В гостях у Sport.ua побував коментатор телеканалу «2+2»
У середу, 8 червня, гостем редакції Sport.ua став коментатор телеканалу «2+2» Володимир КОБЕЛЬКОВ. Він відповів на запитання читачів та журналістів Sport.ua.
— Чи будуть показувати на «2+2» майбутній бій Василя Ломаченка? Чи Ви Будете коментувати? Чи є вже якісь задумки з приводу показу бою?
— Будемо показувати. Вирішилося це буквально минулої п’ятниці. З цією задумкою» я 20 хвилин тому зустрічався, щоб коментувати Васін бій з його кумом — Олександром Усіком. Але ця «задумка» сьогодні відлітає до кума. Будемо працювати з Олегом Шмідтом. Скажу чесно, були важкі переговори. У минулий четвер нам сказали, що, напевно, нічого не буде. І до цього говорили, що нічого не буде. У нас був контракт з Top Rank рік. Ми недобрали один вечір, за ними був борг. Вони хотіли дуже велику суму за Васін бій, чомусь без урахування того боргу.
— Можете нам розкрити суму?
— Не знаю. Навіть Вася попросив дізнатися, але я так і не дізнався, самому цікаво. Знаю, що бій коштує не менше, ніж каналу коштував бій Мейвезер — Пакьяо.
— І скільки коштував каналу цей бій?
— Дорого. Щоб Україна побачила цей бій, допомагали всі: Аліна Шатернікова, Вася Ломаченко, Егіс Климас.
— Які у Вас очікування від цього поєдинку? Судячи з інтерв’ю Василя, він здається дуже спокійним, готовим. Яка у Вас є, може, інсайдерська інформація?
— До вильоту, коли Вася ще був в Україні, останній тиждень я провів саме з Васею, у Білгород-Дністровському був у нього в гостях. Якраз прилетів Егіс Климас, я з ним вже особисто познайомився, а не по телефону або в листуванні. Вася тоді готувався до бою з Уолтерсом, полетів. Дуже довго як для Васі він пробув в Америці. Ми з ним спілкуємося, він дуже хоче додому, до нього вже їздила сім’я, він любить Україну. Ревниво питав, чи був я в Одесі без нього. Так, був, і на «Чорноморці» був, і біля Одеси. Америка для Васі — просто робота. Він себе бачить тільки в Україні. Перед боєм абсолютно спокійний. Його запитали, чим він краще Мартінеса. Вася сказав: «Всім». Я з ним повністю згоден.
— Не може бути недооцінки, як було перед боєм з Салідо? Багато від Василя очікували, говорили, що увійде в історію…
— Так, і я це говорив.
— Та не склалося. Зараз немає такої атмосфери?
— І тоді не було такого. У Васі недооцінки суперника не було і коли він боксував в «Отаманів». Він знав усіх суперників і готувався до кожного бою. Я був тиждень у Васі, кожен вечір я ходив до нього на тренування як в кіно. Такого ніхто не бачив. Те, що Салідо він програв… Я до сих пір не можу назвати це поразкою. До речі, перший раз після цього бою я з Васею тоді не спілкувався, просто не знав, що йому написати, як до нього підійти. Потім вже мені Саня Усик сказав: «Та все нормально, можеш дзвонити, Вася відійшов». По-перше, в тому бою я рефері ніколи не забуду. По-друге, в принципі це досвід. Досвіду на той момент не було і в кутку біля Васі. Коли Салідо постійно бив нижче пояса, кут має право апелювати до рефері, чого вони не робили.
— Не знали, що так можна?
— Може бути, соромилися.
— Салідо в одному з недавніх інтерв’ю говорив, що він дуже хоче бою-реваншу, але Вася не згоден…
— Ми з Васею поспілкувалися, я його завжди питаю (на камеру, не на камеру) про Салідо. Вася хоче реваншу з Салідо, в будь-який день, але за умови, що той буде чемпіоном світу. Я дуже вболівав за Салідо, але, на жаль, нічия. Якщо б він став чемпіоном світу — я впевнений, Вася говорив би і домовився б з Салідо. Він цікавий, класний боксер і людина. Те, що він бив Васю нижче пояса — це була тактика. Це було те, до чого Вася не звик — брудний бокс. Такий він чесна людина Вася, так виховали.
— Майбутній суперник Василя — Роман Мартінес. Вася каже, що всім краще за нього. А які сильні сторони Роману?
— Його досвід.
— Чого можна побоюватися? Брудні прийоми, ще що-небудь…
— Два бої у Мартінеса було з Салідо, перемога і поразка. Я не назвав би його супертехничным, він лізе вперед, рубає, а для Васі це як відкрита книга.
— Коли буде нова програма «Королі рингу»?
— Сподіваюся, що восени.
— Рейтинги хороші?
— Час незручне було — субота, 13:00. В цей час люди явно не дивляться телевізор. Сподіваюся, що восени ми повернемося, в гарний час. У нас є про що поговорити з Володимиром Кличком, з Василем Ломаченком. Може, ще хто вистрелить до цього часу. Може, у нас буде олімпійський чемпіон, але поки у нас, на жаль, жодної ліцензії.
— Сьогодні відкрите тренування національної збірної. Є там хлопці, які можуть хоча б поїхати туди, здобути ліцензію?
— Ще перед відбором я говорив, що, якщо у нас буде дві ліцензії — це буде щастя. Я був впевнений в ліцензії Дмитра Митрофанова, але якось не вийшло. Саша Хижняк в «Отаманів» молодий, гарний, рубається. Там ще уайлд-кард до нас може завітати, пощастити.
— Яким чином?
— Роздають ж уайлд-кард перед Олімпійськими іграми. Може, пощастить.
— Покоління в ямі? Або чому так сталося, що у нас не складається із цим олімпійським відбором?
— Виходить, що ще і зміна поколінь не пройшла. Митрофанов був, Хижняка ми дізналися, Ростик Архипенко був. У мене питання до того, як готували цю збірну.
— Все ті ж люди готували…
— Не всі, однієї людини не вистачає — Анатолія Миколайовича Ломаченко. Там було все відбудовано, як кажуть у спорті, конспекти. Як про Лобановського кажуть, такі ж є системи підготовки і у Анатолія Миколайовича. Якщо б хтось подзвонив, переступив через свою гордість і запитав — думаю, у нас були б ліцензії.
— Навіть є такі підозри, що є якийсь міні-конфлікт?
— Ні, про конфлікт нічого не знаю. На Олімпіаду поїхали не тільки ті, хто взяв медалі в 2012-м. Було багато ліцензій, ми були кращою збірної з боксу в світі. Чому зараз немає? Люди є. У наступному сезоні, може, професіонали поїдуть. Можливо, повернеться та збірна.
— Це взагалі потрібно? Вам цікаво, щоб професіонали, які кажуть, що їм це не потрібно і не цікаво, виступали на Олімпіаді?
— З цих Олімпійських ігор — ні, не цікаво. люди без відборів, без нічого. Може, в чомусь я теж згоден з Васею, що у відборі не повинні брати участь, наприклад, чемпіони світу з боксу. Володимира Кличка мені дуже складно уявити на Олімпійських іграх. Йому потрібно Київ виграти, потім Україну. Уявити Володимира Кличка, який боксує за право чемпіона Києва, наприклад, з Ростиком Архипенко мені важко. Може, якщо зроблять якийсь турнір для профі вже в 2020 році. Але взагалі там повинні брати участь молоді хлопці.
— Чому ви не показували WSB в цьому сезоні?
— Щось не склалося, напевно, з ціною. Це не так вже легко. Хороша сума потрібна, щоб це робити. А якщо робити, то добре.
— Як справи у Олександра Усика, з якими Ви зустрічалися півгодини тому?
— Відлітає.
— Завтра торги з приводу бою з Гловацького?
— Так. Сьогодні теж говорив я з Олександром Красюком, думав, що спеціально для вас він мені щось скаже. Сказав, що буде щось відомо протягом пари годин. Це було кілька годин тому. Я його попросив, щоб він мені відразу написав, і сказав, що обов’язково прочитаю його СМС в прямому ефірі.
— Які у Олександра очікування від цього поєдинку, від суперника? Говорили, що у Києві, можливо, проведуть поєдинок, де хоче сам Олександр…
— Як глядач я, звичайно, хочу, щоб це було в Києві, в Одесі, у Львові. Але для Саші я б хотів, щоб це була Америка.
— Це взагалі можливо?
— Я думаю, що більше шансів як раз в Америці. Чемпіон світу, таку вагу. Тим більше Саша так чесно (у плані для вболівальників) почав кар’єру на батьківщині, підписав контракт з K2. Сказав тоді, що буде чемпіоном світу в Америці, але розпочне свій шлях тут.
— У нього закінчується контракт з K2?
— По-моєму, на рік — від вересня до вересня — підписують контракт. Але, здається, там є такий пункт: якщо K2 виконує свої обіцянки — автоматично продовжиться контракт. А K2 виконує свої обіцянки. Климас з Ломаченко знайшли один одного, я просто бачив, як вони спілкуються. Друзі, але Климас — старший товариш. Точно так само Красюк з Усиком — все відкрито, нічого не роблять за спиною. Все, що потрібно Усику, K2 надає, тому можу сказати, що Усик точно вгадав.
— У нього є амбіції виїхати в Америку, там боксувати?
— Так ось він уже поїде. Я думаю, що для K2 не проблема організувати Саші поєдинок в Америці. Зараз це буде за чемпіона світу. Хоча, напевно, більше варіантів, що він отбоксирует, коли вже буде відстоювати титул чемпіона світу. Про Сашу знають в Америці, про нього говорять, Егіс Климас мені про це розповідав. Тоді, коли вони їздили, не склалися переговори з промоутерами. У нього було, по-моєму, реальна пропозиція від Кеті Дува, але то пропозицію було більше схоже на рабство, дивні зобов’язання.
— Які?
— Я вже точно не пам’ятаю, давно це було. Може бути: підписуй контракт з нами на 5-10 років. При цьому, може бути, не обіцяли, що будуть його вести відразу до чемпіона світу.
— Що для нього важливіше — абсолютна любов у Київі або амбіції і рух далі, проходити важкий шлях або залишатися тут, де комфортно?
— Важкий шлях для Саші не закінчувався від аматорів. Від програвав на Олімпійських грав в Пекіні, він знає, що таке поразка. Зараз для нього важко те, що він тут, сім’я в Криму. Три маленькі дитини, він їх не бачить. У нього шлях дуже важкий. У плані боксу він — максималіст. Любов і забитий Палац спорту — про це він думає, напевно, тільки тоді, коли виходить в ринг. І то, я думаю, що тоді він думає про бій. Кайфує вже після поєдинку. Він себе так класно покаже в Польщі, в Німеччині, в Америці. Звичайно, глядачі йому подобаються. Кому це не сподобається? Це кайф. Де ми зустрінемося, де ми п’ємо каву, до нього 15 чоловік підійдуть, він ніколи нікому не відмовить. Те, що я чув, що Усик став зарозумілим, спіймав зірку — так говорять тільки ті люди, які його не знають.
— Може, він тільки з Вами п’є каву і не зарозумілий…
— Ні, я бачу, як він спілкується, кожного вислухає. Зіркова хвороба — це точно не про Усика і не про Ломаченко.
— Чи будуть в «Королях рингу» брати участь іноземні чемпіони?
— Своїх затягнути важко. Тому думаю, що ні.
— А запрошували когось, намагалися затягнути?
— Хочеться, щоб в Україні більше любили бокс. А більше любити на наших прикладах, які ближче: Усик, Ломаченко, Віктор Постол, Володимир Кличко.
— Хто відмовлявся з українців?
— Ніколи такого не було.
— Ви кажете, що важко затягнути. Переговори довгі?
— Володимира Кличка важко зловити тут. Ми можемо полетіти до нього в Німеччину, але треба ж підгадати так, щоб не збити йому цикл підготовки. В цьому плані теж важко.
— Якими мовами досконало володієте?
— Українська, російська, суржик, англійська. Тут недалеко навчався в жовтому корпусі на філології, тому з мовами дружу.
— Чи Реально коментаторам «2+2» досягти такого ж рівня професіоналізму, як на телеканалах «Футбол 1» і «Футбол 2»? Ви вважаєте нормальним відсутність об’єктивності в коментарях, коли коментатор відкрито вболіває за одну з команд?
— Я не згоден з тим, що на «2+2» коментатори слабкіше. У нас всі футбольні люди. У нас менше досвіду. Молоді почали коментувати — я, Олег Шмідт, Вова Звєров, Саша Золотогорський — по-моєму, 5 років тому. Перший матч пам’ятаю, число пам’ятаю, місяць, рік можу переплутати — 2011 або 2012.
— Який перший матч коментували?
— «Волинь» — «Металіст». 1:4. 8 травня.
— Зараз згадали — мурашки побігли? Які були відчуття?
— Все як у тумані. Пам’ятаю тільки вітання і прощання.
— Хто хоч виграв?
— «Металіст», Крістальдо забив три.
— Останній матч який коментували?
— Перший раз сам просився на матч «Волинь» — «Дніпро».
— Чому? Останній матч «Волині»?
— Так. Я думав, що останній. На щастя, не останній. В принципі Луцьк люблю. У мене там друзі: Федецький, його сім’я. Люблю туди їздити. Думав, що перший матч у кар’єрі відкоментував в Луцьку, дуже не хотілося, щоб це закінчувалося. Я після матчу сів на місце Віталія Володимировича Кварцяного, посидів трохи, подивився на стадіон. Він, до речі, вийшов, подивився на мене, посміхнувся. Може, знав, що я ще не прощаюся.
— Як склалося так, що Ви добре дружите з сім’єю Федецького? Коли ви так здружилися?
— Познайомив нас Рустам Худжамов — і як-то відразу подружилися з Артемом. Але вже я не можу сказати, що у мене друг — тільки Артем Федецький. Я дружу з його татом, тестем, тещею, мамою, Юлею і, звичайно, з його сином. Іноді можу почути в редакції, що коментатор не повинен дружити з футболістами, тому що не зможе щось погане сказати про нього в ефірі, покритикувати. Все це неправда. З тими футболістами, з якими я дружу, правило, закон: на півтори години матчу ми не друзі.
— Що було, коли Ви покритикували Федецького, Худжамова? Дзвонили?
— Було таке. Пояснюєш, сперечаєшся, сваришся, лаєшся.
— Хто потім визнає, що не правий?
— Ніхто не визнає. З Женею Макаренко ми виросли в одному будинку. Хто знав, що він буде футболістом «Динамо», а я буду коментатором? Але ми ж не повинні перестати спілкуватися. Я знаю його батьків, бабусю, дідуся, собаку. Я завжди, звичайно, переживаю за Женю, за Рому Зозулю, теж з нашого району, за Федецького, за Худжамова.
— Відмінний район у вас…
— Так, Лівобережка — дуже серйозний район.
— Коли спілкувалися з Артемом Федецьким останній раз?
— Вчора.
— Як прилетіли у Францію?
— Відмінно.
— Артем прилетів — і віддзвонив?
— Так. Спочатку дружині, потім тещі, а потім мені подзвонив.
— Пан Павелко каже, що в повітрі Євро. А у них як?
— У них давно Євро почалося. Вже під кінець сезону всі думали про Євро. Для Артема це було дуже важливо, він про це думав ще з зими, напевно, тому що Євро в нашій країні він пропустив через конфлікт з «Карпатами». Він висікав на тренуванні «Дніпра», скаржилися тренери, що з підкатів не встає. Він був заведений на те, щоб поїхати на Євро.
— Але в кінцівці стільки критики на нього обрушилося, що він і важкий, і недобегает, і ще маса всяких моментів. Це просто людина «перегорів», перенастроился?
— Не думаю, що «перегорів». Я йому завжди кажу, говорив це в ефірі, він ображається: коли він закінчить кар’єру (сподіваюся, це буде нескоро), йому потрібно написати книгу, яка буде називатися «все життя в підкаті». Він по-доброму «горить». Трішки в ніжку, трішки в м ячик. Думаю, що німці відчують це.
— Прийшов Богдан Бутко, його випустили в матчі проти Румунії. Всі сказали, що він краще Федецького…
— Хто так сказав?
— Коментатори, студія, футбольні експерти…
— До речі, я теж Бодю знаю. Правда, спілкувався з ним, ще коли він грав у «Іллічівці». Так, він хороший, легенький, він може більше допомогти в плані атаки. Але я не вірю в те, що ми будемо грати в атаку з німцями, поляками чи навіть ірландцями.
— Дайте прогноз на матчі з командами Німеччини, Польщі і Північної Ірландії. В атаку не граємо. Як грати?
— Та й не треба з ними в атаку грати. На характер, на Зозулю. Колега поруч зі мною в редакції Вадим Скічко, він у нас у рейтингу букмекерів, він вгадує, це до нього питання про прогнози. Я щиро вірю в те, що німцям ми не програємо, а найважчий матч у групі в нас буде з ірландцями.
— Чому з ірландцями? Зіткнемося лобами?
— Так, по-перше. І це буде останній матч в групі. Накушаемся з німцями і поляками в плані емоцій.
— По-моєму, в поляками останній матч…
— З Ірландією.
— Тобто з групи виходимо?
— Звичайно, виходимо.
— Який має бути шлях у цієї збірної України? Всі кажуть, що це одна з найсильніших команд в історії незалежної України. Можемо повторити шлях греків?
— До речі, я так засмутився, коли греки виграли. Мені так не подобалася ця гра.
— Сльози Роналду засмутили?
— Просто не подобалася мені гра греків. Це було нудно. Ми точно не будемо грати. Ми, якщо переможемо, то по-іншому.
— За кого будете ще хворіти?
— Напевно, на англійців.
— Вони оновлені, молоді…
— У тому-то й річ.
— Взагалі незрозуміло, чого чекати від англійців…
— Я завжди за них вболіваю, завжди незрозуміло чого чекаю і поки не дочекався. Якщо будемо грати з Росією, потрібно обов’язково випускати Федецького, Зозулю. Більше нікого не випускати. До речі, з Росією наша пляжна збірна грає в Кубку Європи. Вони діючі чемпіони світу.
— Не соромно працювати на Коломойського? Чи гроші не пахнуть?
— Ні, не соромно.
— Хто кращий коментатор України?
— Віктор Вацко. Я з ним чудово спілкуюся, часто. Нам є про що поговорити, крім футболу. Я йому програв «Телетріумф» у минулому році, все чесно.
— Коли Ви були в цієї номінації разом, були думки, що є можливість обіграти Вітю Вацко?
— Я думав, чому я можу виграти і чому можу програти. Виграти міг тільки завдяки «Дніпру» і фіналу Ліги Європи, українська команда у фіналі. Але Вітя Вацко — справді найсильніший. Там же «Телетріумф» був за два роки, Вітя йшов з фіналом чемпіонату світу. Може бути, в тому році дійсно багато шансів було завдяки «Дніпру», завдяки тому рейтингу, всією країною вболівали за «Дніпро». Той сезон був самим сильним для мене. Але Вацко для мене — топ.
— Вчіться у нього? Чому у нього навчилися?
— Вчу, викладаю йому трохи. Один одного вчимо.
— Що почерпнув Вацко у Вас?
— Перед матчами можемо зателефонувати, ділимося інформацією.
Продовження інтерв’ю очікуйте пізніше…
Розмовляла Тетяна ЯЩУК, текстова версія — Дарія ОДАРЧЕНКО
Thanks!
Our editors are notified.