Вибори в Україні пройшли, а аналітики все ще шукають причини поразки політичного важкоатлета Порошенко. Знаходять їх десятками й сотнями. Хоча насправді причина тільки одна.
В українській є не сленгове, а цілком нормативне вираз «з глузду з’єднання іхати». Тобто втратив сенс – зійшов з розуму. З-за втрати сенсу в діях влади мудрий, спокійний, терплячий народ в ній розчарувався.
…Прем’єр Гройсман дає прес-конференцію у Словаччині. Кличе зупинити «Північний потік-2». Мовляв, тільки транзит через Україну може забезпечити надійне постачання Європи російським газом. Як постачання через посередника може бути надійніше, ніж безпосередньо? Та й якого посередника – конфлікти з ним на газовій ґрунті були і в добрі часи. А зараз лідери України стверджують, що війна з Росією, яка часто порівнюється з Другої світової. Скористаємося порівнянням. Гітлер взявся бути посередником у перекиданні стратегічних вантажів союзниками. Так виходить? Але обгрунтовувати свої тези не прийнято. Вони вірні апріорі, як у мешканців божевільного будинку.
Ні собі, ні людям
На економічному форумі в Торонто Гройсман виявився єдиним, кому потрібен перекладач з англійської. Порошенко по-англійськи говорить. Хоча і приблизно так само, як Зеленський по-українськи. Але з логікою і змістом так само погано. Напосівся на опонента, який посмів сказати про повстанців Донбасу. Мовляв, ми стільки сил витратили, щоб переконати західних партнерів у тому, що там регулярна Російська армія, а повстанців ніяких немає. Одночасно він стверджує, що до його президентства армії в України не було. Дозвольте. А як неіснуюча армія могла вести наступальні операції проти реальної військової сили?
Україна вводить санкції проти Росії, закликає це зробити інші країни. Поки літр бензину на заправках тут коштує долар. Майже в 2 рази дешевше, ніж у європейських сусідів. Припиняться поставки російської нафти – він подорожчає. Хто більше постраждає від санкцій?
Кому більше пошкодило припинення прямого сполучення? Так мільйонам українських гастарбайтерів. А заборона на в’їзд російським чоловікам? Ваші ж санаторії не працюють, ви не отримуєте доходу від туризму. А росіяни як-то переб’ються на своїх мінводах або в зарубіжжі.
Центр Львова. Пам’ятник Міцкевичу. З автобуса висипають польські туристи і серед білого дня мочаться поруч з великим земляком. Подивіться, – каже таксист, з яким спостерігаємо за своєрідною даниною пам’яті. – Менти стоять поруч і нуль уваги.
Ідіотизм за принципом «на зло мамі отморожу вуха» проявляється у великому і малому. Позбулися у Львові від пам’ятника Миколі Кузнєцову. Але на Пагорбі Слави серед могил радянським воїнам спочиває його прах. За меморіалом не доглядають, він не раз осквернялся. Рідні запропонували забрати прах. Свердловський губернатор надіслав лист із зобов’язанням перепоховати на батьківщині. А чи не провокація це, задалася питанням місцева влада. І взагалі, ви спочатку доведіть, що саме він там похований. Треба віддати належне: у втраті сенсу влада перевершила дурдом. Добре, ввели санкції, ніякої торгівлі з ворогом. Нехай собі у збиток, але тут вже справа принципу. І ось вже приятель Порошенко за бюджетні гроші втридорога купує в Росії вживані запчастини для військової техніки.
А заборона книг і фільмів російською? Хочете перекрити російський вплив на уми і серця забороною на ввезення книг? Відмінно. Хоча хто їх читає і у кого на них гроші знайдуться? При цьому видаються російські газети тиражами, порівнянними з найпопулярнішими місцевими. Де сенс?
Влада – повія? Гірше
Крім «донбаських повстанців» Порошенко поклявся не пробачити Зеленському порівняння України з повією. На жаль, українська влада і створене нею держава гірше повії. Ті хоч часом заради шматка хліба. А серед депутатів Ради голодних не спостерігається. Але вони без властивого іншим повіям збентеження так само дружно побігли від Порошенка, як у свій час прибігли до нього від Януковича. Колишній віце-президент США описав, як за пару годин на його вимогу було змінено генпрокурор України. Посол цієї країни склала список недоторканних незалежных політиків. В бананових республіках так відкрито не помыкают владою. А тут навіть зовнішніми пристойностями не заморочуються. Які можуть бути секрети про контакт з повією? Вона і не ображається. За гроші майте мене як хочете.
Про яку гідність мільйонів українців можна говорити, якщо вони змушені добувати хліб самою чорною роботою за кордоном. Так і у себе в країні вони другий сорт.
Центр Львова. Пам’ятник Міцкевичу. З автобуса висипають польські туристи і серед білого дня мочаться поруч з великим земляком.
– Подивіться, – каже таксист, з яким спостерігаємо за своєрідною даниною пам’яті. – Менти стоять поруч і нуль уваги. Свого би тут же в кутузку сволокли, а ці недоторканні. Гулеванят, кричать ночами, і хоч би що. В центрі просто жити неможливо.
Зараз в аеропортах при відсутності багажу на борт можна потрапити без реєстрації. Для іноземців це правило діє і на Україні. Громадяни країни в будь-якому випадку поголовно реєструються на стійці. Мабуть, не від тотальної підозри, а щоб відчути додаткове гідність.
За аналогією з сусідами ввели для співвітчизників статус закордонного українця (особа, яка є громадянином іншої держави і має українське етнічне походження. – Ред.) І начебто наділили їх тими ж правами, крім можливості голосувати і служити в армії. На ділі ж жодне з цих прав реалізувати не можна. За посвідченням, що підтверджує статус, ти навіть не можеш отримати довідку в держустанові. Іди переведи і заверь у нотаріуса закордонний паспорт. До документом, виданим українським урядом, довіри менше. Зате купив вишиванку, розгорнув синьо-жовтий – і сповнився гідності.
Незмінна влада
Ми будемо захищати нашу мову, віру і армію. З таким посланням пішов на вибори Порошенко. Але хто нападає? Ви задавили інші мови українізацією. Ви посіяли розбрат і ворожнечу в церкві. Але банкрутство божевільної політики можна прикрити тільки військової істерією. Хоча люди давно прозріли і проголосували не за Зеленського, а проти Порошенка. Стояв би в бюлетені хто інший – вибрали б його. Але колишню політику і не думають згортати. Порошенко продовжує агитпоездки і обіцяє показати, що 25% може виявитися більше 75. А директор Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович ще більш конкретний: «Вибори закінчилися, боротьба за головне триває. У ній ми будемо Черчіллем. Ми будемо боротися на вулиці, в парламенті, уряді, судах. Ми будемо захищати нашу мову, культуру, історію будь-якою ціною. Ми будемо боротися за них у книгах, на телебаченні, радіо, в інтернеті. Ми ніколи не здамося, і ми переможемо». Тобто будемо воювати з несвідомими громадянами, як Черчілль з Гітлером, не зупинимося ні перед чим. Багатий досвід, історичні орієнтири зрозумілі.
Ну а що ж отримав мандат розсудливої більшості? Він займається піар-викрутасами. Бандера – це прикольно. Дуже. За його намовою вирізали сотню тисяч поляків. Ха-ха-ха. Знамениту фабрику Шиндлера у Кракові, Освенцим і інші табори смерті охороняли українці в есесівських мундирах. Дивізія СС «Галичина», що стояла на смерть, щоб затримати звільнення таборів. І тому трагічний рахунок голокосту зріс на багато тисяч. У кожного європейського єврея обов’язково згорів у цій пожежі хтось з близьких чи далеких родичів. Зеленський не виняток. І те, що сьогодні бійці дивізії СС «Галичина» – офіційні національні герої України, на цьому тлі дуже прикольно. Ну де ще таке можливо?
Зеленський не де Голль. І навіть не Макрон. Приколіст. Не йому змагатися з тими, хто за заповітами великого прикольного Бандери не зупиниться ні перед чим. Тому влада не в’їде на сенс. Етнонаціональна політика зазнала свій остаточний крах в 1945-м. 30 років спроби її використовувати на Україні привели в кривавий глухий кут. Але… інших перспектив у розважливого народу, крім як спостерігати божевілля своєї влади, поки не помітно.
Thanks!
Our editors are notified.