За кадром «Сибірського цирульника»: Чому самий високобюджетний фільм провалився в прокаті

21 рік тому відбулася прем’єра одного з найбільш широкомасштабних і самого високобюджетного на той момент вітчизняного фільму «Сибірський цирульник» Микити Михалкова. Але при витратах майже в 40 млн доларів навіть десята частина з цих коштів не повернулася в прокаті. Реакція критиків і глядачів була дуже неоднозначною: якщо акторська гра Олега Меньшикова, Джулії Ормонд, Олексія Петренка, Володимира Ільїна отримала найвищі оцінки, історична достовірність і сюжетні перипетії викликали масу претензій…

Микита Міхалков у фільмі *Сибірський цирульник*, 1998 | Фото: kino-teatr.ru
Над сценарієм фільму працювали Микита Міхалков, Рустам Ібрагімбеков і Розпис Палленберг. Однак з моменту його написання і до закінчення зйомок в цілому пройшло 10 років – це було пов’язано з труднощами фінансування неймовірно масштабного проекту. У зйомках було задіяно 250 акторів і декілька тисяч акторів масовки, велика кількість техніки, кілька літаків і вертольотів. Щодня знімальну групу обслуговувало близько 80 автомобілів. Сцени в Сибіру знімали в Хакасії, Красноярську і Нижньому Новгороді. Павільйонні зйомки проходили в Чехії – оренда павільйонів там виявилася дешевшою, ніж у Росії. Американський військовий табір насправді був обладнаний в Португалії.

Микита Міхалков у фільмі *Сибірський цирульник*, 1998 | Фото: kino-teatr.ru
Однак навіть зйомки в Москві вимагали значних матеріальних витрат. Зима 1997 р. видалася на диво теплою, снігу майже не було, тому довелося використовувати тонни штучного снігу і солі, а танучий лід у ставку під час зйомок сцен масляної охолоджувати рідким азотом. На прохання Михалкова до президента Єльцина, спеціально для зйомок на 10 годин відключили внутрішнє освітлення кремлівських зірок. До цього їх відключали всього один раз – на початку Великої Вітчизняної війни.

Джулія Ормонд у фільмі *Сибірський цирульник*, 1998 | Фото: sobesednik.ru
У головних ролях були задіяні голлівудські артисти – ірландський актор Річард Харріс, який виконав роль Маккрекена, винахідника парової самохідної лісопилки, і британська актриса Джулія Ормонд, яка зіграла його уявну дочка, американську авантюристку. Джулія Ормонд розповідала, що ці зйомки стали для неї абсолютно новим досвідом – по-перше тому, що вони були дуже тривалими, і знімальних днів в одному цьому фільмі у неї виявилося більше, ніж за всю кар’єру в Голлівуді, а по-друге, із-за того, що в умовах обмежених технічних можливостей костюмери і оператори знаходили нестандартні і дуже цікаві художні рішення. «Можна сказати, мій російський досвід багато в чому сформував мене і став частиною мого життя», – зізналася актриса.

Кадр з фільму *Сибірський цирульник*, 1998 | Фото: filarmonia-donetsk.ru

Джулія Ормонд у фільмі *Сибірський цирульник*, 1998 | Фото: svoboda.org
На головну чоловічу роль Микита Міхалков запросив Олега Меньшикова, з якими вже працював за 4 роки до цього на зйомках фільму «Стомлені сонцем». Правда, на той момент йому було вже 38 років, а йому належало зіграти юнака-юнкера. Але з цим завданням він впорався чудово. Перед зйомками всі 25 випускників театральних вузів, які грали юнкерів, і сам Олег Меньшиков 3,5 місяці жили в казармі і проходили навчання за статутом 1885 р. на спеціально організованих для них курсах – режисер прагнув до максимальної достовірності і не хотів, щоб акторська гра зводилася до «симуляції». Тому акторів навчали верхової їзди, фехтування, бальних танців, ходіння строєм і навіть Закону Божого.

Кадр з фільму *Сибірський цирульник*, 1998 | Фото: trud.ru

Кадр з фільму *Сибірський цирульник*, 1998 | Фото: vokrug.tv
Олег Меньшиков з цього приводу говорив: «Міхалков геніально зробив, коли відвіз нас в Кострому, в училищі. Інакше б не вдалося спочатку створити, а потім передати атмосферу юнкерського братства. Таке не можна зіграти на голому професіоналізмі. Тут почуття в хід йдуть. Це був абсолютно незвичайний експеримент, нічого схожого в моєму житті ще не траплялося… Не приховую, я звик до дещо іншим умовам життя… Хорошим…».

Джулія Ормонд і Олег Меньшиков у фільмі *Сибірський цирульник*, 1998 | Фото: kino-teatr.ru

Джулія Ормонд у фільмі *Сибірський цирульник*, 1998 | Фото: kino-teatr.ru
При бюджеті в 40 млн доларів у російському прокаті «Сибірський цирульник» зібрав 2,6 млн доларів. Однією з головних причин провалу кінокритики називали занадто очевидну орієнтованість фільму на західного глядача і те, що фільм був знятий в голлівудській естетики: сцени широкої російської масниці здавалися нашим співвітчизникам бутафорськими, «національна ідея» – набором штампів, просто «журавлиною», прізвище головного героя – Толстой – розрахованої на впізнаваність за кордоном. У пресі фільм називали «коміксом а ля рюс» і «мерседесом, розписаним під хохлому».

Джулія Ормонд та Олексій Петренко у фільмі *Сибірський цирульник*, 1998 | Фото: teleprogramma.pro

Кадр з фільму *Сибірський цирульник*, 1998 | Фото: filarmonia-donetsk.ru
«Росія у фільмі наче побачена чужинцем, лише видає себе за місцевого. З реальністю країни та історії її зіставляти абсолютно безглуздо. З мріяннями режисера про те, якою вона могла б бути, – можна, але і це пояснює небагато. Ця Росія дійсно складається з цукерок-бубликів, горілочки з ікрою, та белоконного царя-батюшки у виконанні замріяного режисера. Але до «лубка», яким би соковитим і ніжним, суриковско-кустодиевским він не був, цю Росію звести не можна», – писав критик, театрознавець, кандидат мистецтвознавства Михайло Брашинский.

Джулія Ормонд у фільмі *Сибірський цирульник*, 1998 | Фото: vokrug.tv
Успіху в американських і європейських глядачів теж не сталося, і на це вже були інші причини. Незважаючи на прагнення режисера до максимальної історичної достовірності, саме в цьому відношенні фільм отримав найбільшу кількість критичних відгуків. Історик і директор інформаційно-аналітичних програм Фонду історичної перспективи Олександр Музафаров звернув увагу на кілька невідповідностей реаліям.

Кадр з фільму *Сибірський цирульник*, 1998 | Фото: kino-teatr.ru
У першому ж кадрі з датою 1905 р. показаний сучасний американський прапор – а в ту пору на ньому було не 50, а 45 зірочок. Але якщо ця деталь могла б залишитися непоміченою, то наступна американському глядачеві була явно незрозуміла: культове вищий військовий навчальний заклад «West Point» насправді знаходиться в лісі, а не на крутому березі океану, а форма кадетів була сумішшю форми, скасованої за 2 роки до подій і польового спорядження, з’явився тільки через 3 роки. Можливо, це було однією з причин того, що американська публіка йшла з кінотеатрів, і фільм провалився в прокаті і в США. До того ж брали участь у зйомках зарубіжні актори не були зірками першої величини, а російські не були відомі американцям і європейцям.

Кадр з фільму *Сибірський цирульник*, 1998 | Фото: kino-teatr.ru
Музафаров приходить до такого висновку: «Проблема в тому, що наші кінематографісти вкрай рідко користуються послугами консультантів-істориків, історики завжди йдуть на останньому місці. Так, звичайно, фільм – це в першу чергу майстерність режисера і сценариста, гра акторів… Але навіть хороше кіно можна занапастити грубими ляпами. Я спеціально отматывал фільми до кінця: військово-історичні консультанти йдуть на останньому місці, після освітлювачів, адміністративних працівників, ледь не після водіїв! З’являються в самому-самому кінці. І поки вони займають таке місце, фільми будуть провалюватися в прокатах». На думку інших критиків, фільм заздалегідь прирекла на провал занадто масштабна рекламна кампанія, що обіцяла глядачам щось абсолютно неймовірне – і, як результат, очікування публіки були обмануті.

Постер фільму *Сибірський цирульник*, 1998 | Фото: kino-teatr.ru
Джулію Ормонд з Росією пов’язували не тільки зйомки в «Сибірському цирульнику»: Хто з актрис найпереконливіше вжився в образ Катерини II.