Все ще не віриться, на краю якої пекельної прірви стоїть Україна

Не так давно Відділ італійської поліції особливого призначення справив затримання двох громадян Італії і одного громадянина Швейцарії в рамках ведеться в північних областях країни антитерористичного розслідування. Слідчі протягом року пеленговали дії групи італійських праворадикалів, близькою, як з’ясовується, до українського батальйону спеціального призначення «Азов». Один із затриманих, Фабіо дель Берджоло, брав участь у військових діях в Донбасі, не приховує своїх профашистських поглядів (у 2001 році навіть балотувався в парламент Італії від ультраправої політичної партії «Нова сила»).

У рамках спецоперації було вилучено арсенал зброї: дев’ять автоматів, вісім автоматичних пістолетів, 20 багнетів, три мисливські рушниці і ракета S-530F французького виробництва класу «повітря-повітря». Товариші зберігали ракету в ангарі і планували продати іноземному колекціонеру (за іншими відомостями – іноземному державному службовцю). Слідчі стверджують, що мова йде про «безпрецедентною конфіскації зброї».

Віце-прем’єр і міністр внутрішніх справ Італії Маттео Сальвини заявив, що «допоміг виявити арсенал, повідомивши спецслужбам про надходять на його адресу погрози від групи українських радикалів».

Одна з версій пов’язує це справа із засудженням в Італії активіста Евромайдана, бійці національної гвардії України Віталія Марківа. 12 липня ц. р. суд в особливо важливих справах р. Павії засудив Віталія Марківа, який, крім українського, має італійське громадянство, до 24 років тюремного ув’язнення за умисне вбивство італійського фоторепортера Андреа Роккелли і його перекладача громадянина Росії Андрія Миронова 24 травня 2014 року в околицях Слов’янська на Південно-Сході України.

Вирок привів до «напруги в італо-українських відносинах». Посол Італії в Україні був викликаний в МЗС. Заступник голови МЗС України Єгор Божок назвав рішення італійського суду «несправедливим» і підкреслив, що справа перебуває на особистому контролі президента України Зеленського (який зі свого боку пообіцяв «докласти максимальні зусилля, аби повернути на Україну ветерана АТО Віталія Марківа»).

Єгор Божок також висловив надію, що італійська сторона проведе «всебічне і неупереджене розслідування» у межах апеляційного виробництва, і Україна готова надати Італії необхідну правову допомогу. Ми дуже добре знайомі з ефективністю і справедливістю української Феміди – хоча б на прикладі «справи» керівника порталу «РИА Новости–Украина» Кирила Вишинського, більше року незаконно утримується в українському СІЗО – щоб у ній сумніватися.

А подальші заяви української сторони як з рогу достатку окропили інформаційні поля. Посол України в Італії Євген Перелигін в ексклюзивному інтерв’ю італійському журналу «Формике» сказав буквально наступне: «Судовий процес проти Віталія Марківа і винесений йому вирок – доказ широкомасштабної російської операції на італійській території по дискредитації України опору агресії з боку Росії».

Посольство України в Італії опублікувало заяву для преси, в якому стверджується, що «крім десятка українських політичних ув’язнених у Росії у нас тепер з’явився політичний в’язень в Італії».

Богоподібний Аркадій Бабченко і зовсім звинуватив Італію в «грі на боці Росії, про яку вона сильно пошкодує». На мій погляд, вже можна юридично кваліфікувати як пряму загрозу владі і народу іноземної держави, однак старожили українського політичного бомонду з лишком переплюнули Аркадія.

Колишній лідер «Правого сектора*» Дмитро Ярош в соцмережах заявив буквально наступне: «У зв’язку з рішенням італійського «незалежного» суду у так званій справі Віталія Марківа пропоную провести спецоперацію. Давайте «упакуємо» з десяток італійців, які час від часу приїжджають до нас в Україну (допомога Української Добровольчої Армії гарантую!). Висунемо їм звинувачення в участі в незаконних збройних формуваннях ДНР/ЛНР і вбивстві мирних українських громадян протягом 2014-2019 років і будемо довго судити. А потім наш «самий об’єктивний» суд винесе вирок про довічне ув’язнення. Таку ж схему введемо і з нашими моряками і полоненими щодо країни-агресора Росії». Ось це вже загроза так загроза.

Якщо пам’ятаєте – а в Італії пам’ятають – 24 березня 1944 року партизани атакували розквартирований в Римі полк СС «Боцен». У відповідь була влаштована показова розправа над мирними жителями. Масовий розстріл німецькими окупаційними властями цивільного населення Риму в Ардеатинских печерах – одна з найбільш трагічних сторінок національної історії. Есесівці розстріляли тоді 335 осіб: за кожного вбитого німця життя позбулися 10 італійців.

Все ще не віриться, на краю якої пекельної прірви хочеться написати «стояла», але забобонно залишу «варто» Україна? Або туман розсіявся і стали проступати коричневі відтінки місцевого націоналізму, який багато років втілювали у життя каральні загони, які стали частиною збройних сил країни, і режим, опікуваний профашистськими елементами? Ой, забула: #ихтамнет.

Дивно, що на словах декларує прихильність європейським цінностям Україні цілий ряд відомих і популярних діячів, що знаходяться в рамках політико-правового поля, відкрито закликають сфабрикувати судовий процес і засадити до буцегарні під вигаданими звинуваченнями «десяток» невинних громадян іноземної держави. І це проходить практично непоміченим з боку міжнародного співтовариства, відповідних міжнародних інстанцій. А як міжнародне співтовариство щось помітить, якщо йому його ж ЗМІ піднесли історію зі збройовими арсеналами як виявлення схрону «проросійських елементів Донбасу»? Ми ж пам’ятаємо ці чудові заголовки «Євроньюз» та інших «чесних» західних агентств.

До речі, чому офіційний Київ як мінімум не осмикує своїх «громадських діячів», теж загадка. Нагадаю: заклики до позасудової розправи – за межею міжнародно-правових норм і здорового глузду.