Капітан другої команди киян – про останню гру в історії клубу
Для київського «Динамо-2» матч проти ПФК Суми по нещасливому збігу обставин став останнім за більш ніж 20-річну історію виступів у першій лізі. Тому голосно грюкнути дверима в рамках 30-го туру першої ліги було для молодих хлопців справою честі. Напевно, ця новина окрилила хлопців Вадима Євтушенка, що добули свою першу весняну перемогу, обігравши суперника 4:1. Великий внесок у цю перемогу зробив 21-річний атакуючий півзахисник «Динамо-2» Павло Полегенько, два м’ячі були забиті в кращих традиціях жанру. В обох голах Полегенько проявив футбольне чуття, опинившись у потрібний час у потрібному місці. Та й в цілому «вісімка» динамівської молоді відіграв впевнено і продуктивно.
— Ні, героєм себе не відчуваю. Будь-який футболіст вам скаже, що виграє і програє вся команда — і я цьому не виняток. Наш успіх в останньому турі — це заслуга всього колективу, тому одного гравця не став би виділяти. Та й оцінювати — це не наша робота. Але, звичайно, мені приємно стати кращим гравцем туру — не буду приховувати. Кому б не сподобалося, що його роботу і старання помітили і оцінили?
— Складно було знайти мотивацію в нічого не значущому матчі з точки зору турнірної стратегії. До того ж проти аутсайдера змагань…
— Я дуже люблю футбол і спеціально шукати мотивацію на ігри чемпіонату мені немає чого, оскільки вона у мене завжди безмежна, незалежно від імені суперника або турнірних цілей. На полі щось може виходити, щось ні, але мотивація, настрій, відповідальність завжди на вищому рівні, я не ділю матчі на важливі і другорядні! І це відноситься не тільки до ігор, але і до тренувального процесу.
— Але ж, погодьтеся, весняна частина сезону для вашої команди стала не найкращою з точки зору результату...
— З точки зору позиції у турнірній таблиці, у другій частині чемпіонату ми, дійсно, виступили не найкращим чином. Але я хотів би сказати, що в ігровому плані наша команда однозначно зробила величезний крок вперед. Ми придбали важливий досвід, проводили прекрасні матчі, контролювали хід зустрічі, але, на жаль, не завжди фортуна була на нашому боці.
— У моменті з першим голом, вам асистував Нагорний, який отримав шанс проявити себе. Розповісте, як будувалася гольова комбінація?
— У моменті з перший голом з Нестеренко розпочалася завершальна стадія атаки. Він зробив простріл, м’яч після рикошету опинився у Нагорного, і після цього вже Ігор мені асистував, віддавши гольову передачу. Все відбулося дуже швидко, але головне, що я опинився там, де мав бути і тоді, коли це потрібно.
— Наприкінці першого тайму ви виходили на рандеву з кіпером сумчан, але відпустили м’яч далеко від себе. В таких моментах відчувається брак досвіду?
— Швидше, я б назвав це шлюбом в техніці: я далеко від себе прийняв м’яч, що не дозволило мені вдарити по воротах.
— Ваш другий гол вже не мав значення: в кінці матчу рахунок був 2:0 і особливих шансів у суперника не було. Але ви дограли до кінця, забивши перед фінальним свистком…
— Кожен футболіст хоче забивати якомога більше м’ячів. Тому інтуїтивно побіг в ту точку, куди відскочив м’яч, і забив другий гол. А що стосується наявних сил, то мій фізичний стан насправді було дуже навіть хорошим, незважаючи на кінець сезону.
— Вадим Євтушенко сказав, що до гри ви не знали про коментар Ігоря Суркіса про скасування вашої команди. Чи встигли прочитати в інтернеті?
— Вже перед самим матчем ми з хлопцями дізналися з Інтернету, що команда «Динамо-2» більше не буде існувати, і що для нас цей поєдинок останній у її складі.
— Як вважаєте, це з-за провального нинішнього сезону було прийнято керівництвом «Динамо» таке рішення або воно назрівало виходячи з кількості команд у структурі клубу?
— На це питання, напевно, краще відповість керівництво клубу, а не я. Про причини слід питати у них, моя справа грати у футбол, тренуватися і робити це сумлінно.
— Що сказав тренер після гри, яка завершувала сезон?
— Вадим Анатолійович привітав усіх із закінченням сезону, подякував за проведений чемпіонат, побажав усім успіхів… Я б теж хотів подякувати всіх хлопців, партнерів, тренерський, медичний штаб, персонал клубу, оператора. Дякую всім за спільну роботу, хороший досвід, за підтримку і взаєморозуміння. Радий бути частиною цієї команди!
Thanks!
Our editors are notified.