Ось уже 41 рік 70-річна Меріл Стріп і 72-річний Дон Гаммер живуть у шлюбі і дивляться один на одного такими ж закоханими очима, як і багато років тому. Однак мало хто знає, що щасливого заміжжя актриси передувала несамовито трагічна історія кохання.
В цьому році Меріл Стріп відсвяткувала 70-річчя
70-річна Меріл Стріп — нетипова актриса. Не красуня в голлівудському розумінні, але володарка вишуканою зовнішністю і неймовірною природного харизми. Знаменитість світового масштабу, яка воліє жити в глушині. Роботяга і рекордсмен за кількістю номінацій на «Оскар», при цьому вірна дружина, багатодітна мати і відповідальна домогосподарка. Жодної плями в біографії. Справжній зразок для наслідування.
Здається, що сценарій життя актриси писав піднесений ідеаліст.
Проте мало кому відомо, що багато років тому все було інакше: втративши коханого чоловіка, Меріл і сама не хотіла жити…
Службовий роман
Мері Луїза Стріп змалку знала, що хоче присвятити своє життя акторському мистецтву. З відзнакою закінчивши коледж Вассар за спеціальністю «Драма», починаюча актриса отримала грант на навчання в Драматичній школі Єльського університету.
Через три роки вона покидала освітній заклад не тільки з новими знаннями, але й іменем: дівчина взяла псевдонім Меріл Стріп і саме з ним у 1974 році відправилася підкорювати Бродвей.
Талант 25-річної актриси визнали відразу: їй діставалися головні ролі в самих гучних театральних постановках.
Одна з таких принесла Меріл не тільки чергову порцію слави, але й любов. У 1975 році почалися репетиції вистави «Міра за міру» до Нью-Йоркським Шекспірівського фестивалю. Стріп отримала в постановці головну роль, а її партнером по сцені став 40-річний Джон Казале — знаменитий кіноактор, який прославився на весь світ як Фредо Корлеоне з фільму «Хрещений батько».
Іскра між артистами спалахнула одразу, і вони не стали чинити опір почуттів.
Відносини розвивалися стрімко: вже дуже скоро Меріл і Джон стали жити разом в районі Трайбека в Нью-Йорку. З боку здавалося, що ці двоє дуже різні: вона — молода театральна актриса, він — кінозірка, вона не по роках розважлива і серйозна, він надто сором’язливий і добродушний. 14-річна різниця у віці закоханих також не бентежила: у них було дуже багато спільного, у відносинах панували любов і повне взаєморозуміння.
Джон став для Меріл першою великою любов’ю, в той час як у нього за плечима вже був шлюб. Причому діючий… Проте почуття були так сильні, що штамп у паспорті не міг утримати Казале. Більше того — актор зробив Стрип пропозицію, сказавши, що як тільки з’явиться перший великий перерва між зйомками, він оформить розлучення і поведе її під вінець. В акторському середовищі про їх відносинах ходили легенди: не можна було уявити більш ідеально підходять один одному людей. Їх любов здавалася безмежною.
Разом до гробу
Джон став для Меріл провідником у світ кіно. У 1975-му він привів кохану на проби у фільм «Кінг-Конг». На жаль, зовнішність актриси не сподобалася продюсеру картини Діно ді Лаурентису: чоловік не стримався і, перейшовши на італійський, обізвав Стрип свинею. Можете собі уявити обличчя Лаурентіса, коли актриса відповіла йому на тому ж мовою: «Мені дуже шкода, що я розчарувала вас».
Меріл з гідністю вийшла з ситуації, проте емоційно була розчавлена.
Джону коштувало великої праці переконати кохану сходити ще на одні проби — в картину «Джулія». На цей раз все пройшло вдало: Стрип затвердили на другорядну роль. Кінодебют виявився успішним: актрису помітили і запросили в фільм «Мисливець на оленів» — на цей раз на головну роль. Ще й разом з Казале. Джон і Меріл були щасливі проводити стільки часу разом: жити, гуляти, працювати, тренуватися. У ті дні вони багато мріяли про майбутнє, представляли довге і щасливе життя разом. Однак у долі були свої плани.
На самому початку зйомок «Мисливця на оленів» Джону стало погано. Після обстеження акторові поставили смертельний діагноз: рак легені четвертій стадії (Казале був завзятим курцем). Хвороба прогресувала, зйомки опинилися на межі зриву. Продюсери, побоюючись за майбутнє картини (і гроші, звичайно), хотіли звільнити Джона, але наполегливість режисера і загрози Меріл покинути знімальний майданчик слідом за коханим не дозволили цього зробити. Заради Казале був змінений графік зйомок: всі сцени з актором перенесли на початок, щоб він встиг їх відіграти. Меріл постійно перебувала з Джоном, підтримувала у всьому, вірила, що йому ще можна допомогти.
«Я жодного разу в житті не зустрічав такої відданості однієї людини іншому, як у Джона і Меріл. Її любов до цієї людини була безмежна», — згадував Роберт де Ніро, також знявся у фільмі «Мисливець на оленів».
І дійсно: Меріл віддавала всю себе, намагалася вселяти в улюбленого надію, в той час як сама не знала, звідки її брати. «Мій чоловік страшенно хворий і іноді, як зараз, перебуває в лікарні. Про нього чудово піклуються, і я теж намагаюся не стояти без діла, не опускаю руки. Але я весь час переживаю, хоча роблю вигляд, що все в порядку. Це вимотує розумово, фізично і емоційно сильніша, ніж будь-яка робота, яку я коли-небудь робила», — зізнавалася Стріп у листі своєму театральному вчитель.
Після «Мисливця на оленів» у Меріл наближався другий проект — серіал «Голокост», зйомки якого проходили в Австралії. Стрип бачила, що Казале стає все гірше, але не полетіти не могла: в цьому випадку, згідно з контрактом, актриса повинна була виплатити велику неустойку, а таких грошей у неї не було. Джон переконав кохану в тому, що вона повинна поїхати — не тільки з-за контракту, але і тому, що це важливо для її кар’єрного зростання.
Так, Меріл в перший (і останній) раз зробила нелегкий вибір між роботою і особистим життям. Стрип полетіла, а Казале залишився в Нью-Йорку. Вірна собі, актриса знімалася з повною віддачею, але думки про будинку її не покидали. Меріл розуміла, що Джон як ніколи потребує в ній, і нічого не могла з цим вдіяти.
Повернувшись через кілька місяців, Стрип ледь дізнавалася коханого чоловіка: Казале згасав.
Меріл до останнього вірила, що Джон зможе перемогти недугу, і заради неї він тримався, терпів тоді, коли терпіти вже не було сил. Три місяці актриса провела біля ліжка коханого, стала його доглядальницею. Всі надії на щасливе майбутнє звалилися в одну мить, коли, промовивши «Все добре, Меріл», Джон заплющив очі і більше їх вже не відкрив. Актора не стало 12 березня 1978 року.
З тих пір Стрип не могла позбутися від почуття провини. Проект, заради якого актриса залишила коханого, в тому ж році зібрав безліч нагород. Так, Меріл була удостоєна статуетки «Еммі» як краща актриса. Однак, зненавидівши цей серіал, вона не прийшла за нагородою.
Епістолярний роман
Смерть Джона підкосила Меріл. У квартиру, в якій вона провела два найщасливіших року, вона повертатися не могла — кожен предмет нагадував про улюбленому чоловікові, що було для неї нестерпним випробуванням. За іншою версією, квартири актрису вигнала законна дружина Казале. Як би там не було, Меріл опинилася на вулиці.
На допомогу дівчині прийшов її брат: він запропонував сестрі на час перебратися в квартиру до його друга — молодому скульптору Дону Гаммеру.
Чоловік вирушав у довгострокове подорож по Європі. Меріл прийняла люб’язне пропозицію, тим більше, що кут потрібен був не їй, а її речам: сама актриса планувала невтомно працювати, аби тільки не залишатися наодинці з собою. В один із днів Стрип поверталася зі зйомок і на порозі квартири зіткнулася з її господарем — Гаммер був проїздом в Нью-Йорку і вирішив заїхати додому. Від несподіванки, не знаючи, як віддячити свого рятівника, Меріл жартома запропонувала писати Дону листи. І він погодився. Так, актриса відразу знайшла надійного друга, рятувальний круг, який був їй так потрібен.
Листи стали для Стрип своєрідним особистим щоденником, допомагали впоратися з болем. «Вона була абсолютно розчавлена смертю Джон Казале, і я зробив все, що міг, щоб допомогти їй, але незабаром виявив, що закоханий», — згадував пізніше Дон. Меріл і сама не помітила, як дружнє листування перетворилася в епістолярний роман.
Довжиною в життя
Повернувшись у Нью-Йорк, Гаммер відразу ж зробив Стрип пропозицію руки і серця. І вона відповіла згодою всього через півроку після смерті Казале. Чи варто говорити, як поставилися до вчинку Меріл її рідні? Тим не менш актриса рішення свого не змінила. «Я не змирилася зі смертю Джона, але мені потрібно було змусити себе жити далі. І Дон показав, як це зробити», — згадувала Стріп.
Почуття до чоловіка прийшли пізніше, але вони абсолютно точно — прийшли. І доказом тому служать четверо дітей, 41 рік шлюбу і все той же закоханий погляд, що і багато років тому (ви тільки згадайте «Оскар»-2015, на якому подружжя не могли відірватися один від одного!).
Смерть Джона Казале піднесла Меріл важливий урок — ніколи не ставити роботу вище родини. Актриса дала собі обіцянку слідувати цьому правилу і слова свого дотримала. Яким би вигідним і перспективним був проект, Стрип не погоджувалася на зйомки, якщо було потрібно, щоб вона надовго залишила сім’ю. Гаммер зі свого боку теж йшов на компроміси і завжди підтримував дружину: наприклад, повністю брав на себе піклування про дітей, поки Стрип знімалася.
«Головне у стосунках — це розуміння. Та вміння іноді тримати язик за зубами», — вважає Меріл.
Навіть роки потому подружжя живуть в гармонії, а єдиним приводом для суперечки стає… брудний посуд.
У 2012 році Стріп отримала свій третій за рахунком «Оскар». Стоячи на сцені, актриса звернулася до чоловіка. «Спочатку я хочу подякувати мого чоловіка. Тому що коли дякуєш чоловіка на закінчення промови, твої слова заглушає музика, а мій чоловік такого не заслужив. Я хочу, щоб він знав, що все, що для мене в житті цінно, я зобов’язана йому», — вимовила Меріл. Публіка ледь стримувала сльози.
У 2015 році, забираючи свій третій «Оскар», Меріл Стріп в першу чергу дякувала чоловіка Дону Гаммера
Сьогодні своїм прикладом актриса показує, як важливо робити правильний вибір, цінувати момент, йти за покликом серця. Завдяки їй ми бачимо, що можна бути щасливим і в родині, і в професії одночасно. Головне — не боятися відпускати. Можливості — вони всюди, а сім’я одна.
Thanks!
Our editors are notified.