Навіщо римському шолома дивна горизонтальна пластина ззаду

Давньоримська держава постала з об’єктивних причин: вдале географічне положення, гостинний клімат, перетин торгових та міграційних шляхів зробили свою справу. У самому серці Апеннінського півострова виникло місто Рим, якому судилося перетворитися в одну з найбільших імперій в історії людства. Звичайно ж, становлення імперії було б неможливим без передової військової машини. Складно повірити, але не останнє слово в її успішності сказав саме римський шолом.

Спочатку був невеликим. |Фото: pinterest.ru.

Насправді римський шолом ніякої не римський, а кельтський. Римляни дуже активно переймали найбільш вдалі технології у своїх супротивників. Щити у етрусків, мечі у іберів, кольчуги і шоломи у кельтів. Протягом багатовікової історії римської держави і легіону, шоломи постійно змінювалися і модернізувалися, адаптувалися до нових умов і театрах бойових дій (як і все інше спорядження). Перші «римські» шоломи були дуже простими. Найяскравішим прикладом тому є шолом Монтефортино, що відноситься до IV століття до н. е.

А в кінці були ось такі. |Фото: pinterest.ru.

Так, у ранніх предметів для захисту голови могло не бути набровников – елементів, які захищали особа від ковзних ударів мечем по шолому, а також могло не бути нащічників – елементів для захисту (капітан Очевидність) щік. Однак в практично у всіх римських шоломів є характерна горизонтальна металева пластина в задній частині. Її прийнято називати назатильником. Спочатку вони були зовсім невеликими, проте з плином часу назатыльники ставали все більше.

Для захисту шиї. |Фото: popgun.ru.

Як вже можна було здогадатися, головна функція назатыльник – захисна. Враховуючи той факт, що даний елемент є у всіх піхотних шоломах римських легіонерів, можна зробити логічний висновок про специфіку ведення бою. По всій видимості, шия і плечі солдата в пішому строю були найбільш уразливими місцями, від чого і була потрібна у такому величезному назатыльнике. Підтверджує цю версію ще й те, що римські кольчуги (лоріка хаматов) мали характерне ущільнення (там було два шари кольчуги) в області шиї і лопаток.

Вплив чинила бойова стійка. |Фото: yandex.ru.

Спроби сучасної реконструкції римського «фехтування» в щільному строю показують, що бійці з великими ростовими щитами і короткими мечами, по суті, мають можливість робити лише три ефективних удару. Перший – це колючий, тичкова удар прямо в корпус. Другий – це рубає зверху. Третій – це удар зверху по дузі, як раз в область шиї. Від першого удару захищали великі щити, від другого – шолом, а от для захисту від третього виду атак якраз і потрібні були характерні назатыльники.

А ось вже середньовічний шолом. |Фото: yaplakal.com.

Також слід зазначити, що необхідність в назатыльнике могла бути пов’язана з бойової стійкою бійців перебувають у першій лінії побудови. Справа в тому, що якщо прийняти максимально стійку стійку зі щитом і мечем, то шия і плечі виявляться досить уразливими для ударів зверху і спереду. Примітно, що це справедливо не тільки для епохи римських легіонів. Досить поглянути на спорядження раннього і високого середньовіччя. Добротні шоломи завжди мали бармицу з кріпиться до неї кільчастому сіткою, яка все також захищала плечі і шию.

І навіть у шоломах для історичного фехтування. ¦Фото: vk.com.

В закінчення можна навести приклад із сьогодення. Про удари по шиї і плечах під час фехтування можуть розповісти хлопці (і дівчата!) займаються HEMA (Історичне фехтування бойовим не заточеним зброєю). Досить подивитися на шоломи для HEMA. На відміну від шоломів для спортивного фехтування, вони в абсолютній більшості випадків мають характерний назатыльник.

Хочеться дізнатися ще більше цікавого? Як щодо того, щоб дізнатися чому сучасних солдатів все ще змушують ходити в ногу.