Півзахисник збірної України розповів про причини і емоціях після вильоту з Євро-2016
Спілкуватися з пресою після поразок не любить ніхто, тим більше після таких як у матчі з Північною Ірландією, яке поставило хрест на надіях збірної України вийти в плей-офф. Шансів поговорити з Тарасом Степаненко, ключовим гравцем синьо-жовтих, спочатку, як нам здавалося трохи, але півзахисник «Шахтаря» ховатися не збирався. У ґрунтовній розмові 26-річний хавбек проаналізував два попередніх матчі і визнав, що очікував зовсім іншого результату.
– Очевидно, ви вже переосмислили матч з Північною Ірландією, розібрали його з тренерським штабом. У чому вбачаєте причини невдачі збірної України?
– Я вже говорив, що такі матчі граються до гола. Хто перший забиває, той і виграє. Можна говорити, що неправильно була обрана тактика або що не все виходило, але зараз всі команди дуже велику увагу приділяють обороні. В наші дні практично завжди перемагає команда, яка відкриває рахунок.
Єдине виключення, що ми бачили на цьому чемпіонаті, це матч Хорватія – Чехія. Чехи відігралися і змогли перевернути хід зустрічі. А в цілому, у поєдинках між приблизно рівними по силам суперниками хто перший забиває, той і виграє. Так і сталося. Ми пропустили від команди, яка дуже добре вміє оборонятися, і, на жаль, не змогли відігратися.
– Можливо, вас не здивувала тактика суперника. А от те що вони так сильно зіграли, вичавили максимум з своиш шансів, здивувало?
– Ми готувалися до того, як буде грати Північна Ірландія, і знали, що ці хлопці віддадуть на полі всі сили. Тренери спеціально звертали на це нашу увагу. Під час розбору було видно, наскільки кожен з них віддавався. Кожен футболіст, коли його відігравали або він перебував за лінією м’яча на максимальній швидкості повертався назад для того, щоб допомогти обороні. Звичайно, вражаюче бажання було у хлопців. Я повторюся: ми хотіли перемогти дуже сильно, але вони хотіли в два рази більше, тому вони і виграли.
– Могла збірна України зіграти в більш атакуючій манері? Можливо, десь більше ризикувати – не на останніх хвилинах, коли треба було рятувати матч, а по ходу гри?
– Ніхто не хотів ризикувати, і до якогось часу слід грати акуратно. Але пропускаєш гол, доводиться йти вперед великими силами, оголюються зони, у суперника з’являються шанси для контратак, що тільки на руку команді, яка обороняється великими силами. Якби ми не пропустили перший м’яч відразу після початку другого тайму, можливо, гра склалася б по-іншому.
Але ми пропустили дуже швидко, потім пішов град, це теж зіграло свою роль, тому що це якийсь перерву. Потім незрозуміла ситуація з заміною, я вперше таке бачив: північноірландці три хвилини не могли вирішити, кого міняти, кого не міняти. Це все-таки пауза, яка дає обороняється команді психологічну перевагу, тому що часу все менше, а супернику потрібно забивати і йти вперед.
– Які уроки треба витягти з цих двох поразок на Євро?
– Щодо матчу зі збірною Німеччини ми йшли з поля і розуміли, що суперник був просто сильнішим, і якби ми зіграли внічию або перемогли, то це було б сенсацією. А матч з Північною Ірландією показав, що на такому рівні, у фінальній стадії такого турніру дрібниць не буває. Тому треба дуже ретельно готуватися до кожного матчу, дуже серйозно до всього ставитися, уважно слухати, що тобі кажуть, акцентувати увагу на моментах, які обговорюються на теоретичних заняттях.
Фактично все що до нас долинав під час цього процесу, у грі з Північною Ірландією підтвердилося. У нас багато молодих хлопців, і для багатьох, особисто для мене, це був перший подібний турнір за збірну, відповідно це буде величезним досвідом і корисним уроком.
– У двох матчах були дуже різні суперники, але сценарій схожий – перший гол зі «стандарту», потім в компенсований час. Бачите тут якусь закономірність, чи це дві різні історії?
– Якщо дивитися по малюнку гри, то зрозуміло, що збірна Німеччини – це дуже майстерний суперник з футболістами надзвичайно високого рівня. Німці нав’язували нам свою гру і змушували більше оборонятися. В принципі прикро, що ми пропустили зі стандарту, тому що нам теж казали, що у них дуже гарне виконання стандартних положень, дуже агресивна гра в штрафній. Але, з іншого боку, у них були ще моменти, які вони не реалізували, як, втім, і ми.
Якщо ж говорити про североирландцах, то єдиний шанс забити був у них або на контратаці, або після стандарту. Всі фоли, які були навіть в середині поля, закінчувалися подачами на двох хлопців попереду, один з них скидав, в принципі так вони і забили. Тому можна сказати, що ми не зуміли нівелювати сильні сторони збірної Північної Ірландії.
– Були якісь позитивні моменти, від яких можна відштовхуватися в майбутньому?
– Негативного досвіду не буває. Який би досвід не був, це все-таки досвід. Я сподіваюся, що кожна людина в збірній – це професіонал, що кожен буде аналізувати свої помилки, тому що звинувачувати, окрім себе, нам більше нікого.
А позитивні моменти… Напевно, тому що моя сім’я приїхала до мене, поболела за мене, поболела за збірну України, подивилася Францію, подивилася як хворіють на таких змаганнях, це якщо говорити щиро. В іншому особисто для себе я ніяких особливо позитивних моментів не побачив.
– Ви довго йшли до великого турніру. Є відчуття, що і ви самі і вся команда і близько не реалізували весь свій потенціал у Франції?
– Звичайно. Якщо озирнутися назад, який шлях ми пройшли, скільки ми готувалися до цього Євро, скільки надій покладали на нас, то зрозуміло, що ми не виправдали ні свої очікування, ні очікування наших уболівальників, що не показали свої можливості. Це кожен розуміє, це саме велике розчарування.
У мене один раз подібне вже було – коли ми виходили на молодіжний чемпіонат Європи в Данії – буквально тією ж командою, що є у нас зараз. У стикових матчах ми тоді обіграли Голландію, яку вважали фаворитом турніру, але потім теж дуже погано зіграли в групі. Не знаю, з чим це було пов’язано.
Особисто я дуже сильно чекав цього турніру, готувався, на кожній грі, на кожному тренуванні думав, як би не отримати травму, тому що дуже хотів поїхати на чемпіонат Європи. Такі події для України бувають рідко. Але виступити ось так – такого точно ніяк не очікував.
– Можливо, українським гравцям заважає, коли від них багато чого чекають? Не витримують вантажу подібних очікувань?
– Думаю, що з кожної збірної на таких турнірах вболівальники пов’язують великі очікування. І потрібно вміти витримувати такий тиск. Не можеш? Значить, треба в два рази більше готуватися, в два рази більше працювати. Але, мабуть, у нас сам вихід на чемпіонат Європи вважається великою подією і досягненням. Так, частково це так, але тим не менш, якщо ти піднявся на якусь сходинку, то повинен робити все, щоб йти ще вище. У нашому ж випадку, можу сказати, що ми тільки опустилися нижче.
Можливо, наше покоління ще раз зіграє на Євро, але головне, щоб молоді хлопці бачили наші помилки і вчилися на них. Україна – велика, в ній багато талантів. Не повинно бути потрапляння у фінальну частину турніру бути великою подією для такої країни. Це повинно бути нормою, а вже серйозне просування на самому турнірі треба вважати досягненням.
– Тим не менше, попереду у вас ще один матч. З якими почуттями ви підходите до поєдинку з Польщею?
– У будь-якому випадку ми захищаємо честь національної команди, честь країни. Для будь-якого гравця надіти цю футболку – велика гордість. Тим більше, нас чекає матч проти сусіда, а це завжди принципово. Звичайно ж, ми дуже хочемо досягти результату, щоб і ми, і вболівальники їхали з чемпіонату Європи хоч з якимись позитивними емоціями.
– Ви чекаєте ротації в команді? Може, є сенс випустити тих, хто ще не грав? Чи все ж краще виступити в оптимальному складі, щоб було більше шансів домогтися результату?
– Я вважаю, що у нашої збірної 23 кваліфікованих футболіста і кожен заслужив право вийти на поле. Для когось це Євро буде останнім. Мені здається, тренерський склад повинен дати шанс хлопцям, які поки не грали. Адже матч на Євро – це завжди подія. Так, в цей раз воно вийшло для нас не зовсім вдалим, вірніше, зовсім невдалим, але цю атмосферу повинні відчути якомога більше гравців. Провівши стільки часу на зборах, без сім’ї, всі заслужили право вийти на поле.
– Якої гри ви чекаєте від поляків, на яких теж, в принципі, результат не тисне?
– Можливо, їх тренер дасть відпочити деяким лідерам. З іншого боку, вони, напевно, хочуть зайняти перше місце. Та й в будь-якому випадку на такому турнірі ніхто не буде шкодувати сил. Я впевнений, що при підтримці вболівальників всі до одного будуть рубатися і грати на максимальний результат. Упевнений, це буде такий же важкий матч, як і два попередніх.
– Від збірної України можна очікувати більш атакуючій, агресивної гри?
– В цілому це питання не до мене, все залежить від тренерського складу, від вибору тактики. Але ви ж прекрасно розумієте, збірна Польщі – це дуже хороша команда, потужна в атаці, було б неправильно кинутися на них з шашками наголо. Ви бачите, що у нас зараз не все в порядку в обороні, хоча раніше ми славилися тим, що мало пропускаємо і видобуваємо багато позитивних результатів саме за рахунок цього.
Так що навряд чи варто бігти вперед, адже можна отримати два-три голи і взагалі виїхати додому з опущеною головою. Зараз не можна піддаватися емоціям, потрібно включити голову, грамотно зіграти, почути все, що нам скажуть тренери про сильні та слабкі сторони суперника. Тільки так можна досягти результату. У сучасному футболі дуже рідко виграють за рахунок емоцій, за рахунок якогось наскоку. Ні, всі прораховують, вивчають, розбирають. Команди все дуже підготовлені, організовані, знають, як перекривати-закривати. Так що до цих питань треба підходити серйозно.
– На цьому матчі очікується дуже багато українських вболівальників. Зрозуміло, що їм важко впоратися з розчаруванням, але все ж, якої підтримки ви чекаєте від них?
– Ми теж думали, що цей матч буде чимось вирішальним, але вийшло, на жаль, інакше. Не сумніваюся, що люди все одно будуть підтримувати свою національну команду, вболівати за країну. Ми за це дуже вдячні. І ми зі свого боку дуже б хотіли зробити хоча б у цьому матчі їм подарунок. Зараз переповнюють емоції вболівальників, ми читаємо і чуємо коментарі, але повірте, жоден гравець збірної України не виходив на поле, щоб відбувати номер.
Ми дуже серйозно готувалися, дуже хотіли виграти, доклали багато зусиль. Так, у нас не вийшло, але я не можу нікого звинувачувати в тому, що він грав без бажання. Ми всі хочемо виграти і будемо гризти землю, але не завжди виходить так, як хочеться…
Thanks!
Our editors are notified.