Є в руському літописі битва, яка у наукових кулуарах прозвали «Невідомим Бородіно». Сама битва і герої-учасники згадуються в історичній літературі рідко. Всі знають про Куликовської перемоги і Дмитра Донському, разгромившем мамайские полчища. Але через рік руська земля знову опинилася під ударом. Вторгнення в Московію припинилися тільки після Молодинского битви, в ході якого неймовірними зусиллями була знищена 100-тисячна орда, а колишні улуси Золотої Орди стали частиною російського царства.
Як Росія могла стати Оттоманської
В 1571 Девлет Гірей спалив Москву./Фото: news.rambler.ru
У XVI ст. Московія регулярно піддавалася набігам татар Криму. Вони знищували міста й села, масово полонили працездатне населення, не зазнаючи при цьому значних військових втрат. Кульмінаційним став 1571 рік, коли воїни Девлет Гірея спалили Москву до підстави. Народ сховався в Кремлі, але татари зруйнували і його. Протягом Москви-ріки зупинилося під завалами трупів.
Повторний набіг хан здійснив вже рік потому, вирішивши відроджувати Золоту Орду з провінційним центром у самій Москві. Як пізніше писав герой Молодинской битви німецький гвардієць Генріх Штаден, російські території були заздалегідь розписані і поділені між татарськими дворянами, наближеними кримського царя. Планувалося, що величезна ханська армія підкорить російські межі і залишиться там назавжди.
Ситуацію погіршувало загальний стан Росії у той період. Раніше позначалися наслідки попереднього руйнівного вторгнення і чумної епідемії. Літо 1572-го видався особливо спекотним, посуха вбивала коней і поголів’я худоби. Російські війська серйозно потерпали від нестачі продовольства. Паралельно нашарувалися складні внутрішні протистояння: повстання поволзькій феодальної знаті переросли у страті і опали. Підготовка до протистояння наближається Девлет Гірея йшла в не самий вдалий період.
Пастка-фортецю і російський ва-банк
Споруда «гуляй-город», яке відіграло ключову роль у перемозі./Фото: ic.pics.livejournal.com
Після того, як величезна орда перейшла Оку і отшвырнула російські полки, армія князя Воротынского попрямувала слідом, пробиваючи татарські арьергарды. Піддавшись відвертої провокації, хан розвернувся у зворотному від Москви напрямку. Десятки тисяч татар йшли на передовий загін російських, під виглядом втечі заманює ворога на оперативно зведена зміцнення «гуляй-город» під селом Молоді.
Гуляй-місто, по суті, був примітивної пересувний фортецею, збудованою з відокремлених дерев’яних щитів. Імпровізовані стіни з бійницями під гармати і рушниці встановлювалися на звичайні вози. Але саме ця споруда зіграло вирішальну роль у битві. На думку того ж Штадена, в умовах багаторазового чисельної переваги ворога, без гуляй-міста шансів у росіян було мало.
Бив в упор артилерія змогла зупинити обманутую татарську кінноту. Татари штурмували незрозуміло звідки виросла фортеця майже тиждень, заливаючи Молодинскую землю ріками крові. Розлючені кіннотники підступали до дерев’яних стін впритул, намагаючись вручну ламати щити. Дочекавшись ослаблення натиску татар, росіяни завдали основний удар, вийшовши з-за стін гуляй-міста. Тепер непрохані гості турбувалися вже не завоюванням Росії, а лише власним спасінням.
Знесилений супротивник з останніх сил робив відчайдушні атаки, але вчорашніх загарбників чекав ще один сюрприз. Передбачаючи дії ханського війська, Воротинські з частиною свого загону обійшов по лощині табір супротивника і зачаївся в тилу. Потрапили у повне оточення татари були приречені.
Арифметика перемоги
Те, що починалося як завоювання, перетворилося у втечу./Фото: militaryarms.ru
Нав’язавши війську Девлет Гірея затяжний сценарій битви, князь Воротинські майстерно позбавив ворога можливості нанесення раптового удару. Армія кримського хана зазнала непоправних втрат (за різними даними вбито від 80 до 120 тис. осіб).
На Молодинских полях російські захисники вирізали як османських мурз, так і турецьких яничарів. З Росії не повернулися кращі воїни кримської армії. У числі убитих були і високопоставлені особи: у запеклих боях полягли син, зять та онук самого Девлет Гірея. Маючи, за різними джерелами, втричі-вчетверо менші сили, росіяни нарешті усунули що нависає османську загрозу. Ця поразка стала наймасштабнішим за всю історію Османської імперії. Втративши основних армійських сил свого сателіта, Блискуча Порта більше не прагнула до завоювання Росії.
Значення битви при Молодях для Європи і причина бесславности
Непопулярний зразок пам’ятника./Фото: upload.wikimedia.org
Історики припускають, що перемога ханського війська стала торжеством самодержавства і зберегла державну незалежність. Адже якби на той момент на чолі Русі князі з боярами замість царя, могла б повторитися історія з Батиєм. І тільки об’єднаними зусиллями російські надовго відбили бажання хана їх поневолювати.
Після Молодинского битви були придушені повстання астраханско-казанських татар – Росія виграла битва за Поволжі. Південні прикордонні рубежі відсунулися на три сотні кілометрів, до кінця правління Івана Грозного зародилися Воронеж і Єлець, чим було покладено початок освоєння найбагатших чорноземів Дикого поля.
Неоцененное значення мала перемога російської зброї і для Європи. У битві при Молодях Османська імперія була позбавлена можливості розширювати свої території. Для великої османської провінції, виникнення якої планувалося на території Росії, напрямок подальших завоювань було одне — на захід. Задкуючи під ударом в районі Балкан, Європа навряд чи протрималася б і пару років при посиленні турецького натиску.
І якщо ці ймовірності лежать на поверхні, то питання залишається відкритим: чому про битву при Молодях не знімаються фільми і мовчать шкільні підручники? Історики вважають, що битва, можливо визначила майбутні події для всієї Європи, відбулася в правління не того царя. Іван Грозний, останній з Рюриковичів, традиційно не шанувався яка прийшла йому на зміну династією Романових. Йому в літописах відведена виразно негативна роль, принижающая значення всіх досягнень. Можливо це і є причина того, чому разом з величчю безпосередньо царя в офіційній історії мовчать і про велику перемогу, з таким трудом здобутої славним руським військом.
І якщо ця битва була виграна хитрістю і винахідливістю, то історія знає й інші випадки розгрому переважаючих сил противника. Ось тільки причиною була не відвага і спритність, а дурість полководців і командирів ворожої армії.
Thanks!
Our editors are notified.