Вузи чекає боротьба за гроші: Міносвіти пропонує нову модель держфінансування

Вузи чекає боротьба за гроші: Міносвіти пропонує нову модель держфінансування

У міністерстві пояснюють, що система дозволить ефективніше розподіляти кошти, а експерти побоюються, що вона вдарить по стипендіях

Експерти б’ють на сполох: внз можуть скоротити фінансування з бюджету. Це означає, що їм може не вистачити грошей на оновлення технічної бази, а студенти можуть зіткнутися із затримками виплат стипендій. Такими можуть бути наслідки нової концепції держфінансування, розробленої в Міністерстві освіти. В МОН пояснюють: система потрібна, щоб ефективніше розподіляти кошти на потреби внз, а обсяги фінансування скорочувати не будуть.

МОДЕЛЬ. Днями в МОН презентували нову концепцію держфінансування університетів. Так, у міністерстві мають намір відмовитися від морально застарілого “держзамовлення” у вузах і розподіляти бюджетні місця, а відповідно — і гроші, в залежності від показників результативності роботи вузу.

Бюджет міністерства, з якого фінансуються усі виші країни, в МОН пропонують розподілити на чотири елемента. Перший і найголовніший — блочне фінансування: з цього блоку кожен внз буде гарантовано отримувати 80% від суми торішніх відрахувань. Але решта 20% вузу доведеться “заробити” у держави. Суму будуть вираховувати за спеціальною формулою, у якій, крім кількості студентів, що навчаються в конкретному вузі, будуть також враховувати кількість наукових публікацій, участь у міжнародних програмах та інше.

Другим елементом фінансування внз повинен стати соціальний фонд МОН (з нього будуть платити академічні і соціальні стипендії), а третій — фонд розвитку (звідти будуть брати гроші на проекти розвитку установ). Окремо у відомстві також виділять фонду державної цільової підтримки для особливих категорій українців (наприклад, учасників АТО).

Крім того, збираються в МОН також передбачити навчання абітурієнтів приватних вузів за державний рахунок: “Приватні вузи теж зможуть отримувати державне фінансування на студентів з числа кращих абітурієнтів — якщо вони виявили бажання вчитися в приватному закладі”, — пояснили в міністерстві.

ВУЗИ. Керівники навчальних закладів належать до концепції зі стриманим оптимізмом. “Всім зрозуміло, що нинішня система держзамовлення морально застаріла. А плюс нової моделі в тому, що вона дозволить врахувати наукову складову. Приміром, у нас фінансування вимагають наш ботанічний сад і заповідник”, — розповів проректор КНУ ім. Тараса Шевченка Володимир Бугров. “Я б ще частину грошей віддав на профтехосвіту, — говорить ректор ХНУ ім. В. Н. Каразіна Віль Бакіров. — Крім того, у нас поки немає розрахованої вартості бакалавра або магістра. І чому підготовка юриста та інженера коштує однаково? Це абсурд, адже юристові потрібні лише дошка і крейда, а інженеру — багато чого (лабораторія, обладнання. — Авт.)

ГРОШЕЙ НЕ ВИСТАЧИТЬ. Експерти в ефективності роботи нової моделі сумніваються. “Багатьом вузам зараз банально не вистачає грошей. Відомі випадки, коли їм доводиться платити стипендії з своїх спеціальних фондів — хоча ці гроші повинні були піти на модернізацію класів або проведення конференцій. А нова блочна система означає, що вузи гарантовано отримають ще на 20% менше грошей, ніж зараз”, — вважає Андрій Черних. У такій ситуації вузи можуть піти на крайні заходи, щоб скоротити кількість студентів, що отримують стипендії: “наприклад, вуз просить у міністерства одну суму, а йому виділяють набагато меншу. Тоді керівництво дає викладачам негласні вказівки “валити” бюджетників на іспитах — щоб вони не набрали бал для отримання стипендії”, — говорить Чорних.