить статус розкрадання майна – його як такого немає. Російська правова модель орієнтована на те майно, яке в результаті у людини було вилучено. І в цій ситуації ми не можемо довести це майно, а в результаті і саме шахрайство», – повідомила Сидоренко, висловивши побоювання крахів ICO. За її словами, криптовалюта – це код, вартість якого визначається тільки інформацією про нього: ціна буде залежати від того, яку інформацію ЗМІ принесуть нам завтра. «Однак термін емісії кріптовалюти почне підходити до кінця. Тоді, оскільки її вартість зростає разом з популярністю її виробництва, вона може рухнути, тому що в цей момент стане нецікавою. Але може статися і зворотне: ставлення до криптовалюте стане таким же, як до рідкісним металам. Це буде закрита середовище, що якийсь час буде оцінюватися за принципом злитків золота. Тільки тому, що її емісія на той момент буде закінчена або підійде до кінця», – вважає Сидоренко. Вона припускає, що це могло б стати гарним вкладенням, при впевненості, що все буде відбуватися саме так. «Якщо подивитися на події останніх декількох років і динаміку криптовалют, ми побачимо, що на будь-яку позитивну новину про регуляториці кріптовалюти в якійсь країні вона реагувала зростанням як мінімум на 20%», – нагадала вона і привела в приклад як на вартості биткоина відбилося оголошення Китаю про заборону ICO. Однак, на думку Сидоренка, це оголошення – відволікаючий крок, і через деякий час Китай оголосить про якісно новий прорив в області цієї технології і повністю поставить її під державний контроль (аналогичсно біржового обороту криптовалют). Говорячи про криптобиржах, Сидоренка підкреслила неможливість контролювати хід торгів із-за відсутності правововой регуляторики. «Ми не можемо говорити про можливості легітимного втручання в хід торгів, тим більше їх зупинки. Децентралізація передбачає, що кожен майнер виробляє деяку сутність, яку він вважає валютою. І кожен вважає себе суперброкером, який може торгувати на біржі, грати на підвищення або пониження. І немає жодної країни, жодної організації, яка взяла б на себе сміливість контролювати цей процес. Тим більше його зараз взагалі неможливо контролювати», – вважає вона. Заяву заступника глави мінфіну Олексія Моїсеєва про допуск до продажу та купівлі биткоинов на Московській біржі тільки кваліфікованих інвесторів Сидоренко назвала неправильно зрозумілим. «ЗМІ неправильно почули Моїсеєва. Мінфін зараз розглядає ідею трансформації, перекладення тієї ситуації, яка існує з іноземною валютою на криптовалюту. Основні торги по іноземній валюті проходять серед професійних гравців через біржі, мають найпотужнішу документацію та професійних учасників – брокерів. На біржі здійснюється торгівля, вона встановлює курс, за яким ми в обмінниках можемо купувати цю валюту. Можливо, саме цю ідею і намагався донести Моїсеєв у своєму виступі. Сама по собі вона може бути дуже слушною: ми зможемо відкрити ринок для легальної кріптовалюти і відсіяти ті потоки, які підпадають під існуючі обмеження ПІД/ФТ (протидія відмиванню грошей і фінансуванню тероризму). Також ми не можемо вибудовувати нову інфраструктуру, а спробувати в якості майданчика використовувати існуючу, добре себе зарекомендувала», – пояснила Сидоренко. Вона схвалює цю ідею і підкреслює, що власники кріптовалюти при цьому ніяк не постраждають, оскільки і далі продовжать купівлю-продаж на обмінних майданчиках – тільки не будуть мати допуску до реальної біржі, на якій буде торгуватися вже очищена від ризиків криптовалюта. Сидоренка також розуміє, що регуляторика не повинна душити Биткоин, оскільки технологію можна розвивати тоді, коли вона дає учасникам якусь легкість, хай навіть при окреслених межах. «Обов'язково повинен бути вхід і вихід кріптовалюти. Якщо ти визначив правила коридору входу в крипту через фіат – через податкову регуляторику, закон про фондових ринках, про національну платіжній системі, – проблем у тебе не буде. Якщо ми зараз поставимо досить високий податок, то люди підуть у тіньовий сегмент, тому що для них першочерговим моментом є вигода. Якщо вигода стає менше, ніж обтяження, природно, ти з цього простору йдеш. Правова регуляторика повинна бути м'якої, гнучкої і орієнтованої на те, щоб Росія стала однією з передових країн у криптоиндустрии, а не країною, яку будуть сприймати як залізна завіса для розвитку нових технологій», – підкреслила Сидоренко. Керівник робочої групи Держдуми з оцінками ризику обороту кріптовалюти не заперечує, що криптовалюта використовується злочинцями – але тільки в обмеженому сегменті правопорушень. «Твердження, що криптовалюта часто використовується злочинцями для фінансування тероризму, – оману. Самою ходовою валютою для цих цілей був і залишається готівковий долар. Стосовно до зброї – така ж історія. Криптовалюта використовується в інших злочинах – розвиток «тіньового інтернету» не могло не призвести до популярності в ньому криптовалют. Хоча з появою зачатків регуляторики багато злочинці стали відмовлятися від кріптовалюти. Використання кріптовалюти для оплати наркотиків, акаунтів на порносайтах, для вимагання злочинних доходів, кібератак – за винятком збуту наркотиків, «крипта» має дуже опосередковане відношення. Замовні вбивства, тероризм, продаж зброї, розбої, грабежі, злочинні спільноти – ми там крипту не побачимо, тільки готівкові гроші», – розповіла вона. Источник