Матрасник і король

Акценти. Авторська рубрика про футбол

Отже, мадридський фінал Ліги чемпіонів в Мілані. Заголовок намалювався сам собою. Класика Одеської кіностудії: «Галантерейник і кардинал – це сила!» А матраснику з королем слабо?

І не те, щоб так, і не те щоб немає.

У сенсі видовищності, гру врятував другий тайм. У першому було всього два гольових моменти, і обидва в результаті розіграшу штрафних – на 6-й і 15-й хвилинах. Та й то, у другому випадку, завершився взяттям воріт, вболівальники «Атлетіко», яких в Україні стає все більше (ну, люблять у нас вболівати проти сильних і багатих), Вам скажуть, що його засудили.

А знаєте, я не стану сперечатися. Як, втім, і погоджуватися. Можу сказати одне: лайнсмен знаходився в оптимальній позиції. А що і чому він побачив – судити не беруся. Якщо це помилка – тоді такі помилки неминучі, і від них врятують лише відеоповтори. Але, ясна річ, завжди популярнішим буде теорія змови на користь багатих світу цього.

Після перерви пішла справжнє веселощі: обидві команди мали по чотири більш-менш пристойних шансу забити. Такого нерідко і за повний матч не дочекаєшся.

Але от, пішли екстра-тайми, і заснути напередодні мого трудового неділі завадило лише очікування пенальті. Хоча, по-хорошому, до них можна було б перейти вже після 94-ї хвилини, коли Роналду втратив останню можливість вирішити все в грі.

А післяматчеве «спортлото» – то вже таке. На любителя полоскотати нерви. Треба ж якось, на худий кінець, визначити: кому Кубок віддавати? На жаль, гра залишилася вже позаду – в лотерейної серії вихолощує її гола інтрига, суть якої найчастіше лише в тому, хто першим здригнеться. У ній визначається не найсильніший, а, в кращому випадку, хладнокровнейший.

Розуміння цього приходить до нас з віком. Чим старше ти стаєш, тим менше задоволення відчуваєш від серії 11-метрових ударів, тим менший інтерес до неї відчуваєш. Зрозуміло, якщо ти не застряг у розвитку. Бо це не гра в футбол, а механічна приставка до неї на крайній випадок.

Разом з тим, вважаю перемогу «Реала» закономірною. Бо рахунок 1:1 виглядав абсолютно логічним на середину другого тайму (коли на табло, до речі, було ще 1:0). У час, що залишився же час, «королівські» могли забити ще чотири рази, тоді як у «Атлетіко», крім голи, особливо згадати нічого.

Це моя особиста думка. Так само, як і те, що перемоги більш достойний той, хто створює більшу кількість гольових моментів. Елементарний критерій, зрозумілий і прийнятний для більшості любителів гри, яким я є і для яких пишу.

Замість другого голу, який «реалісти» цілком реально награли, вони вимучили свій тріумф в додатковому змаганні на виконання стандартних положень.

При цьому рахунок особливо небезпечних епізодів біля воріт в грі дорівнює – 3:3. Але я би врахував, крім них, ще два моменти у Роналду і по одному – у Бензема і Бейла. А також промах Сауля – у «Атлетіко». Це були цілком забивні моменти.

«Реалу» двічі по-крупному пощастило. Не прийми на себе поперечина «беланівського» удар Гризманна з пенальті, рахунок зрівнявся б на півгодини раніше – а це вже був би зовсім інший розклад. Ну, і стійка воріт, в яку потрапив Хуанфран з тієї ж «точки», але вже в «лотереї». А після неї залишався тільки вирішальний удар Роналду.

З його обліком, Кріштіану увійде в мою трійку найбільш яскравих особистостей цього, далеко не кращої в його кар’єрі матчу. Якщо говорити про гру в футбол, то не можна не включити в неї і Хмари, з його чотирма сэйвами (і всі мали місце до того, як рахунок зрівнявся).

Кращим ж назву Бейла, особливо славно який додав проблем оборону «атлетів» в дебюті і ендшпілі основного часу: в перші і останні п’ятнадцять хвилин.

А ось гол більше сподобався у переможених. По-перше, тому що з гри, динамічніше. По-друге, тому що чистіше, бесспорнее.

Що я говорив Вам після півфіналів? Що буду вболівати за того, хто більше грати у футбол? Так, як би, обидві команди антифутболом, в моєму розумінні, тут не промишляли. Єдине, мабуть: не хотілося, щоб Сімеоне виграв у Зідана. Але це вже питання особистих уподобань.

Загалом, нормальний фінал вийшов. Не феєричний, але й не нудно-«шаховий». Мучас грасіас обом гідним представникам кращого в Європі футболу.

Ігор Юрич

Источник