Кому посміхнеться удача з першого туру?
Цілком очевидний той факт, що з двох команд, одна не має досвіду виступів на подібному рівні зовсім, а друга є старожилом європейського турніру. Ставки на Албанія – Швейцарія підтверджують те правило, яке говорить – «за битого двох не битих дають». Так і в цьому випадку – Швейцарія безумовний фаворит має шанси в два рази вище, ніж Албанія.
Часи і звичаї, як відомо, змінюються. Ось і у випадку з албанської збірної і її футболом далеко не усі шанувальники гри №1 можуть поставитися до безперечного успіху представника цієї країни (а вихід на ЄВРО, таким, безсумнівно, є) без прояву сильних емоцій. Ще якихось десять років тому уявити собі, що «Гірські орли» можуть вийти до фінальної частини великого турніру, було також неможливо, як неможливо сьогодні прогнозувати реальність подібного успіху, наприклад, колективу Ліхтенштейну. Але команда півзахисника французького «Нанта» Лоріка Цана показала яскраво виражений майстер-клас на тему «неможливе можливо» та підкорила вершину мрії сотень тисяч своїх прихильників. З урахуванням того, що Албанія зіграє в групі з командами Франції, Румунії та Швейцарії, говорити про те, що у цієї збірної немає шансів на вихід з групи, ніяк не варто. Навпаки, представники аналітичного крила схильні вважати, що ця збірна зможе як мінімум гарненько «попити кров» у номінальних фаворитів групи в особі Швейцарії і Франції. З «Наті» співвітчизникам Эриона Богдани (кращого бомбардира в історії збірної Албанії) належить зіграти в першому турі змагання.
На перший погляд, підбір гравців збірної Швейцарії дозволяє з упевненістю називати Албанію явним аутсайдером матчу і командою, якій в цьому матчі розраховувати не на що. Але не варто забувати, що цей же склад «Гірських орлів» вже прибрав зі свого шляху куди більш зоряні, ніж вона, колективи, в особі Сербії та Данії, у відборі до ЧЄ. Так, кістяк Албанії складають гравці з нижчих ліг провідних європейських чемпіонатів і представники першостей «другого ешелону» начебто Хорватії, Азербайджану, але при цьому у дебютанта є головне – Команда. Сильний колектив однодумців в змозі зупинити і таких сильних виконавців, як Джердан Шакірі або Адмір Мехмеді.
По тим чи іншим причинам, наставники обох команд не задіяли кількох гравців, які потенційно могли допомогти цим збірних на чемпіонаті Європи. Так, досить несподівано за бортом складу «Гірських орлів» залишилися представники італійського та нідерландського чемпіонатів в особі Берату Джимсити і Милота Рашица. Втім, свій чималий сюрприз публіці підготував і тренерський штаб збірної Швейцарії. Мова про те, що поза заявки команди залишився вже колишній капітан «Наті», новоспечений чемпіон Англії в складі «Лестера», Гекхан Інлер. Можливість залишити поза табору команди настільки досвідченого півзахисника з бездоганним послужним списком говорить про те, що у швейцарців більш ніж хороший підбір гравців у центральній осі середньої лінії.
Гравці обох команд склавши руки не сиділи, і напередодні поєдинків з офіційним статусом активно грали контрольні матчі. З настанням 2016-го року, і Албанія, Швейцарія зіграли по чотири зустрічі, результат у яких великого значення не мав. Цікаво, що більш вдало виступили «Гірські орли». Так, албанці програли Україні та Австрії, але були краще, ніж Люксембург і Катар. Швейцарія ж зуміла перемогти тільки Молдову, тоді як представникам таких країн, як Ірландія, Боснія і Бельгія програвала. Не менш важливо, що «нейтрали» пропускали в кожному матчі, незалежно від результату гри. Така ігрова форма колективу вболівальників збірної Швейцарії не може не насторожувати.
Наставників команд Джанні Де Бьязи і Володимира Петковича об’єднує відразу кілька факторів. Так, і один, і другий тренери чималу частину кар’єри в якості «начальників» лави запасних провели в Італії. І якщо Де Бьязи взагалі великий «домосід», і на батьківщині провів 15 років з 21-го року діяльності на благо футболу в якості тренера, то у Петковича з «країною чобота» пов’язаний його поки найбільший успіх. Будучи наставником римського «Лаціо», громадянин чотирьох(!) держав виграв Кубок Італії. Власне, поки що це єдиний трофей Петковича-тренера, який працював зі швейцарськими клубами та командами з Італії та Туреччини.
Люди, які ризикують своїми грошима, в даному матчі віддають перевагу команді Швейцарії. Втім, настільки «космічного» розриву як між Францією та Румунією, в цій дуелі, на думку букмекерів, немає. Якщо ризикнути засобами на користь «Наті», свої гроші можна збільшити менш ніж у два рази, перемога Албанії принесе виграш, помножений приблизно на п’ять.
За час існування двох Федерацій футболу країн, команди Швейцарії та Албанії провели між собою шість матчів. Статистика протистоянь говорить на користь «Наті»: співвітчизники Александера Фрая виграли п’ять матчів, ще одна гра завершилася підписанням мирової угоди. На наш погляд, в цьому матчі велика ймовірність невеликої кількості забитих м’ячів і мінімальна перемога збірної Швейцарії.
Thanks!
Our editors are notified.