Мабуть, кожна жінка, виходячи заміж, сподівається і вірить, що це раз і назавжди. Однак найчастіше зберегти щасливий і гармонійний шлюб виявляється набагато складніше, ніж просто в нього вступити. Про те, які звички та якості подружжя неминуче призводять до розставання — в нашому матеріалі.
Woman.ru розібрався, як уникнути розлучення
Як казав класик, «від суми та від тюрми не зарікайся». Ми додамо — і від розлучення теж. Навряд чи хоч одна щаслива наречена, яка готується пов’язати своє життя з коханою людиною, думає про те, що коли-небудь з ним розлучиться. Жити «довго і щасливо», а ще краще «померти в один день» з чоловіком хоче кожна, однак далеко не всі знають, як цього домогтися. Зовсім недавно ми з’ясували, якими властивостями і якостями потрібно володіти, щоб побудувати міцний союз. Тепер же Woman.ru вирішив розібратися, які звички неминуче призводять пари до краху відносин. Для цього ми поговорили з професійними психологами. Експертами в нашому матеріалі виступили сімейний психолог Світлана Бояринова, психолог і письменниця Анетта Орлова, психолог сертифікований тренер «Академії приватного життя» Лариси Ренар — Ганна Нуржан, лікар-психотерапевт Айна Громова, клінічний психолог Тетяна Москвітіна і викладач психології відносин Міла Левчук.
Зациклюватися на собі
Для того щоб ваш шлюб зі стовідсотковою гарантією розвалився, просто необхідно бути зацикленим на собі людиною. «Мені все повинні, а я нікому і нічого» — така типова позиція інфантильною і незрілої особистості, що прагне бути центром не тільки свого життя, але й життя свого партнера. Як зазначає психолог Ганна Нуржан, це якість яскраво проявляється в єдиних і довгоочікуваних дітей. Вони часто виявляються не готовими заради інших відмовлятися від своїх планів і досить прямолінійно про це заявляють. Більшою мірою егоцентрики дозволяють себе любити і бути з ними поруч. А це створює напругу в парі і загрозу розриву відносин.
Не варто плутати егоцентризм і егоїзм!
«Здоровий егоїзм — це єдина умова продуктивності. Чоловік зробив собі добре, подумав про себе, і у нього є щось, чим він би міг поділитися. Здоровий егоїст бере на себе відповідальність, він усвідомлено живе, дбайливо ставиться до свого здоров’я, у нього є вільний час для себе. Він емоційно незалежний, може бути щасливим сам по собі. Тому у нього є запас енергії, яку він може вкладати у відносини», — впевнена психотерапевт Айна Громова.
У відносинах не можна зациклюватися на собі
Людина, яка може знаходити баланс у схемі «брати — віддавати» з більшою ймовірністю уникне кризових ситуацій у відносинах, ніж той, що цього не робить. Світлана Бояринова підказує, як розпізнати егоцентрики ще на початковому етапі відносин: «Це вічний примхливий дитина, яка плескає в долоні, коли всі, як він хоче, може навіть подякувати, а коли щось не так, перетворюється у тирана, який, маніпулює, плаче, лається, ображає і звинувачує у всіх нещастях партнера». В парі такий інфантильний тиран навряд чи буде готовий до спільної роботи над відносинами. Він не зацікавлений робити кроки назустріч іншій людині, тому що світ крутиться навколо нього самого. Загалом, «довго і щасливо» з таким партнером прожити не вийде.
Не вірити в те, що вас можуть любити просто так
Ця проблема теж може йти з дитинства. Якщо в ранньому віці людині доводилося постійно щось робити, щоб заслужити любов і заохочення батьків (добре вчитися, допомагати по господарству), у дорослому житті він, швидше за все, зіткнеться з проблемами у відносинах з протилежною статтю. Запам’ятовуючи таку модель поведінки, багато і поруч з партнером відчувають, що їм потрібно якось «заробити» любов. У цьому виражається внутрішній страх і зневіру в те, що вас можна любити просто так, а не за те, що ви розумна, гарна, багата, смішна, худа або висока (список можна продовжувати нескінченно). «Це якість практично несумісне з відносинами. Дуже важко бути завжди під прицілом, щось доводити і виправдовуватися, переконувати, що любиш, і заспокоювати людину. На це витрачається дуже багато сил, це створює сильну напругу у відносинах», — вважає Світлана Бояринова.
Для гармонійних відносин необхідно відчувати власну цінність
Заперечення власної потрібності і важливості неодмінно призведе до розлучення. Це підтверджує і Міла Левчук: «Якщо жінка сама себе знецінює, закоханий чоловік буде перший час переконувати і підтримувати. А потім він погодиться і повірить у її нікчемність. Вийде союз жертви і ката».
Намагатися переробити партнера
Експерти сходяться на думці, що ця звичка є однією з найбільш небезпечних для шлюбу. Людина, яка постійно тебе критикує, якому все не так і все не так, навряд чи уникне розлучення. Можна терпіти, намагатися відбиватися, але в якийсь момент більшість людей одно доходять до точки неповернення, і зі словами: «Все, баста!» йдуть, а потім будують нові відносини без почуття провини за свою невідповідність чиїмось очікуванням. Анетта Орлова впевнена, що тут дуже важливо придивитися до майбутнього чоловіка або дружини ще до шлюбу, щоб зрозуміти, чи зможете ви миритися з тим, що вас у ньому чи на ній дратує. Для цього потрібно навмисно відмовитися від ідеалізації партнера.
«Створюючи у своїй голові портрет ідеального чоловіка з 154 пунктів (реальна історія з моєї практики), ви ніколи не знайдете того, хто вас буде повністю влаштовувати», — зазначає психолог.
Крім того, всі спроби змінити партнера, як правило, абсолютно безрезультатні. Вони, навпаки, призводять до холодності, до формальності і відторгнення, тому що людина почуває, що він сам по собі вас не влаштовує. «Кожен бере з своєї родини свої правила, порядки, традиції, переконання і цінності. Важливо це все брати і робити висновки, усвідомлюючи, з чим доведеться жити в майбутньому, коли буде створена сім’я. Міняти людину — це значить міняти всю родину, яка за ним стоїть, що в цілому практично нереально», — вважає Ганна Нуржан.
Переробити партнера найчастіше неможливо, та й не потрібно
Однак це не означає, що потрібно залишити взагалі будь-які спроби вплинути на чоловіка чи дружину. Підтримати партнера або допомогти йому в тому, щоб стати краще — це чудовий спосіб зміцнити відносини, але ні в якому разі не можна переборщувати з ініціативою, а тим більше нав’язувати свою думку.
Не говорити про свої почуття і бажання
Терпіти, робити вигляд, що все добре, а потім вибухати, звинувачуючи у всіх бідах партнера — це позиція «жертви» у відносинах. Коли ми не говоримо про своїх почуттях і бажаннях, ми даємо право іншій звертатися з нами по їх бажанню. Зріла особистість точно знає, чого хоче від відносин і не боїться про це говорити.
Вона не сказала, а він не здогадався. Це ж очевидно! Ні, не очевидно! І люди не телепати! Ось що варто запам’ятати всім одруженим парам.
Так, говорити про себе і своїх потребах складно (тим більше, ніде не вчать), але це просто необхідно, щоб з роками ваша любов до партнера тільки зростала, а не згасала з-за того, що він або вона не може вгадати, чого ж ви хочете. Міла Левчук описує це «порочне коло» недомовок і мовчання так: «Вона один раз промовчала, стерпіла. Він знову зробив так, тому що йому ніхто не сказав, що так не потрібно. Другий раз їй не сподобалося — промовчала, на третій-четвертий раз вона закипіла і вибухнула. Для чоловіка це виглядає так: три рази було нормально, а на четвертий вона сказилася. Значить вона ненормальна, тому що раніше він не чув ніяких претензій!». Важливо говорити про виникають неприємних відчуттях, не думаючи, що це принизливо, соромно і ніяково. Тільки прямо кажучи про те, що не так, ви зможете вчасно помітити конфлікт і його дозволити!
Втягувати в стосунки інших людей
Будь-які «трикутники» згубні для відносин. Звичайно, для вирішення проблем можна і потрібно звертатися за допомогою до психологів чи іншим експертам, але от мами, тата, друзі і колеги в цьому точно не повинні брати участь!
Не вмешивайте у свої стосунки треті особи
«Створення коаліцій “ми проти тебе” ніколи не поліпшували відносини. Це маніпуляції, хоча іноді вони бувають дуже ретельно завуальовані, і з боку може здаватися, що так і повинно бути. Хтось може довго терпіти подібну ситуацію. Наприклад, дочку з матір’ю можуть довго жити з неугодним чоловіком (зятем), а він з ними. Але в результаті розладу не уникнути», — зазначає Тетяна Москвітіна. Коли в сім’ю втручаються сторонні особи, рано чи пізно одному з партнерів стає некомфортно. В такому випадку, звичайно ж, йому хочеться або залишитися на самоті і не переживати всього цього, або знайти більш теплі і гармонійні стосунки.
Емоційно залежати від партнера
У емоційно залежних людей немає відчуття, де він сам, а де інша людина, де його, а де чуже думка. Такі люди занадто багато хочуть від партнера, тому що самі нічого не можуть — ні радіти, ні насолоджуватися життям, ні відпочивати, ні переживати і хвилюватися. Для всього цього їм потрібен свідок і помічник. «Якщо відсутні особисті кордону, то відносини будуються за принципом злиття. Тобто немає двох рівноправних партнерів. Один з них постійно контролює, ревнує, відчуває страхи і невпевненість в собі. Це не любов, а емоційна залежність. Така людина може бути щасливою тільки з кимось», — впевнена Айна Громова.
Стратегія «паразита» у відносинах свідчить про внутрішню неповноцінність і неспроможності.
Анетта Орлова переконана, що побудувати міцні і довготривалі стосунки психічно несамостійним людям дуже складно. «Жінки, які провалюються в безодню емоційної залежності, швидко втрачають свою привабливість для чоловіка. Тридцять смс в день, дзвінки і запрошення на побачення, постійна ініціатива з надмірною турботою призводить до того, що сама розкішна красуня здасться нав’язливою і нецікавою», — вважає експерт.
Залежність від партнера руйнує відносини
Особисті захоплення, гармонійні стосунки, насамперед, із самим собою, і емоційна незалежність в парі є чи не найважливішою ознакою того, що подружжя не розлучаться. А щоб мінімізувати ймовірність розриву сімейних уз, наші експерти радять продумати всі деталі спільного життя до весілля.
Thanks!
Our editors are notified.