Щаслива Марина Поплавська та смішна Яна Глущенко: актори "Дизель Шоу" поділилися старими фото

24 квітня 2015 року відбувся перший концерт «Дизель шоу». Сьогодні актори діляться унікальними фото і спогадами з тих часів.

Мало хто знає, але перші репетиції гумористи проводили в актовій залі звичайної київської школи. Художній керівник «Дизель Шоу» Єгор Крутоголов згадує, як це було:

— Напередодні першого концерту офісу у нас ще не було. Тому Олег Шинкаренко (креативний директор «Дизель Студіо» — прим. ред.) пішов в найближчу школу просити пустити нас в актовий зал репетирувати. Це була загальноосвітня школа №245. Ми тоді навіть дали для вчителів та учнів перевірочний концерт! Вони були нашій фокус-групою. Після влаштували «розбір польотів» і довго сперечалися, показувати чи ні ті номери, над якими в залі не сміялися. А раптом телеглядачам буде смішно?

На сьогоднішній день у «дизелів» вже давно не було номерів «в тиші». Кажуть, розуміння того, чи варто вносити номер в концертну програму, приходить з досвідом. А от на першому концерті довелося-таки дещо скасувати:

— Я мав заспівати кілька пісень в стилі шансон, — розповідає Єгор Крутоголов. — Мені до кінця не зрозуміло, чому, але людям «не зайшло». Прямо на самому концерті нам раптом стало ясно, що це не той, і я так і не заспівав всі заплановані пісні. Або занадто правдиво співав, або навпаки не догравав — не вистачило минулого на зоні (сміється).

Як кажуть, перший млинець грудкою. Не уникла цієї долі і «Дизель Шоу». На перший концерт було продано всього 160 квитків. Про це з посмішкою згадує Євген Сморигін:

— Зал був напівпорожній і те, більша частина глядачів — знайомі, яким ми роздавали квитки безкоштовно. Це й зрозуміло, люди ще поняття не мали, що таке «Дизель Шоу» і чи варто на нього йти. Пам’ятаю, як вийшов на початку концерту і попросив людей з балконів спуститися в партер, щоб заповнити зал для красивої телевізійної картинки. А зал був напівпорожній! (сміється) Зате вже на першому концерті люди сміялися, і відразу стало зрозуміло, що наш гумор працює.

А Євген Гашенко розповів, як перший час було непросто працювати на камеру:

— П’ять років тому було дуже складно не дивитися на цього одноокого», адже не можна! Хоч у мене був досвід виступів і зйомок, на нашому концерті було все по-іншому — дуже переживав. Страшно хотілося, щоб глядачі оцінили наші жарти. І, на щастя, у нас це вийшло!