– Я не поділяю декретну відпустку і робочий процес. Я багато жартувала, що колеги раніше мене спровадили. Я так сказати тиждень профилонила (сміється). Думала ще один тиждень попрацювати, а потім піти народжувати. Але колеги вирішили перестрахуватися. Насправді всі знають мою енергетику, необхідність бути в тонусі. Я коли перший раз була вагітною знала, що не зможу засиджуватися в декреті. Це не моя фізіологія і психофізика. Сказати, що я не приділяю час сім’ї – не можна. Я знаю, що все можна чудово поєднувати. Ми обходимося без нянь. Я годую дитину грудьми і все встигаю. На вулиці XXI століття: все можна вирішити. Я щаслива, що в мене така робота, яку я можу поєднувати з декретом. В 9:00 у мене вже робочий день закінчений, а що може бути прекрасніше для годуючої мами (посміхається)?
– З Діаною ми взагалі обійшлися без няні. Ми виявилися жадібними батьками на емоції. Нам з чоловіком все хотілося побачити першими, щоб не няні нам потім переказували. Ми самі хотіли насолоджуватися першими кроками дочки. І радіти цьому. Справжнє щастя, коли дитина свідомо дивиться тобі в очі і посміхається. Не можна пропускати такі моменти. Важливо, щоб батьки стали свідками таких моментів, перших успіхів, а не нянька.
В цьому році старша дочка йде в перший клас. І я розумію, що це додаткові обов’язки. Поки ми справляємося, але зараз літо. Наші з чоловіком робочі графіки добре складаються. Я працюю з 5 до 9 ранку. Якщо є разова робота, ми погоджуємо з чоловіком. Андрій на роботу після обіду. Коли він один з дівчатками будинку – я спокійна, вони в “шоколаді” в прямому і переносному сенсі. При цьому, у нас з чоловіком різні підходи. Андрій з дівчатами грає, бавиться. Це ігри на 100%. Коли Діана зі мною залишається, ми більше читаємо, малюємо, пишемо, любимо ігри на логіку і мислення. Андрій постійно жартує: “Мама ти добре влаштувалася, у тебе сидяча робота”. У чоловіка – фізичні ігри, у мене – внутрішня робота. Напевно, це правильно, повинна бути різниця. Коли Діана з татом – вона веселиться, куражитися. Потім їй з мамою важко всидіти на місці і просто почитати книгу.
– О, це зараз хвора тема. Я дуже хочу, щоб Діана пішла в школу біля нашого будинку. Взагалі ми подали документи в дві школи. Та, яка за місцем прописки, знаходиться далі, ніж та, що через дорогу від будинку. У нас райони діляться через вулицю. Школа, яку я бачу, стоячи на балконі, відноситься до іншого району. Всі шість років, що ми живемо в нашому районі, ми проходили і говорили Діані, що це її майбутня школа. Ми жартували з Андрієм, що купимо Діані яскравий спортивний костюм, і будемо спостерігати за нею на фізкультурі з балкона. Але тепер вводять закон про школу по прописці. Скасували всі співбесіди. Приватну школу я навіть не розглядаю, так свого часу було і з дитячим садком. Ми прийшли, нас полюбили і все було добре. З моїм графіком їздити ще кудись- це дуже складно. Поліну ми вже записали в той садочок, в який ходила Діана. Я як порядна мати зайняла місце в електронній черзі. Вже скоро до пологів потрібно буде ставати в чергу (посміхається). Але, звичайно, найголовніше – як у школі, так і в саду – щоб вчителі були хороші, адже їм довіряєш своєї дитини.
– Я не включаюся будинку, як актриса. Пояснюю, що на знімальному майданчику є режисер, і він головний. Я думаю, за це він мені вдячний. Я не з тих мам, які будуть вчити своїх дітей грати в кіно вдома. Краще вивчити текст і прийти на знімальний майданчик, а режисер розповість і придумає. Зізнаюся, я вражена поведінкою Діани на майданчику. Я захоплююся нею. Це не та Діана, яка любить побалуватися будинку і поставити всіх на вуха. Діана – пустотлива дівчисько, гостра на язичок. На зйомках вона доросла, зібрана. Їй не подобається, коли її називають “малою” або “карапузом”. Для неї це гірше образи. Діана обмінюється телефонами з акторами на знімальному майданчику, спілкується з ними по вихідним.
Нещодавно Діані дісталася роль дитину з дитячого будинку у фільмі “Серце матері”. Вона дуже пронялась цією роллю. Зйомки проходили в інтернаті. Непроста тема її зачепила, і вона пропустила через себе. Це було її бажання піти на проби. Дочка поки думає, що всіх мам показують по телевізору, і не розуміє, що це окрема професія. Я пояснила, що це дуже відповідально. Так сказати, доросле життя. Ти не маєш права пропустити зйомки, якщо ти хочеш гуляти, а тобі потрібно вчити текст – то насамперед необхідно вивчити.
За зйомки Діана заробляє гроші. Але я не хочу, щоб у неї було розуміння, що гроші заробляються складно. Нас завжди виховували так, що ми повинні знати цінність грошей. А мені здається, потрібно прагнути до того, щоб заробляти в радість і задоволення. Хочеться, щоб в майбутньому Діана отримала таку професію, коли б заробляння грошей не перетворювалося в тягар. Коли вона хотіла купити якусь непотрібну річ, я в неї запитала: “Навіщо вона тобі?”. Діана відповіла: “А навіщо заробляти, якщо ти не можеш витратити?” Ми звикли відкладати, а радіти треба тут і зараз. Коли Діана була в Чернівцях, вона пішла на ярмарок і ретельно вибирала подарунок для молодшої сестрички і подарунок бабусі на день народження. А коли черга підійшла до мене, то Діана сказала: “Мама у мене модна і стильна, їй потрібно щось особливе”. Мене це дуже потішило. Я рада, що вона сприймає мене саме такий. Я хочу бути для неї прикладом.
– Офіційно ні (посміхається). Поки ми спостерігаємо. Нам казали, що тепер Діана швидко подорослішає. У нас із чоловіком навіть була розмова на цю тему. Діана – перша дитина і все увагу було їй. Тепер, коли народилася Поліна, не хочеться перетворити Діану статус “дорослій”. Вона такий же дитина. Наше завдання як батьків зберегти її дитинство. Ми не просимо Діану допомагати, але вона це робить. Важливо, щоб це йшло від неї, коли їй хочеться. Поліна також заслуговує на таку ж кількість уваги, яку отримувала Діана. Коли я була вагітною, я задала Діані провокаційне запитання: “Ти не боїшся, що народиться Поліна? Так ми тільки одну тебе любили. А тепер любові стане менше”. Донька відповіла, що не боїться. “Мене любили мама з татом, а тепер буде любити і Поліна. І я буду любити на одну людину більше в родині”, – сказала Діана. Це важливий момент для дитини. Значить ти його правильно виховуєш. Було дуже приємно чути такі глибокі слова.
– Мої батьки разом 38 років, і вони не перестають мене дивувати. Вони для мене приклад. У їх відносинах присутній внутрішній гумор. Пам’ятаю, коли я ходила гуляти, друзі запитували у батьків: “А в котрій годині Лілія повинна бути вдома?” На що мама відповідала: “Ліля доросла, вона все знає сама”. Для мене це було так відповідально. Тому вже в 20:00 біжиш додому, адже тобі довіряють батьки.
У 16 років я поїхала в Київ. В мене вірили близькі, і я не могла їх підвести. Я навчилася бути відповідальною і дорослого. Дуже важливо, як ти себе відчуваєш. Тобі легше йти по життю, якщо ти впевнений у тому, що можеш самостійно прийняти рішення. Мене батьки лаяли за оцінки 3 і 4. Мама казала – або 5, або 2. За двійки мене не сварили. Я тоді не розуміла – адже 4 краще, ніж 2. Виявляється, я не повинна бути среднячком в житті. Напевно, ці слова “5 або 2”, зіграли важливу роль у моєму житті. У своїй професії, потрібно бути кращим або взагалі не займатися цим. Мене навчили кожну справу доводити до кінця. Ти не маєш права кинути щось на півдорозі. Завдання батьків – допомогти дитині знайти себе. Діані ми дозволяємо все. Не знаю, добре це чи погано. Звичайно, дітей треба контролювати, але так, щоб вони не були в курсі. Про свою дитину потрібно знати все, але в той же час робити це так, щоб він не віддалився від тебе.
– Я завжди насолоджуюсь материнством. Діти – це справжнє щастя. Я знаю, що у жінок буває післяпологова депресія, але я навіть уявити не можу, з чим вона може бути пов’язана і як може виникнути. Я ні в якому разі не засуджую жінок, які з цим зіткнулися, звичайно ж, у них є причини. Але це точно не про мене. Так як я навпаки не можу натішитися. Після народження дитини в мене енергії стає більше. Під час вагітності я літала, пурхала, а з народженням малятка – ще більше. Дивно, але ти починаєш встигати все. У житті жінок з появою дітей автоматично знаходиться і той час, якого завжди не вистачає. Діти організовують, у тебе все розписано – не на папірці, а в голові.
До того ж, після народження дитини ти приходиш в форму, стежиш за собою. Коли ти з дитиною, тобі не потрібен тренажер (посміхається). Якщо у тебе є мета, то ти повинен бути вимогливим до себе. Треба вимагати від себе тієї картинки, яку ти хочеш бачити в дзеркалі. Так, чоловік буде говорити, що ти подобаєшся йому в будь-якому вигляді. Але чоловіки люблять очима. Я знаю точно, що чоловік закохується в той образ, який ти була при першій зустрічі. Тому жінка повинна прагнути бути красивою, доглянутою і завжди бажаною.
– Я ще не в тій ідеальній формі, в якій можу бути. Я дуже вимоглива до себе, цього не приховую. Зараз я годую дитину, тому не можу повноцінно займатися спортом. Можливо, це виправдання жінкам, чому вони відразу після пологів не йдуть в спортзал. Для мене важливо, щоб було молоко, я була спокійною.
– Я дотримувалася дієти, яка називається “стіл №5”. Пила воду, узвари, іноді чай з молоком. Ще коли була вагітна, розуміла, що пологи припадуть на кінець квітня, а незабаром – сезон ягід і фруктів і мені багато чого не можна буде вживати. Я дуже люблю полуницю, а це алергенна ягода. Лікар сказала, що місяць має бути сувора дієта. Це час я їла все виключно парове. Я заборонила собі будь-які перекуси у вигляді печива.
Зараз каву я не п’ю, хоча його дуже люблю. Через місяць після пологів я почала куштувати сирі фрукти. Ягоди вживаю раз на два дні. Добре, що Андрій мені досить полуниці заморозив (посміхається). Нові фрукти і ягоди спочатку пробую, дивлюся на реакцію. Зараз, коли доньці 2,5 місяці, я ловлю себе на думці, що практично всі їм. Але, звичайно, це здорова їжа.
І взагалі я себе запитую, чому ми не думаємо про своє харчування весь час, а тільки коли годуємо грудьми. Здорове харчування – запорука твого хорошого стану. Коли ти годуєш дитину, у тебе є відповідальність, мотивація. Ти дотримуєшся дієти. Якщо ти це робиш зараз, то можна так завжди.
– Так, але мені це подобається. Прокидатися о 4 ночі – це бачити світанок сонця, їхати по порожньому місту, помічати якісь дрібниці. Зазвичай ми поспішаємо, багато чого не бачимо по сторонах, стоїмо в пробках. В 4 ночі немає якихось подразників. Мало того, в 9 ранку я вже з макіяжем і зачіскою і в мене попереду цілий день. Ти приходиш додому красива, а чоловікові те як приємно (посміхається). Андрій прокидається, а дружина вже виглядає як богиня. Так що я абсолютно щаслива.
– Я дуже люблю прямі ефіри “Ранку з Україною”. Це та робота, коли ніхто не має право на помилку. Починаючи від адміністратора, закінчуючи головним режисером. Ми – канал-лідер, і кожен з нас працює на одну справу – картинку в телевізорі, яка володіє особливою енергетикою. Все відбувається тут і зараз. Коли ти пишеш live, завжди знайдеться пасмо, яка не так впала, або слово не правильно сказано. Ти можеш стояти пити каву або чай, і люди розуміють, що це відбувається зараз. Це особлива магія.
Коли я прийшла на канал “Україна”, шалено зраділа, що у мене буде зовсім новий формат. Раніше я завжди працювала у вечірній час. Я відчула колосальну відповідальність. Для мене важливо, як я починаю день. Це точка відправлення. Не можна починати новий день депресивно. Ми самі собі режисери. Ми можемо самі придумати собі свято, коли нам сумно або самотньо. Будьте авантюристами. Не варто скаржитися на якусь ситуацію, просто разруливайте її. Навіть у складній ситуації можна знайти плюси. Людина повинна жити в радість.
Що стосується нашого ранкового шоу, то це не та програма, яку люди сідають і чекають. Зазвичай в цей час чоловік збирається на роботу, хтось намагається розбудити дітей, а хтось п’є каву на балконі. Програма створена для того, щоб додати в життя людини якийсь енергетики і драйву. “Доброго ранку”, яке людина хоче почути, включаючи телевізор, повинно бути в правильній для нього тональності. Ні в якому разі не занадто гучним або, навпаки, заколисуючим. Можливо, людина почує ті слова, які зроблять його день. Хочеться, щоб у кожній програмі була така фраза. Буває, що люди пишуть мені в Instagram і дякують за правильні слова. Це для мене найвища похвала і нагорода.
– Треба любити життя і те, чим ти займаєшся. Ключове слово – любов. Вона рухає всім, і мотивує. Я дуже хочу бути на своєму місці в житті. Хочу з ранку летіти на роботу. Адже багато людей прокидаються вранці і кажуть, що не хочуть нікуди йти, чекають вихідних як манну небесну. А я завжди хотіла поспішати на роботу і знати, що тебе чекають і люблять будинку. Приймають такою, яка ти є.
Thanks!
Our editors are notified.