Ольга Корбут — радянська гімнастка, чотириразова олімпійська чемпіонка, гордість нашої країни. Дивно, але сама спортсменка воліла б все це забути: переїхавши в США, вона звинуватила колишнього тренера в зґвалтуванні, а потім виставила на аукціон олімпійські медалі і все, що було пов’язано з минулою славою.
Ольга Корбут
The Mother of Gymnastics («Мати гімнастики») — так звучить привітання на офіційному сайті радянської спортсменки, чотириразової олімпійської чемпіонки Ольги Корбут. Дивовижна особистість, легендарна гімнастка, на рахунку якої найнебезпечніші трюки в світі.
Її знали і любили в СРСР і далеко за межами нашої країни, незважаючи на те, що свою головну нагороду — олімпійську медаль у багатоборстві — вона так і не здобула.
А потім і зовсім відцуралася від батьківщини: переїхала в США, звинуватила колишнього тренера у зґвалтуванні і продала всі свої нагороди на аукціоні…
«Я четвертий»
Майбутня зірка гімнастики Ольга Корбут народилася 16 травня 1955 року в білоруському місті Гродно. Сім’я у дівчинки була найпростіша: мама кухар, батько інженер, які крім Олі виховували ще трьох дочок — її старших сестер Зінаїду, Ірину та Людмилу. Всі шестеро проживали в кімнаті площею 20 квадратних метрів.
Про достаток говорити не доводилося. Можливо, саме з цим пов’язані випадки крадіжок маленькою Олею.
Велика сім’я, постійна боротьба за увагу та дворові ” розборки загартували Корбут, выковав її бійцівський характер. Звідси її впертість, воля до перемоги, безстрашність, сила духу.
У школі дівчинка не відрізнялася ні старанністю, ні жагою знань. Після четвертого класу Оля остаточно втратила інтерес до навчання, моментально «скотилася» на двійки і трійки, з-за чого її навіть хотіли перевести в школу для розумово відсталих дітей. Однак Корбут зовсім не була дурною дівчиною — просто всі її думки займала гімнастика.
Рен
У 1963 році, коли Корбут вчилася в другому класі, її спритність зазначив шкільний фізрук Ярослав Іванович Король, який і запросив дівчинку в секцію гімнастики.
Пізніше Оля намагалася вступити в ДЮСШ, але її не взяли з-за зайвої ваги.
Корбут розцінила відмову як заклик до дії і впритул зайнялася собою. Півтора року 10-річна Оля знову прийшла в спортивну школу, і їй зацікавилася олімпійська чемпіонка Олена Волчецкая. Попрацювавши з прославленої гімнасткою близько року, Корбут потрапила в групу до заслуженому тренеру СРСР Ренальду Кнышу.
Чоловік одразу зазначив у юної Корбут не тільки талант, але і силу волі, потрібну гімнастики безголів’я, а також відмінну фізичну підготовку. Недовго думаючи, Ренальд визначив, що їх з Олею робота буде будуватися на складності трюків, новизні виконання. Так почалася їх історія успіху.
Корбут називала тренера просто Рен.
Очевидці згадують, що у них були непрості стосунки, але результат завжди перевершував очікування. Книш постійно прагнув придумати щось нове, зробити крок у незвідане, похитнути традиції: на рахунку тренера близько 30 нових елементів гімнастики, багато з яких він випробував на своїй підопічній.
Найвідоміший елемент, «петля Корбут», названий на честь Олі, так як вперше був виконаний саме їй. Над унікальним трюком команда Книша працювала довгих п’ять років. Цей складний елемент змогла повторити лише одна спортсменка: через 9 років радянська гімнастка Олена Мухіна не тільки виконала вправу, але й удосконалила його, додавши до і без того небезпечного сальто гвинт. Сьогодні «петля Корбут», а з нею і «петля Мухіної», офіційно заборонені до виконання, так як елементи визнані небезпечними для життя.
«Чудо з кісками»
У 14 років Корбут дебютувала на своїх перших великих змаганнях — це був юнацький турнір «Олімпійські надії». Оля зробила фурор, вперше в історії гімнастики виконавши складний (а по тим часам — просто неймовірний) елемент — сальто на колоді.
Саме з того моменту Книш почав додавати в програму підопічною все більше унікальних вправ, і про майбутній олімпійській чемпіонці заговорили.
У ті роки головною суперницею Корбут була Людмила Турищева. Це були дві абсолютно різні спортсменки: Людмила уособлювала собою стару школу, в той час як Ольга була абсолютним новатором. Вона робила те, чого до нього не робив ніхто інший, тим самим назавжди вписавши своє ім’я в історію світової гімнастики.
1972 рік. Олімпійські ігри в Мюнхені. У складі збірної СРСР і Турищева, і Корбут. Коронним снарядом Ольги були бруси, але саме на них гімнастка допустила грубу помилку, через що в підсумку не потрапила навіть у призери. Золото ж у багатоборстві тоді взяла Турищева. Варто зауважити, що прикра помилка не вибила Корбут з колії, і на наступних виступах вона показала вищий клас (в тому числі і «зашморг»), за що удостоїлася не тільки трьох золотих (командний залік, вільні, колода) і однієї срібної (бруси) медалей, але й неймовірною глядацької любові.
«Чудо з кісками» — так прозвали Олю фани зі всього світу.
Американці були настільки вражені російської примою, що в 1973 році США запросив збірну СРСР з гастролями. У кожному місті абсолютний аншлаг — глядачі миттєво розкуповували квитки, щоб своїми очима побачити мініатюрну красуню.
І справді: в голові не вкладалося, як може така крихітна дівчина (при зрості 152 см вона важила 38 кг) з її дитячою безпосередністю виконувати найнебезпечніші і складні елементи в світі! Шанувальником Корбут був і президент США Річард Ніксон. На офіційному прийомі в Білому домі він зміг лише сказати: «Ви така маленька!».
Популярність Ольги в Америці не знала меж: люди буквально сходили з розуму. По всій країні відкрилося кілька сотень спортивних шкіл, названі на її честь. Саме з Корбут пов’язують гімнастичний бум в США. У 1974 році за мотивами біографії гімнастки був знятий фільм «Чудо з кісками», головну роль в якому зіграла Ірина Мазуркевич, проте всі трюки виконувала сама Ольга Корбут.
Зіркова хвороба?
Відомо, що відносини Ольги Корбут та її тренера завжди були непростими, але апогей їх «любові» настав у 1974 році. Сучасники запевняють, що і без того складний характер гімнастки ставав зовсім нестерпним через настигшей її популярності.
«Був упевнений до нудоти: я зроблю все, що хочу, з того матеріалу, з яким вирішив працювати. Я не міг відступитися. Я повинен був з нуля зробити таку зірку, якої ще не бачив світ. Це було надзавдання. Мені потрібен був шедевр. Щось на зразок Пігмаліона і Галатеї… Галатея з багатодітної, алкоголізованій сім’ї, виголошена на висоти слави. Дівчинка-легенда… Але дівчинка зовсім забрехалася, грубила направо і наліво, могла з’явитися на тренування п’яною, обізвати мене “якимось нещасним тренеришкой”…» — згадував у одному з інтерв’ю Ренальд Книш. Невідомо, чи дійсно Ольга зловживала алкоголем, однак стосунки тренера та підопічною псувалися на очах.
На їх останньому тренуванні Книш прямо при всіх у спортивному залі дав Корбут ляпаса.
Незабаром після цього стало відомо, що у олімпійської чемпіонки новий тренер — Ольга Алексєєва. У 1976 році Ольга виступала в Монреалі на своїй другій Олімпіаді, де показала вельми скромні результати — усього одна золота медаль, і та в командному заліку. Тим не менш своєї популярності Корбут не втратила — вона як і раніше була зіркою №1. Незважаючи на те, що всередині країни сильніше Ольги явно була Людмила Турищева, саме Корбут в 1988 році була включена в Зал слав гімнастики під першим номером. А ось ім’я Турищевої з’явилося там лише через 10 років.
Людмила Турищева
Прощай, спорт. Прощай, країна
Повернувшись з Олімпіади в Монреалі, 23-річна Корбут прийняла рішення завершити спортивну кар’єру. А через два роки вийшла заміж. З майбутнім чоловіком, солістом групи «Пісняри» Леонідом Борткевичем, Ольга познайомилася в 1976-му в літаку по дорозі в США.
Тоді молоді люди гомоніли вісім годин безперервно і… розійшлися.
А через рік Леонід подзвонив: чоловік був п’яний і явно засмучений. Виявилося, Леоніду змінила дружина (так, він був одружений). Недовго думаючи, Корбут приїхала до Борткевичу: приготувала вечерю, прибралась, підбадьорив і поїхала. Така турбота вразила музиканта, і він вирішив неодмінно одружитися на дівчині.
У шлюбі з Леонідом Ольга отримала вищу освіту, ставши дипломованим істориком. Корбут планувала займатися тренерською діяльністю, але… втратила партквиток. У покарання спортсменка була на рік виключена з партії, що позбавило її шансів на хорошу роботу. За минулі 12 місяців про Ольгу встигли забути, і тоді вона вперше задумалася про переїзд в США, тим паче що запрошення звідти регулярно надходили. Ситуацію розжарювала і непристойно скромна пенсія, що виплачується олімпійським чемпіонам.
На жаль, домогтися дозволу на виїзд у подружжя не виходило.
Корбут стала гастролювати з чоловіком, мріяла народити йому дитину. Роки в гімнастиці ускладнили зачаття, однак Ольга все ж пізнала радість материнства: у подружжя народився син Річард.
У 1986 році сталася катастрофа в Чорнобилі: тоді Білорусь постраждала чи не найбільше самої України. Ольга і Леонід серйозно почали побоюватися за життя і здоров’я сина і з подвоєною силою стали просити дозволу покинути країну. Через три роки сім’я все-таки домоглася права перетнути кордон, тут же зібрала речі і полетіла в США. Можливо, побоювання подружжя були небезпідставними: Корбут чекала другого хлопчика, якого батьки хотіли назвати Ванею. Малюк народився мертвим.
Стратити не можна помилувати
В Америці «Чудо з кісками» не забули. Справи у Корбут як-то відразу пішли на лад: радянська гімнастка їздила з майстер-класами по спортивним школам, проводила показові тренування, сама тренувала групу дівчаток.
Не обходилося, звичайно, без інтерв’ю та різних ток-шоу. На жаль, розповідала Ольга зовсім не про велич радянської гімнастики… У 1999 році була опублікована шокуюча стаття. В американському виданні National Enquirer з’явилося визнання Ольги Корбут про те, що напередодні Олімпіади в Мюнхені в 1972 році вона була зґвалтована своїм тренером Ренальдом Книшем. Тоді, наприкінці двадцятого сторіччя, ця історія не дійшла до Росії, але шокувала роками пізніше.
Ніяких доказів звинувачень Ольги немає, однак скандал був неймовірний.
У 2018 року один з випусків «Нехай говорять» був присвячений цій темі. Корбут прилетіла в Москву і, сидячи в студії у Дмитра Борисова, докладно розповіла, яким звіром був Книш. Очна ставка також не внесла ясності: Ренальд приєднався до обговорень по відеозв’язку, проте колишні колеги лише обмінялися образами.
«Брехня від першого до останнього слова. Наклеп. Яке хамство! Яке нахабство! Яка тварюка і паскуда! У мене ніколи не було думки, щоб Корбут стала моєю дружиною. Нічого подібного. Такого не було. Я настільки був далекий від таких думок з ким-небудь, і з нею, і з іншими дівчатами. І ось вдячність за те, що я її зробив світовою знаменитістю. Хотіла зробити себе ще більш знаменитий, тому і звинуватила мене», — розлютився тоді Книш.
До речі, рівно через рік тренера не стало. Вдова покійного запевняє, що саме скандал з колишньою підопічною звів його в могилу.
Сказати точно, чи було зґвалтування, складно. Проте, якщо вдуматися, є ряд нестиковок: Ольга могла розповісти світові про злочини колишнього тренера, як тільки переїхала в США — там їй вже нічого не загрожувало. Замість цього вона мовчала довгих 10 років, перш ніж видати таємницю, що дивно збігається з тим, що в той період часу її популярність згасала.
«Жертві важко зізнатися в учиненном над нею насильство тому, що вона в будь-якому випадку у слабкому становищі. Адже якщо доведе все заново переживе, а якщо не доведе ще й за наклеп постраждає. А довести через 20 і більше років що-небудь складно. Шанси у неї нерівні з ґвалтівником. Тому для мене апріорі вагомість слів тієї, яка заявляє про насильство, більше вагомості слів того, кого звинувачують — просто виходячи з балансу надходжень і витрат. Наприклад, я відразу більше повірила Гуцу, адже ризики для неї, якщо почнеться розслідування в США, набагато вище, ніж для Щербо. І вірила до того моменту, поки та не взяла свої слова назад. А Корбут не ризикує нічим, її баланс явно в плюсі. Всі ми прекрасно знаємо, і, найголовніше, знає Корбут, що ніхто ніколи не буде розслідувати її звинувачення. Ніхто не розпитає її як можна детальніше, що конкретно сталося, ніхто не перевірить ці деталі, ніхто не підніме документи з готелю «Ювілейної», зупинялись вони там взагалі, не опитає членів збірної і спортивних лікарів, ніхто не буде розшукувати її медичні довідки. А Книш з 1999-го, з моменту, коли вона вперше звинуватила, тільки і робить, що виправдовується і пояснюється. Майже 20 років він живе в цьому. Наклеп руйнує життя так само, як її руйнує насильство», — наголошувала емоційне звернення відомої білоруської журналістки Ірини Чернявки. Погоджуватися з ним чи ні, вирішувати вам.
Добре там, де нас немає
У 2000 році, проживши понад 20 років разом, Ольга Корбут та її чоловік Леонід Борткевич розлучилися. Причиною розриву стала інтрижка спортсменки з танцюристом Олексієм Войничем, який на 25 років її молодше. Чоловік повернувся в Білорусь без всяких скандалів: Леонід скучив по батьківщині, втім, як і по роботі — в США він так і не знайшов собі застосування. До речі, колишні дружини залишилися в прекрасних стосунках. Молодий коханець став другим чоловіком Корбут, правда, цей шлюб тривав недовго.
У 2002 році Ольга заборгувала державі певну суму грошей, і до неї прийшли з обшуком. Представники влади виявили в будинку легендарної спортсменки 30 тисяч фальшивих доларів. Виявилося, що нечистий на руку син Корбут Річард. Хлопця посадили на три з половиною роки, після чого депортували з США назад в Білорусь. Сьогодні чоловік проживає в Санкт-Петербурзі, у нього є дружина і син.
Корбут тим часом вийшла заміж втретє.
Рік тому Ольга оголосила про заручини з якимсь Джеєм Шенфилтом, з яким живе вже близько 10 років. За повідомленнями ЗМІ, третій чоловік Корбут багатий, тому нестачі в засобах спортсменка не відчуває. Тим незрозуміліше для російської людини рішення Ольги продати всі свої олімпійські нагороди і костюми, в яких вона завойовувала ці нагороди. За деякими даними, Корбут виручила 225 тисяч доларів.
Багато хто сприйняв вчинок спортсменки як плювок в душу Росії і країн колишнього Союзу, як її нехтування регаліями, батьківщиною, шанувальниками. У тому ж 2018 році в студії у Дмитра Борисова Ольга спробувала пояснити, заявивши, що частина виручених коштів вона віддала на благодійність. Тим не менш слова спортсменки про те, що продаж медалей стала для неї чимось на зразок азартної гри, поранили присутніх, і у відповідь вона отримала лише негативні коментарі.
Ольга Корбут потрапила в гімнастику, коли їй було 8 років, що досить пізно для спортсменки
Ольга Корбут — безумовно, видатна спортсменка, легендарна гімнастка, неординарна особистість, дівчина, яка змусила весь світ тремтіти перед силою і міццю наших людей і країни. Разом з тим вона ж — та, хто всю цю міць і свої власні перемоги перетворила на попіл.
Thanks!
Our editors are notified.