Історія найкривавішого в Росії злочинця не забута: ми згадали засудженого Михайла Попкова в 2018-му у зв’язку з його другим довічним терміном, а в 2019-му його ім’я знову виявилося в топі новин завдяки Костянтину Богомолову — режисер збирається зняти серіал про серійного вбивцю. Розповідаємо, чому особистість «ангарського маніяка» досі привертає увагу.
В цьому році Костянтин Богомолов отримав довгоочікуване підвищення, якого в мистецькому середовищі удостоюються лише одиниці, — став керівником Театру на Малій Бронній. Ця робота, звичайно, забирає у режисера чимало часу і сил, однак у своїх численних інтерв’ю він заявляв, що при будь-якому розкладі хоче займатися виробництвом серіалів. Бажання більш ніж логічний — особливо після успіху «Утриманок». І ось 25 липня відеосервіс Start підтвердив ЗМІ, що Богомолов взявся за новий проект — серіал «Хороша людина», в основу якого лягла історія «ангарського маніяка» Михайла Попкова, який оформив розправу над десятками жінок.
Зізнаємося, ми спочатку були вкрай здивовані тим, що кіноробота про найстрашнішому вбивці отримала таке суперечливе назва (за кількістю жертв довічно засуджений Попков «перевершив» широко відомих Андрія Чикатила і Олександра Пічушкіна), однак цьому є пояснення. За словами творців, в новому проекті відеосервісу буде продовжена розробка теми зла, але в новому аспекті. “В “Содержанках” ми досліджували темну сторону соціуму та суспільства, а тут ми певною мірою звертаємося до дослідження темної сторони людини”, — поділився своїми думками Костянтин Богомолов. При цьому рідні та друзі Попкова досі не можуть повірити у відкриту їм правду, згадуючи про душогуба як про «добру людину». Зразковий сім’янин, співробітник МВС… Офіційно за чоловіком числиться 78 вбивств і три замахи. Що ж підштовхнуло Михайла Попкова до жорстоких розправ?
Жах маленького міста
Влітку 1994 року в околицях Ангарська, невеликого міста в Іркутській області з чисельністю населення 267 тисяч осіб, був виявлений обпалений труп молодої жінки. У вбитої впізнали місцеву жительку Ірину Шодорову. Тоді слідчі не надали події належного значення — з однаковою ймовірністю злочин могло бути результатом битовухи або кримінальних розборок. Подібне в ті роки траплялося нерідко.
Однак звірячі розправи над жінками не припинилися: у наступні кілька років у чергову частину відділу міліції Ангарська з лякаючою регулярністю продовжили надходити повідомлення про знайдених тіл.
У ті роки В місцевому УВС працював Михайло Вікторович Попков, який не раз і не два виїжджав на місця злочинів з оперативною групою. Про те, що представник влади особисто розслідував обставини смерті власних жертв, стане відомо лише в 2012-м. Майже 20 років потому. Тільки в 1998-му справи про вбитих в околицях Ангарська жінок об’єднали в одне і визнали серією. Містом поширилися чутки про жорстокого маніяка. На той момент на його рахунку було 24 жертви, проте мало хто розумів, що це число занадто далеко від реальності.
Злочинця цікавили жінки у віці від 18 до 28 років. Зустрічалися й винятки: наймолодшій жертві «ангарського маніяка», за даними джерел, ледве виповнилося 16, самої зрілої — сорок. Багато з них, згідно експертизах, перебували в стані алкогольного сп’яніння. Їх вивозили в ліс, ґвалтували, а потім жорстоко вбивали.
«Міша-Посмішка»
Кілька років справа «ангарського маніяка» не вдавалося розкрити, хоча зрушення були. Зокрема, допомогти знайти злочинця могла його дивом вижила жертва, яка розповіла слідству, що на неї напав співробітник міліції (поліцейськими їх почнуть кликати в Росії пізніше). Цієї інформації, схоже, виявилося недостатньо. Або показаннями просто не повірили.
Євгенія Протасова
Інша постраждала від рук Попкова — Євгенія Протасова — описала подію з нею «Комсомольській правді». У червні 1999 року 18-річна Євгенія посварилася з хлопцем, який під час сварки висадив її з машини. Була ніч, однак майже відразу до дівчини під’їхала іномарка. Сидів за кермом чоловік запропонував підвезти. Зі зрозумілих причин Протасова спочатку злякалася, але, побачивши посвідчення міліціонера, заспокоїлася і погодилася. До будинку вона не дісталася. Завдяки грибникові понівеченої Євгену вчасно знайшли і врятували. «Я почала тікати від нього, зняла туфлі. Але не змогла втекти. Відразу зрозуміла, що він намагався мене вбити. Він, мабуть, почав мене душити. Я цього вже не пам’ятаю», — поділилася Протасова в інтерв’ю. А сім років тому жінка побачила фото зловмисника в новинах і зателефонувала в поліцію.
Встановити особу «ангарського маніяка» змогли тільки в 2012-му з допомогою молекулярно-генетичної експертизи, в ході якої біологічні матеріали (!) 3,5 тисяч підозрюваних (серед них були й колишні міліціонери) порівняли зі спермою, знайденої на тілах убитих. До того моменту Михайло Попков вже не працював в органах. У 2011 році він звільнився, потім почав займатися перепродажем іномарок, сподіваючись, що його ніколи не знайдуть.
23 червня 2012-го Попкова заарештували, на допиті він зізнався у більш ніж 20 вбивствах.
Знали Михайла колеги і друзі не відразу повірили в реальність того, що відбувається, адже чоловік ніколи не показував себе з поганої сторони. Більш того, він був зразковим сім’янином і вкрай доброзичливою людиною, за що отримав два прізвиська — «Міша-Посмішка» і «Міша-Гуинплен» (останнє — в честь героя роману Гюго «Людина, яка сміється»). «Він як дволикий Янус. По суті, в ньому жили два різних людини: вдень — законослухняний громадянин, якого всі знали як Мішу-міліціонера. А з настанням ночі Попков перетворювався в жорстокого звіра, не знає жалю, людяності і співчуття», — розповів РІА «Новости» слідчий з особливо важливих справ Євген Карчевський. Він же відзначав начитаність і товариськість вбивці, його грамотну мову. А ще — трепетну любов до дочки і… непрості стосунки з дружиною.
Шукайте жінку
Михайло Попков охоче співпрацював зі слідством і детально описував скоєні злочини. Так було встановлено, що «на полювання» маніяк вперше вийшов не в 1994-му, як вважалося спочатку, а в 1992-м. Своїх жертв він найчастіше знаходив ввечері біля зупинок або розважальних закладів, коли підробляв таксистом, при цьому робив це у формі — так дівчата з більшою охотою йшли на контакт.
Однією з головних цілей розслідування вже після арешту підозрюваного стало визначення мотиву. Однак у цьому питанні дані джерел різняться. Сам Попков на допиті стверджував, що їм рухало жінконенависництво. За даними деяких ЗМІ, на початку 1990-х чоловік дізнався про зраду дружини Олени, але вирішив зберегти сім’ю, втім, не змирившись з образою. Після цього Михайло оголосив себе «чистильником» і почав вбивати жінок, які, на його думку, вели розгульний спосіб життя. Втім, є свідки, які спростовують наявність у сім’ї «ангарського маніяка» проблем, та й сама Олена Попкова вже після затримання чоловіка відгукувалася про нього виключно добре — мовляв, багато часу проводив з рідними, оберігав дочка, займався спортом, шкідливих звичок не мав. За словами того ж Карчевского, у Михайла була виявлена гомицидомания, тобто його нездоланно тягло до розправ.
Двічі засуджений довічно
У справі Михайла Попкова була проведена колосальна робота: зроблено близько 300 судово-медичних і криміналістичних експертиз, допитано більше двох тисяч свідків. Були доведені 22 вбивства і 2 замаху. В результаті 14 січня 2015 року Іркутський обласний суд засудив «ангарського маніяка» до довічного позбавлення волі з відбуванням покарання в колонії особливого режиму.
Втім, відразу після цього Попков несподівано зізнався ще у 59 вбивствах і одному замаху. Розслідування було відновлено, почалися нові слухання. На думку експертів, таким чином чоловік хотів відстрочити своє відбуття у колонію, адже умови в СІЗО зазвичай більш прийнятні. У 2018-му Іркутський обласний суд знову засудив Попкова до довічного терміну за 56 доведених убивств. Разом з цим маніяка позбавили звання молодшого лейтенанта і відповідної пенсії. Це, до речі, дуже не сподобалося Михайлу: він подав апеляцію, маючи намір повернути собі регулярні виплати, які повинні були покривати моральну компенсацію постраждалим, однак Верховний суд залишив вирок без змін.
В топ новин знову потрапило ім’я Михайла Попкова, відомого як «ангарський маніяк»
Зараз Михайло Попков знаходиться в одній з колоній особливого режиму. Він увійшов в історію Росії як найкривавіший маніяк — на його рахунку 78 жертв (зі слів засудженого — 81). І, що найстрашніше, ніхто не знає, у всьому зізнався вбивця.
Thanks!
Our editors are notified.