Класику ми все звично називаємо старою і доброю. Однак сюжети цих книг переповнені сцен, від яких стає деколи трішки страшно. Представляємо вам в буквальному сенсі слова Недобру класику!
- 1. «Дракула», Брем Стокер
- 2. «Дивна історія доктора Джекіла і містера Хайда», Роберт Стівенсон
- 3. «Портрет Доріана Грея», Оскар Уайльд
- 4. «Франкенштейн, або Сучасний Прометей», Мері Шеллі
- 5. «Майстер і Маргарита» Михайло Булгаков
- 6. «Шагренева шкіра», Оноре де Бальзак
- 7. «Привид Опери», Гастон Леру
- 8. «Примара будинку на пагорбі», Ширлі Джексон
- 9. «Щоденник Сатани», Леонід Андрєєв
- 10. «Вампіри», барон Олшеври
1. «Дракула», Брем Стокер
Ще до всяких там «Сутінків» і «Щоденників вампіра» з’явився цей неординарний роман, який вразив читачів свого часу. Пізніше Дракула став одним з головних лиходіїв містичних історій. У чому секрет успіху? У вабливій магнетизмі вампірів, в пристрасних поцілунках з укусами в шийку, в романтиці ночі і місяця, в забороненого кохання…
Якщо князь ночі зажадає вашої крові, то вам не сховатися від нього, ніяк не сховатися. Уявляєте, як билися сердечка у вікторіанських дамочок? Та й по сей день вампірська тематика розбурхує багатьох кров. «Дракула» не дарма очолює списки містичних романів-бестселерів.
2. «Дивна історія доктора Джекіла
і містера Хайда», Роберт Стівенсон
Напевно даний роман оцінять шанувальники згаданого нижче шедевра Оскара Уайльда. Як і у випадку з синдромом доріана Грея, тут показана неоднозначна природа людської натури, виражена в двоїстому поведінці. Розумний і благородний чоловік може приховувати в собі якусь злу суть: лякаюче шалену й жорстоку.
3. «Портрет Доріана Грея», Оскар Уайльд
Потужне твір змушує багато про що задуматися про швидкоплинність молодості, про моральні цінності, про те, що за зовнішньою красою часом таїться потворна душа. Головний герой відчайдушно мріяв зберегти красу і молодість, його заповітне бажання збулося. Відтепер містер Грей буде залишатися прекрасним, щоб не трапилося. Біг часу, рани і зміни характеру – все це відіб’ється на іншому Дориане, від одного погляду на якого в жилах холоне кров.
4. «Франкенштейн, або Сучасний Прометей», Мері Шеллі
Даний роман завоював славу не меншу, ніж у «Дракули», проте книга стоїть осібно серед містичних творів минулих років. По-перше, саме ця історія поклала початок наукової фантастики, оскільки крім містичного аспекту там фігурують наукові прориви. По-друге, твір було написано жінкою, що в той час викликало захоплення і обурення одночасно. Вважалося, що жінки здатні писати лише любовні романи. Це приголомшлива історія про талановитого лікаря, якому вдалося оживити мертву плоть. Творіння рук його викликає жах на оточуючих. Але так чи поганий насправді монстр Франкенштейна?
5. «Майстер і Маргарита» Михайло Булгаков
Сильне, незвичайне і просто захоплююче твір Булгакова. Події книги відбуваються поперемінно то в радянській Москві, то поблизу Голгофи. Поки ми спостерігаємо за муками Понтія Пілата, на Патріарших ставках настає інша трагедія, яка якимось чином пов’язана із справами давно минулих років. Дивний незнайомець запускає вир подій, які показують істинну суть героїв. Вас чекає знайомство з дивовижними персонажами: відьмами, вампірами, мовцем котом і самим Князем Тьми.
6. «Шагренева шкіра», Оноре де Бальзак
Чесно кажучи, дивно, що сучасні режисери ще не спромоглися екранізувати цю цікаву і повчальну історію. Вийшов би чудовий фільм про чарівному виконанні бажань.
Рафаель де Валентен молодий, освічений, але надзвичайно бідний. Ах, як боляче, коли юність не супроводжується забезпеченістю, коли мрії руйнуються одна за одною… Наш герой у відчаю і навіть готовий звести рахунки з життям. Перед самогубством Рафаель заходить до крамниці старожитностей, де на очі йому попадається дивовижний артефакт – шагренева шкіра. Це штучка може виконувати мрії свого власника, але при одній умові: за кожним виконаним бажанням шматок шкіри стане менше, наблизивши день смерті володаря. Не така і страшна плата для того, хто вже зараз готовий стрибнути з мосту… А ви б взяли собі шагреневу шкіру? Особисто мене таке виконання мрії дійсно налякало.
7. «Привид Опери», Гастон Леру
Яскравий приклад готичного роману, в якому автор вміло навіває на читача атмосферу незрозумілого жаху, змушуючи чекати чогось незрозумілого, але неодмінно страшного. Події розгортаються в паризькому оперному театрі. З неясної причини з деякими акторами відбуваються лиха, а декорації то і справа пропадають. Ходять чутки, що в театрі оселився злий привид. Завдяки чергового нещасного випадку юна Христина отримує шанс блиснути своїм талантом зі сцени. Дівчині і невтямки, що у неї з’явився незвичайний ангел-хранитель.
8. «Примара будинку на пагорбі»,
Ширлі Джексон
Видане в 1959 році, творіння Шерлі захопило шанувальників жахів. І донині роман лідирує в топі містичних бестселерів, входячи в число книг, рекомендованих Стівеном Кінгом. За нього так само відносно недавно був створений серіал «Привиди будинку на пагорбі», проте сюжет зазнав деякі зміни заради адаптації під сучасного глядача.
Це історія про те, каклюбопытный вчений вирішив вивчити паранормальні явища похмурого особняка. Спершу багато ставилися з часткою здорового скепсису до вигадкам про надприродних події в тому будинку. Але що робити, якщо потойбічна сила і справді стала бути погляду скептиків?
9. «Щоденник Сатани», Леонід Андрєєв
Андрєєв жив на рубежі епох: народився він у царській Росії, а помер на початку становлення СРСР. Людиною він був дуже неординарною: займався літературою, став піонером кольорової фотографії. Дана книга Леоніда Миколайовича зовсім не схожа на твори його сучасників. Вона виконана в епістолярному жанрі, являючи собою псевдомемуары самого диявола. Сатана вирішив прийняти людський вигляд і тепер живе серед людей. Але дияволу самотньо, нестерпно самотньо…
10. «Вампіри», барон Олшеври
Роман був підписаний псевдонімом Б. Олшеври, натякаючи на несерйозність ставлення самого автора до своєї історії. Хоча роман позиціонувався як пародія на «Дракулу», на ділі вийшла цілком якісна імітація готичного стилю.
Повна назва твору: «Фантастична повість барона Олшеври (із сімейної хроніки графів Дракула-Карді»). Читаючи цю книгу, навіть не здогадуєшся, що її автором став радянський письменник. Ось тільки хто саме – ніхто напевно не знає. Авторство приписувалося багатьом: Владиславу Реймонту, Сергію Соломін, Надії Гольдберг і ще десятку як популярних, так і маловідомих письменників. Ось яка буває плутанина з-за таємничих літературних псевдонімів.
До речі, якщо вам подобається саме російська класична література, то ви точно знайдете цікаві твори серед книг вітчизняної класики, розкривають душу і суть людини.
Як створити книгу, яка гарантовано стане класикою свого жанру? У свій час викладачка літератури поділилася з нами секретом популярності деяких книг: мало створити незвичайний сюжет, треба торкнутися питання, які залишаються актуальними для людства крізь століття. Це вдалося згаданим вище авторам.
Thanks!
Our editors are notified.