Навіщо гірські козли забираються на прямовисні греблі, де не росте трава

Гірський козел названий гірським невипадково — саме в горах цим тваринам найпростіше ховатися від хижаків, саме по гірських схилах їм найпростіше добиратися до нових полян, де можна досхочу поїсти зелену травичку. І якщо по гірських схилах кози зрозуміло чому забираються, то навіщо вони вперто лізуть на схили численних дамб?

Ибексы на прямовисній стіні.

Кози на дамбі.

В Альпійських горах живе особливий вид гірського козла, яких називають ибексами і козерогами. У Середні віки ці тварини вважалися священними, кожна частина тіла якого могла ніби зцілити від хвороб. З-за цього ибексов майже винищили, так що на початку XIX в Італії залишилося всього 100 особин, які перебували поблизу гори Гран-Парадізо — найвищої вершини Італії.

Козеріг.

Кози облюбували майже прямовисну дамбу.

Тоді місцевий лісник і природознавець об’єднали свої зусилля і переконали владу почати охороняти альпійських ибексов. Через кілька років король Віктор Еммануїл II взяв цих тварин під свою особисту захист, повністю заборонивши полювання на них. Так що абсолютно всі гірські кози, яких зараз можна побачити на півночі Італії і Швейцарії — це нащадки тих самих ста залишилися кіз. Втім, у Швейцарії кози потрапили не самі — їх у 1906 році завезли туди контрабандою, так як італійський король відмовлявся продавати своїх козерогів за межі країни, вважаючи їх національним надбанням.

Гірська коза на альпійському лузі.

Ибексы у пошуках солі.

Ризикувати і вивозити ибексов в Швейцарії не було безглуздою витівкою — насправді ці козочки приваблюють чимало туристів. Саме вони використовувалися в Древньому світі і в Середні віки для зображення небесного Козерога. А вид кіз, бадьоро пересуваються по прямовисній стіні дамб, постійно приваблює фотографів.

Альпійський ібекс.

Гірських кіз не бентежать прямовисні стіни.

Так навіщо ж гірським козам забиратися на прямовисні рукотворні стіни? Вся справа в їх раціоні. Козероги живуть високо в горах на висоті до 3500 метрів над рівнем моря. Там вони шукають галявини з травами і чагарниками — гірські кози досить невибагливі в їжі, вони спокійно можуть поїдати і мохи і лишайники, і суху траву, і сухі гілки, і навіть отруйні рослини. А ось чого їм відчайдушно не вистачає в горах, так це солі.

Гірські кози в Італії.

У пошуках солі.

«Я бачила, як 15-25 кіз забралися на дамбу одночасно. Інші козочки стояли біля підніжжя греблі. При цьому гребля була дуже висока — місцеві люди сказали, що близько 50 метрів у висоту — і дуже стрімка, майже 90 градусів. Козочки забиралися на своїх копытцах, наче ті були гумовими і буквально присасывались до стіни. І все це вони робили виключно заради того, щоб полизати стіни і злизати сіль», — розповідає 63-річна мешканка Італії Федеріка Грассі.

Ибексы на прямовисній стіні.

Альпійські козероги.

Федерике вдалося зняти, як майже все стадо гірських кіз вирушило добувати для себе сіль. Вода залишала на стінках греблі тонкий шар солі, і саме заради нього ибексы ризикували своїм життям. «Я дивилася на кіз, стоячи на вершині греблі, і було дуже дивно бачити кіз, пересуваються там, де, здавалося, і не за що зачепитися. А вони ще й влаштовували бійки на прямовисній стіні, билися за найсолоніше місце!»

Велика кількість кіз забралось на прямовисну стіну.

Кози на дамбі.

Як Фередике розповів місцевий житель, місцевим козочкам чомусь подобається саме ця конкретна дамба — в окрузі є ще кілька гребель і там теж пасуться ибексы, але саме сюди вони приходять цілими стадами.

Кози забираються на стіни дамби заради солі.

Козеріг.

Про те, як надісланий на поталу козел подружився з амурським тигром, читайте в нашій статті, присвяченій цьому інциденту.

За матеріалами amusingplanet.com