Архивы психолог

С поступлением в первый класс начинается новый период жизни не только для ребёнка, но и для родителей. Обучение в школе не ограничивается только учёбой, - это для маленького человечка неизвестная среда с новыми впечатлениями, своими правилами и требованиями. Задача родителей – помочь своему школьнику быстрее адаптироваться к новым условиям деятельности. Отчего зависит степень готовности к школе Личностные особенности ребёнка будут играть первостепенную роль. Активным и общительным детям гораздо легче приспособиться к новой для них обстановке. Если до школы ребёнок посещал детский сад, то он уже более социализирован и имеет навыки сотрудничества. Но в этом возрасте все дети отличаются быстрой утомляемостью. Дело в том, что участки мозга, которые помогают ребёнку удерживаться в одной позе, активизируются после семи лет. Поэтому первоклассники не могут ещё быть особо усидчивыми, им необходима разрядка. Если они не получают её на переменах, то на уроках будут «крутиться». Кроме того, у ребёнка в этом возрасте только начинает формироваться ощущение, что он является частью системы (группы одноклассников) и он должен подчиняться её правилам. Пока он привык к восприятию индивидуального обращения к нему. По мнению специалистов, первичная адаптация первоклассника к школьной обстановке может быть от двух до шести – семи месяцев. Родители в этот сложный для ребёнка период должны следить за его режимом дня, который включает: полноценный сон (8-10 часов), правильное питание, посильные физические упражнения. Нужно ограничивать просмотр телепередач и просиживание за компьютером, заменив их прогулками на свежем воздухе. У вашего ребёнка начался ответственный этап – новая жизнь, наполненная испытаниями. От родителей во многом зависит, как их чадо будет преодолевать трудности. Но для этого и самим мамам и папам нужно правильно вести себя с новоиспечённым школьником. Психологи дают следующие рекомендации родителям. Установите с ребёнком дружеские отношения. Это означает, что родителям не надо превращаться в строгого «надзирателя», постоянно контролируя его каждый шаг. Дайте понять ребёнку, что в любой ситуации он может рассчитывать на вашу поддержку. Постарайтесь, чтобы в семье были доверительные отношения друг с другом, исключите назойливые нравоучения и команды в приказном виде. Заменяйте их просьбами с вежливым тоном. Такой стиль поведения окажет успокаивающее действие на вашего школьника, что очень важно в первое время его адаптации. Помогите ребёнку организовать своё рабочее место. Оно должно быть удобным, нравиться ему самому, и в то же время, располагать к учёбе. Дайте ему понять, что он уже сам в состоянии поддерживать в порядке свой школьный уголок. Это будет развивать ответственное отношение к его новым обязанностям. Первое время вместе с ребёнком собирайте портфель, а затем пусть он приучается это делать самостоятельно. Проявляйте «правильный» интерес к его учёбе. Это значит, что родители должны спрашивать не только об оценках и поведении своего ребёнка, а просто послушать о его делах в школе. Пусть рассказывает вам обо всём, что вызывает у него интерес, и не ленитесь отвечать на его вопросы (если они будут). При этом избегайте резких критических замечаний в адрес педагогов, даже если ребёнок высказывает на них обиду. Старайтесь дипломатично обсудить возникшую проблему. Формируйте у ребёнка уверенность в своих силах. Для этого не забывайте хвалить его за любые успехи. Если же что-то у него не получается, и он начинает нервничать или жаловаться, - дайте понять, что это временное явление, и всё получится, но надо ещё пробовать. Это также важно для развития у первоклассника терпения и усидчивости, которой ему пока так не хватает. В то же время, избегайте категоричности и запретов. Лучше приведите убедительные доводы, в отношении своих или учительских требований. Не превращайте выполнение домашних заданий в изнурительный процесс. На это отводится один – полтора часа, и не сразу после уроков, а когда школьник немного отдохнёт и снимет напряжение. Родители могут помочь своему первокласснику, а не делать за него задания! В том случае, если учитель ничего не задавал на дом, - предложите ребёнку спокойно повторить пройденный на уроках материал. Не ругайте ребёнка за любую оплошность. Ошибки делают все, в том числе и взрослые люди. Гораздо важнее научиться их спокойно исправлять. Не сравнивайте в негативном ракурсе своего ребёнка с другими детьми. Это ударит по его самолюбию, и может вызвать обратный эффект. Для него важно, как общественное мнение, так и самооценка. Научите своего школьника правильно воспринимать неудачи: не как «бедствие», а как руководство к действию для исправления ситуации. Развивайте у ребёнка таланты. В этом возрасте дети ещё могут искренне удивляться чему-то. Переводите эту способность в любознательность. Причём так, чтобы ребёнок сам искал ответы на интересующие его вопросы. Присматривайтесь, что ему по душе, - это поможет выбрать направление деятельности в дополнительных кружках. Специалисты советуют в начальной школе не посещать более двух кружков, причём один из них должен быть спортивным. Тут надо соблюдать меру: занятия вне школы хороши для разрядки, но главное не перегружать ребёнка. Иначе вместо «разгрузки» и развития своих способностей, он обретёт нервозность и проблемы в школе. Приведённые советы для родителей помогут избежать самых распространённых ошибок, и безболезненно перестроиться на школьный этап в жизни ребёнка.Зі вступом до першого класу починається новий період життя не тільки для дитини, але і для батьків. Навчання в школі не обмежується лише навчанням, - це для маленького чоловічка невідома середа з новими враженнями, своїми правилами та вимогами. Завдання батьків - допомогти своєму школяреві швидше адаптуватися до нових умов діяльності. Від чого залежить ступінь готовності до школи Особисті особливості дитини будуть відігравати першорядну роль. Активним і товариським дітям набагато легше пристосуватися до нової для них обстановці. Якщо до школи дитина відвідувала дитячий сад, то вона вже більш соціалізована і має навички співпраці. Але в цьому віці всі діти відрізняються швидкою стомлюваністю. Справа в тому, що ділянки мозку, які допомагають дитині утримуватися в одній позі, активізуються після семи років. Тому першокласники не можуть ще бути особливо посидющими, їм необхідна розрядка. Якщо вони не отримують її на перервах, то на уроках будуть «крутитися». Крім того, у дитини в цьому віці тільки починає формуватися відчуття, що вона є частиною системи (групи однокласників) і вона повинна підкорятися її правилам. Поки він вона звикла до сприйняття індивідуального звернення до неї. На думку фахівців, первинна адаптація першокласника до шкільної обстановці може бути від двох до шести - семи місяців. Батьки в цей складний для дитини період повинні стежити за його режимом дня, який включає: повноцінний сон (8-10 годин), правильне харчування, посильні фізичні вправи. Потрібно обмежувати перегляд телепередач і просиджування за комп'ютером, замінивши їх прогулянками на свіжому повітрі. У вашої дитини почався відповідальний етап - нове життя, наповнена випробуваннями. Від батьків багато в чому залежить, як їх чадо буде долати труднощі. Але для цього і самим мамам і татам потрібно правильно поводитися з новоспеченим школярем. Психологи дають такі рекомендації батькам. Встановіть з дитиною дружні відносини. Це означає, що батькам не треба перетворюватися в суворого «наглядача», постійно контролюючи його кожен крок. Дайте зрозуміти дитині, що в будь-якій ситуації вона може розраховувати на вашу підтримку. Постарайтеся, щоб в сім'ї були довірчі відносини один з одним, виключіть настирливі моралі і команди в наказовому вигляді. Замінюйте їх проханнями з ввічливим тоном. Такий стиль поведінки надасть заспокійливу дію на вашого школяра, що дуже важливо в перший час його адаптації. Допоможіть дитині організувати своє робоче місце. Воно повинно бути зручним, подобатися йому самому, і в той же час, налаштовувати до навчання. Дайте їй зрозуміти, що вона вже сама в змозі підтримувати в порядку свій шкільний куточок. Це буде розвивати відповідальне ставлення до її нових обов'язків. Перший час разом з дитиною збирайте портфель, а потім нехай вона привчається це робити самостійно. Проявляйте «правильний» інтерес до її навчання. Це означає, що батьки повинні питати не тільки про оцінки і поведінку своєї дитини, а просто послухати про її справи в школі. Нехай розповідає вам про все, що викликає у неї інтерес, і не лінуйтеся відповідати на її питання (якщо вони будуть). При цьому уникайте різких критичних зауважень на адресу педагогів, навіть якщо дитина висловлює на них образу. Намагайтеся дипломатично обговорити виниклу проблему. Формуйте у дитини впевненість у своїх силах. Для цього не забувайте хвалити її за будь-які успіхи. Якщо ж щось у неї не виходить, і вона починає нервувати або скаржитися, - дайте зрозуміти, що це тимчасове явище, і все вийде, але треба ще пробувати. Це також важливо для розвитку у першокласника терпіння і посидючості, якої йому поки так не вистачає. У той же час, уникайте категоричності і заборон. Краще приведіть переконливі доводи, щодо своїх або вчительських вимог. Не перетворюйте виконання домашніх завдань у виснажливий процес. На це відводиться один - півтори години, і не відразу після уроків, а коли школяр трохи відпочине і зніме напругу. Батьки можуть допомогти своєму першокласнику, а не робити за нього завдання! У тому випадку, якщо вчитель нічого не задав на дом, - запропонуйте дитині спокійно повторити пройдений на уроках матеріал. Не сваріть дитину за будь-яку помилку. Помилки роблять всі, в тому числі і дорослі люди. Набагато важливіше навчитися їх спокійно виправляти. Не порівнюйте в негативному ракурсі свою дитину з іншими дітьми. Це вдарить по її самолюбству, і може викликати зворотний ефект. Для неї важлива, як громадська думка, так і самооцінка. Навчіть свого школяра правильно сприймати невдачі: не як «лихо», а як керівництво до дії для виправлення ситуації. Розвивайте у дитини таланти. У цьому віці діти ще можуть щиро дивуватися чомусь. Переводіть цю здатність в допитливість. Причому так, щоб дитина сама шукала відповіді на питання, що її цікавлять. Придивляйтеся, що їй до душі, - це допоможе вибрати напрямок діяльності в додаткових гуртках. Фахівці радять у початковій школі не відвідувати більше двох гуртків, причому один з них повинен бути спортивним. Тут треба знати міру: заняття поза школою гарні для розрядки, але головне не перевантажувати дитину. Інакше замість «розвантаження» і розвитку своїх здібностей, він знайде нервозність і проблеми в школі. Наведені поради для батьків допоможуть уникнути найпоширеніших помилок, і безболісно перейти на шкільний етап в житті дитини.